Підтримайте Вільне Радіо
У 2025 році через часткову окупацію і закриття місцевих підприємств доходи Гродівської громади виявилися меншими, ніж планувалося. Попри це, грошей вистачило, щоб виплатити допомогу дітям, сім’ям загиблих та людям з інвалідністю. Журналісти Вільного Радіо поспілкувалися з очільником Гродівської військової адміністрації Володимиром Руденком про цьогорічний бюджет і плани громади на наступний рік.
У звіті громади за дев’ять місяців 2025 року зафіксували недоотримання доходів у понад 15 мільйонів гривень порівняно з планом. Якою є підсумкова картина за результатами року?
На сьогодні бюджет громади виконується орієнтовно на 87%. Ми ще будемо дивитися остаточні надходження, адже частина коштів може надійти до кінця року. Загалом тих доходів, які громада отримала від платників податків, разом із державними дотаціями достатньо для того, щоб завершити рік у нормальному режимі — без боргів і без кредиторської заборгованості.
Що стосується різниці між запланованими та фактичними показниками, то бюджет завжди формується на початку року в одних умовах, а завершується вже в зовсім інших. На момент планування бюджету в громаді ще працювали працівники соціальної сфери, заклади культури, частина територій не перебувала в зоні активних бойових дій, і там були задіяні люди.
З подальшим загостренням бойових дій нам довелося вивозити працівників, багато людей були змушені евакуюватися і з різних причин розірвали трудові відносини з громадою. Саме через це фактичні показники, зокрема за видатками на оплату праці, виявилися меншими за заплановані.
Гродівська селищна територіальна громада налічує 32 населені пункти, з яких 22 нині визнані тимчасово окупованими. Водночас адміністративний центр громади — Гродівка — до переліку окупованих, попри заяви аналітиків, не входить, хоча на території селища тривають бойові дії.
Нещодавно статус тимчасово окупованих отримали ще шість населених пунктів громади: села Єлизаветівка, Малинівка, Миколаївка, Мирне, Новоторецьке та Шевченко Перше. Відповідне рішення діє з 11 листопада 2025 року.
У звіті громади за дев’ять місяців 2025 року за статтею “оплата праці та нарахування на заробітну плату” запланували 54,8 мільйона гривень, а фактично використали 37,7 мільйона. Звідки виникла різниця у понад 17 мільйонів і чи означає це, що комусь не виплатили зарплату?
Жодної заборгованості із заробітної плати в громаді немає — всі виплати здійснюються вчасно і в повному обсязі. Різниця виникла через зміну умов протягом року, тому фактичні витрати на оплату праці виявилися меншими за заплановані.
У звіті громади за дев’ять місяців 2025 року йдеться, що за статтею “Соціальне забезпечення” фактично виплатили близько 6 мільйонів гривень із 9 мільйонів запланованих. З чим пов’язана ця різниця і якою є ситуація за підсумками року?
Йдеться про показники саме за дев’ять місяців. За підсумками дванадцяти місяців більшість соціальних виплат була здійснена в повному обсязі. Зокрема, громада виплатила допомогу дітям, які зареєстровані на території громади, — по 5 тисяч гривень кожній дитині. Також виплатили по 10 тисяч гривень сім’ям загиблих військовослужбовців.
У четвертому кварталі значно зросла кількість звернень за соціальною допомогою, і ці виплати також були профінансовані. Людям з інвалідністю, залежно від групи, виплачували по 2,5 тисячі або по 5 тисяч гривень. Частина цих виплат припала саме на кінець року, тому за підсумками дев’яти місяців виникла різниця між планом і фактичними витратами. Загалом запланована сума соціальних видатків була закрита.
У звіті зазначається, що на забезпечення реалізації окремих заходів соціального захисту людей з інвалідністю закладали близько тисячі гривень, з яких фактично використали 519 гривень. Чи коректно зазначена ця сума? Чому йдеться про настільки незначні кошти на всю громаду за рік?
Йдеться не про загальну матеріальну допомогу особам з інвалідністю в громаді. Основні виплати людям з інвалідністю здійснюються в межах інших програм — зокрема, це допомога у розмірі 2,5 тисячі гривень для осіб з інвалідністю першої, другої та третьої груп. Загалом за цими напрямами протягом року було виплачено значно більші суми — сотні тисяч гривень.
Сума у 519 гривень стосується окремого вузького заходу, який фінансується не з бюджету громади, а коштом державної субвенції через область. Це цільові виплати, зокрема компенсація витрат на пальне або перевезення для конкретних осіб з інвалідністю.
На початку року такі кошти планувалися на двох осіб, однак фактично право на виплату підтвердила лише одна людина — інша вже не проживала на території громади. Саме тому з передбаченої тисячі гривень було використано лише 519 гривень.
За програмою соціального захисту ветеранів війни та праці у 2025 році громада запланувала 255 тисяч гривень. Станом на початок жовтня фактичні видатки за цією програмою становили нуль. Чому кошти не використовувалися упродовж більшої частини року і коли громада фактично здійснила виплати?
Фактичні виплати громада здійснила наприкінці року. У листопаді ми виплатили 55 тисяч гривень, а в грудні — ще 200 тисяч гривень. Таким чином, громада використала всю суму, передбачену програмою, і закрила її в повному обсязі.
Окремо зазначу, що виплати членам сімей загиблих військовослужбовців здійснюються з двох джерел: область виплачує по 5 тисяч гривень у межах обласної субвенції, а громада додатково виплачує по 10 тисяч гривень коштом власного бюджету.
