Щоденне виконання гімну, конспектування лекцій про “героїзм учасників СВО”, воєнізовані ігри — це лише деякі елементи рутини українських дітей, яких відправляють до Росії за програмою “Університетські зміни”. Її метою є начебто “профорієнтація” підлітків із окупованих територій та агітація до вступу у виші країни-агресорки. Та що насправді коїться в цей час зі свідомістю неповнолітніх та яким міжнародним нормам суперечить цей проєкт — читайте далі.
Про програму “Університетські зміни”, в рамках якої дітей із окупації везуть до вишів у Росії, журналістам Вільного радіо розповіла документаторка Центру громадянської просвіти “Альменда” Тетяна Личко.
Ідея запуску ініціативи “Університетські зміни” належить президенту країни-агресорки Володимиру Путіну. Спершу цей проєкт був пілотним: Путін доручив його реалізацію Міністерству просвіти та Міністерству науки і вищої освіти Росії, розповідає документаторка Тетяна Личко. А після “успішного запуску” Путін наказав продовжувати реалізацію ініціативи та розширювати географію дітей із України, які братимуть в ній участь.
“Офіційно “Університетські зміни” стартували у 2022 році. Проєкт стартував для дітей із так званих “ДНР” та “ЛНР”, але фактично після повномасштабного вторгнення дітей вивозили із усіх окупованих територій України. Це була і Харківська, і Херсонська, і Запорізька, і Донецька, і Луганська області”, — каже Личко.
Суть проєкту в тому, що підлітки із загарбаних Росією територій на 10 днів їдуть навчатися до певного російського вишу. Основна мета “Університетських змін” (як прописано в офіційних російських документах) — сформувати в українських дітей російську ідентичність.
“Вся 10-денна програма побудована не на відпочинку, а на навчанні. У дітей проходять лекції, які в обов’язковому порядку вони повинні конспектувати. Росіяни будували всю програму цих поїздок саме навколо насадження російських традицій, російської історії. Фактично це русифікація українських дітей. А також, як другорядна мета [проєкту], це профорієнтація і агітація вступати до російських вишів та переїжджати на навчання та постійне проживання на територію Росії. Тобто в довгостроковій перспективі ми вбачаємо ризик зміни демографії на тимчасово окупованих територіях”, — зауважує документаторка.
Програму кожної зі змін розробляють співробітники російських університетів, що долучені до цього проєкту. У 2022 році таких вишів було 42, а 2023-го їхня кількість зросла майже вдвічі, до 81.
“Всі тематики цих змін були побудовані навколо Росії і мали такі назви як “Росія — мій дім”, “Росія — наша країна”. Програми в кожному університеті були різні, але вони повинні були відповідати єдиним вимогам: це 32-годинний освітній блок, який обов’язково мав патріотичну спрямованість. Зафіксовані яскраві приклади: наприклад, лекція про “укронацизм”, про “героїзм учасників т.з. СВО”, які зараз воюють проти України, лекції про “повернення у склад Росії Криму та Малоросії”, — зазначає Тетяна Личко.
“Навчання” українських дітей щодня супроводжують підняттям російського триколору та виконанням гімну країни-агресорки. Проте і цим “патріотичне перевиховання” українських дітей не обмежується.
“Програма [зміни] ділиться на 6 блоків. Військово-спортивний блок у деяких університетах включав проведення “Зірниці” (радянська і російська молодіжна військово-спортивна гра, — ред). Дітей там вчили стріляти. Тобто відбувається мілітаризація. У Саратовському університеті дітей водили на політичний мітинг, приурочений “входженню ДНР і ЛНР до складу Росії”. Діти там стояли на сцені з російськими прапорами”, — зауважує Тетяна Личко.
Також підлітків водять на виставки зброї, якою “Україна разом із колективним ворожим Заходом воює проти Росії” та влаштовують квести, де вчать державні символи РФ.
Офіційно брати участь у програмі можуть підлітки від 12 до 17 років. Однак, каже Тетяна Личко, іноді до пропагандистських заходів залучають і дітей молодшого шкільного віку.
