Донеччина за зиму може втратити більшість труб опалення та водопостачання: як вода, необхідна регіону, загрожує йому
У Донецькій області мешканці страждають від нестачі прісної води. Континентальна зима у містах степового клімату без базових комунальних послуг здатна знищити систему водопостачання, а з нею й інші мережі (водовідведення, опалення тощо). Які ризики постали у різних громадах та до чого готуватись наші журналісти розбирались разом з профільними спеціалістами, представниками влади та аналітиками.
Ось такою розбалансованою та пошкодженою побачив у жовтні 2022-го систему водопостачання Донеччини нідерландський фотожурналіст. Просто на очах у журналіста у землю витікають десятки літрів прісної води за хвилину. Труби з водою настільки великого діаметру тут є лише у каналі “Сіверський Донець-Донбас” — основному джерелі питної води регіону.
Цей 64-річний канал ніколи капітально не ремонтували, тож він вже був зношеним й до початку гібридної війни Росії проти України. Роки боїв на Донеччині значно погіршили його стан. А від початку відкритої війни більше немає навіть короткострокового режиму тиші для ремонту труб каналу.
Водопостачання виявилось найслабшою ланкою у забезпеченні життєво важливим ресурсом степової Донеччини. Мережа водяних труб, насосних та фільтрувальних станцій була під ударом усі 8 років гібридної війни Росії проти України. Нині, під час відкритої повномасштабної війни, прісної води стало набагато менше у мешканців по всій області (як на підконтрольній частині, так і в окупації).
Через це вже страждають десятки тисяч цивільних Донеччини, які не евакуювались.
Але є й відкладений, опосередкований вплив війни на комунікації всього регіону: у громадах Донеччини, де цієї зими опалення немає або є з перебоями, існує серйозний ризик безповоротної втрати мережі водопостачання та водовідведення.
“Вода починає замерзати у трубах вже при температурі 0 градусів”
В громадах, де централізованого водопостачання немає давно, труби стоять майже пусті. Взимку їх такими ж тримати і доведеться, попри всі скарги місцевих. Адже там, де не буде опалення, в холодних будинках вода позамерзає в комунікаціях і порве їх. Враховуючи ризики, комунальники почали зливати рідину і з труб опалення та батарей, які не зможуть працювати цієї зими безперебійно через пошкодження після обстрілів/зруйновані атаками котельні/проблеми з електроенергією.
У громадах, де наразі спокійніше, до останнього тримаються за опалення, але і їм вже доводиться визнавати загрози.
За даними начальника Донецької обласної військової адміністрації Павла Кириленка, у Мар’їнці, Красногорівці, Великоновосілківській громаді, Вугледарі, Авдіївці, Торецьку, Бахмуті, Сіверську та Соледарі відновити газо- та електропостачання зараз неможливо. А отже і опалення, яке вони забезпечують.
Лише у 9 громадах Донеччини газопостачання відновили повністю, в 11 — частково. Там труби можуть зберегтись. А в інших громадах їх розриватимуть снаряди та вода всередині. Адже повністю зневоднити систему не вийде все одно. Щоб контролювати це, в Бахмуті, наприклад, комунальники були змушені самі порізали частину труб.
Окупована частина Донеччини: все складно
У Донецьку та інших окупованих районах області вода з кранів зникла наприкінці березня. Населені пункти так званої “ДНР” перевели на живлення з резервних водосховищ та намагалися розтягнути воду якнайдовше. Наразі у Донецьку вода є пару разів на тиждень. В решті окупованих населених пунктів воду в кранах бачать ще рідше.
Окупаційна адміністрація відкрито називає ситуацію з водопостачанням так званої “ДНР” катастрофічною.
“Республіка (йдеться про окуповані райони Донеччини, — ред.) отримувала щодоби мільйон кубів води. Сьогодні ми можемо подавати лише 170-180 тисяч кубів води на добу. Це все, що ми можемо”
Якість води, яку окупанти подають людям, погана.