“Фактично ми знайшли інформацію про участь дітей з 9 років. У тому числі вивозили дітей-сиріт із дитячих будинків. Це свідчить про примусовість участі дітей, оскільки сироти офіційно мають законних представників в особі держави Україна”, — пояснює співрозмовниця.
Для співробітників університетів, які працюють з українськими дітьми, розробили спеціальні методичні рекомендації. Згідно з ними, впродовж десяти днів перебування у Росії дітям слід обмежити спілкування з батьками. Крім того, викладачам радили знайти у групі лідера та через нього впливати на інших дітей.
“З таких рекомендацій ми можемо зробити висновок, що на дітей здійснювався психологічний вплив і тиск”, — констатує Тетяна.
У поїздках дітей супроводжують українські освітяни, які погодилися співпрацювати з окупаційною владою. До шкіл, де вони працюють, надходять офіційні листи від російських міністерств із закликом відправляти дітей на “Університетські зміни”.
“Наприклад, на окуповане місто Донецьк приходить розпорядження, що для участі в “Університетській зміні” в Саратові необхідно 100 дітей. Класний керівник каже, що є можливість безкоштовно поїхати у таку профорієнтаційну туристичну поїздку. Тому батьки, які, в принципі, не мають альтернатив виїзду на територію України чи будь-яких подорожей за власний рахунок, звісно, погоджуються на таке”, — каже Тетяна.
Упродовж 2022 року за цією програмою у Росію (за даними з російських документів) вивезли 10 611 дітей, ще близько 11 тисяч неповнолітніх їздили на “профорієнтацію” у 2023-му. Найбільше з них, додає співрозмовниця, з Донецької та Луганської областей.
За два роки відкритої війни росіяни організували в рамках цього проєкту 15 змін. Здебільшого на “навчання” дітей з окупованих міст і сіл відправляли влітку, під час канікул.
Впроваджувати “Університетські зміни” продовжують й у 2024 році. Лише за перший рік відкритої війни з бюджету РФ на цей проєкт виділили суму, еквівалентну понад 6 мільйонам доларів.
Тетяна Личко додає: вивезення українських дітей у Росію та їхнє “патріотичне виховання” суперечать нормам міжнародного гуманітарного права.
“Окупаційна влада не має права змінювати освітній режим. Тобто вона повинна забезпечити дітям доступ до освіти, яка була встановлена до окупації. У нашому ж випадку ми бачимо повну заміну на російські стандарти. Більше того, дітей вивозять для насадження цього. Так само дітей заборонено залучати до політичних мітингів, що нами було зафіксовано. І також заборонені примусове вивезення та депортація дітей. Ми можемо говорити про порушення в рамках зафіксованих фактів вивезення дітей-сиріт”, — зауважує документаторка.
Попри нехтування російськими вишами норм міжнародного гуманітарного права, частина закладів вищої освіти по всьому світу зберігають тісні контакти з цими установами. Тож фахівці Центру громадянської просвіти “Альменда” займаються розсиланням офіційних листів до закордонних університетів із закликом припинити співпрацю з окупантами.
“Попри те, що російські університети проводять такі русифікаційні програми, які індоктринують українських дітей, у той же час вони беруть участь у європейській програмі “Еразмус+”, Європейська бізнес-школа (ESCP Business School), мають міжнародних партнерів в особі європейських університетів. Наприклад, Болонський університет підтвердив нам, що вони не розривали будь-які зв’язки з Росією, тому продовжують співпрацю”, — резюмує документаторка Тетяна Личко.
Фахівчиня підготувала докладний аналітичний звіт щодо програми “Університетські зміни”, ознайомитися з яким можна за посиланням.
Нагадаємо, нещодавно дослідники Центру громадянської просвіти “Альменда” спільно з фахівцями низки інших організацій розробили список порад щодо реінтеграції дітей та молоді, які були в окупації. Ми зібрали основні тези цих рекомендацій в одному матеріалі.