Ця проблема тягне за собою іншу — опалювати складніше і комунікації в зоні ризику через замерзання. Коли комунальники тут наповнюють тепломережу водою, люди масово зливають воду з батарей у своїх помешканнях. Аби компенсувати ці втрати, окупанти терміново бурять свердловини просто біля котелень, цілодобово підвозять воду до котелень цистернами, протягують додаткові водогони з інших водойм до каналу “Сіверський Донець-Донбас”, очищують шахтні води та навіть планують очищувати каналізаційні стоки й подавати цю воду, як питну.
За даними Мокрого, запасів води у водосховищах Донбасу залишилось на 6-7 місяців.
Обмілівший канал Сіверський Донець-Донбас, відео з окупованої території
Береги каналу мають регулярно очищати від осипання та винесення ґрунту, відкоси та гребні каналу не мають заростати чагарником. Проте у “сірій зоні” та на відстані пострілів цього немає багато місяців поспіль, а на деяких ділянках каналу й роками.
Усю весну та літо окупанти втлумачували місцевому населенню та російським пропагандистам, що зможуть поновити водопостачання, захопивши Слов’янськ. І що у безводді винна Україна: зруйнувала обстрілами насосні станції 3-го підйому каналу “Сіверський Донець-Донбас” чи взагалі перекрила окупованим регіонам воду, навмисно влаштувавши там “водну блокаду”.
Проте світлини нідерландського фотожурналіста Едді ван Вессела свідчать про протилежне: й восени 2022-го Україна накачує воду каналом “Сіверський Донець-Донбас” до Бахмутського району, у бік окупованих територій. А далі вода фонтанує з перебитих обстрілами труб.
“Таких масштабних та непрогнозованих викликів комунальники не мали понад пів століття”
З такими масштабними викликами нинішні комунальники Донеччини стикаються вперше.
Наближена проблема, але лише в одному місті, була з 20 років тому.
Він згадує техногенну аварію в Алчевську на Луганщині 22 січня 2006: тоді внаслідок аварії на теплотрасі на день зупинилася котельня, а воду з тепломережі не злили. Коли котельню запустили, вона не змогла працювати: вода у трубах замерзла та розірвала їх. Без опалення залишились 337 багатоповерхівок. Людей терміново евакуювали, а аварію приїхали усувати тисячі фахівців з усієї країни.
Тепер же від подібного можуть постраждати більшість громад області.
Без води на Донеччину не можна буде повернутись роками
Вода — це основа життя на будь-якій території. Воду Донеччини забруднюють під час війни щоденно, але очистити її все ж можна буде, кажуть екологи. Хоча це триватиме роками. Детальніше про це ми розповідали в тексті “Артерія життя”: як війна вбиває Сіверський Донець”.
А от зруйновані обстрілами та самою водою комунікації з усіма наявними зараз ризиками відновлювати буде як мінімум дорого. При цьому працювати без централізованого водопостачання зможуть одиниці підприємств. А отже з кожною трубою руйнуються і шанси на швидке відновлення економіки Донеччини.
Водний відбиток
Чай
літрів води на 1 чайник (750мл)
Хліб для тостів
літрів води на 1 уп. (500 г)
Кава
літрів води на 750 мл
Молоко
літрів води на 1 л
Гамбургер
літрів води на 1 шт. (150 г яловичини)
Твердий сир
літрів води на 500 г
Яловичина
літрів води на 300 г
У 2017 році в управлінні житлово-комунального господарства Донеччини підрахували: аби перебудувати систему водопостачання області, потрібно близько 20 млрд гривень. З того часу курс долара виріс вдвічі, матеріали та роботи подорожчали в кілька разів, а пошкоджень мережі стало ще більше. Таких грошей в бюджеті області та України загалом на відновлення мережі водопостачання регіону немає вже десятиліттями. А у воєнний час країна лише збільшує кількість своїх боргів.
Цю публікацію було підготовлено в межах проєкту “Зниження ризиків стихійних лих у постраждалих від конфлікту районах України”, що імплементується ACTED, Ініціативами IMPACT та БФ “Право на захист” за підтримки Швейцарії.
Цей матеріал створено у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.