Як громада планує формувати та реалізовувати програми соціального захисту у 2026 році з урахуванням реальної кількості отримувачів, можливого зростання потреб і умов воєнного часу?
Ми плануємо основні показники станом на 1 січня. Якщо протягом року зростає кількість загиблих або осіб з інвалідністю, ми коригуємо план соціального розвитку громади та погоджуємо зміни з обласною владою.
Область взяла на себе зобов’язання вирівнювати підходи між громадами, щоб соціальні виплати були приблизно однаковими для людей, незалежно від фінансових можливостей конкретної громади. Якщо виникає потреба, ми також можемо перерозподіляти кошти з інших видатків, де з’являється економія.
При формуванні бюджету на 2026 рік громада закладає кошти, виходячи з реальних фінансових можливостей і потреб. Орієнтовно соціальна допомога різних видів охопить близько 500 мешканців, ще значна частина населення отримує гуманітарну підтримку. Потреби у соціальній допомозі залишаються високими, і громада готується реагувати на їх можливе зростання наступного року.
Як ви згадали, цього року в області провели вирівнювання підходів до надання соціальної допомоги для громад, зокрема тих, що працюють в умовах окупації або евакуації. Як це рішення вплинуло саме на вашу громаду: які виплати довелося переглянути, які підходи змінилися і що вдалося зберегти?
Громада й раніше орієнтувалася на середні по області розміри соціальних виплат, однак після вирівнювання частину напрямків довелося коригувати. У тих випадках, де держава або область взяли на себе частину фінансування, громада зменшила власні виплати, але водночас збільшила підтримку за іншими напрямками.
Загальний обсяг коштів, який громада планує на соціальну сферу, суттєво не змінився — він залишився на рівні понад 8 мільйонів гривень. Якщо надходять додаткові дотації, цей обсяг може збільшуватися, що дозволяє охопити допомогою більше людей.
Підхід змінився в бік більш рівномірного розподілу коштів між кількома отримувачами. Водночас громада зберегла можливість ухвалювати окремі рішення у виняткових випадках, коли сім’я або людина перебуває в особливо складних життєвих обставинах і потребує більшої допомоги, ніж передбачено стандартними виплатами.
Які основні види соціальної допомоги сьогодні передбачені для мешканців громади та хто має право на ці виплати?
У громаді діє низка програм соціальної підтримки. Зокрема, передбачене санаторно-курортне оздоровлення учасників бойових дій та членів їхніх сімей — на це закладено 200 тисяч гривень. На надання соціальних послуг непрацездатним громадянам, які потребують стороннього догляду, передбачено близько 400 тисяч гривень.
На оздоровлення дітей та підтримку сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, заплановано понад 300 тисяч гривень. Компенсаційні виплати особам з інвалідністю становлять 244 тисячі гривень. Також передбачена одноразова матеріальна допомога громадянам, які опинилися в особливо складних умовах, — до 100 тисяч гривень у межах програми.
Громада надає допомогу військовослужбовцям: для тих, хто уклав контракт добровільно, виплачують 50 тисяч гривень, для мобілізованих — 30 тисяч гривень. Окремі виплати передбачені для сімей безвісти зниклих військових, поранених захисників, осіб з інвалідністю, звільнених з полону військовослужбовців та цивільних осіб. Для цивільних, звільнених з полону, передбачена одноразова допомога в розмірі 150 тисяч гривень.
Яким є механізм подачі документів в умовах евакуації?
Подання документів відбувається дистанційно. Мешканці надсилають необхідні документи поштою, зокрема через “Нову пошту” або Укрпошту. Виплати громада перераховує безпосередньо на банківські картки. Для окремих категорій необхідне складання акту обстеження, але громада максимально спрощує процедури з урахуванням умов евакуації.
У звіті громади зазначається, що бюджет за підсумками 2025 року має профіцит, хоча раніше прогнозувалася нестача на рівні близько 8 мільйонів гривень. Завдяки чому відбувся перехід від очікуваного дефіциту до профіциту в понад 14 мільйонів гривень і як коректно трактувати ці показники в розрізі всього року?
Раніше бюджет громади формувався переважно коштом податку на доходи фізичних осіб. Саме цей податок був основним джерелом надходжень, оскільки на території громади працювали бюджетоутворювальні підприємства: шахта, великі сільськогосподарські підприємства та інші. Громада не жила коштом дотацій, навпаки, у нас була реверсна дотація, і ми перераховували близько 9 мільйонів гривень до державного бюджету.
Після того як ці підприємства припинили роботу, держава взяла на себе зобов’язання компенсувати втрати громадам, у яких раніше було розвинене промислове та сільське господарство. Саме коштом таких додаткових дотацій з державного бюджету і сформувалася позитивна різниця.
Водночас громада не може точно прогнозувати обсяг цієї допомоги. Рішення щодо додаткових дотацій ухвалюються на рівні державного бюджету, і заздалегідь невідомо, яка саме сума надійде — 5 мільйонів гривень, 10 мільйонів чи інша сума. Цього року така дотація надійшла, і вона суттєво допомогла громаді виконувати заплановані заходи та долучатися до підтримки оборонних потреб.
Скільки саме таких коштів громада отримуватиме надалі, залежить від можливостей державного бюджету. На сьогодні це питання залишається відкритим, але держава гарантує фінансування частини витрат, необхідних для функціонування громад в умовах війни.
Дотація — це гроші, які передають із одного бюджету іншому для фінансування потреб, на які не вистачає власних доходів. Дотації виділяють без цільового призначення, тож отримувач може сам визначати, на що підуть ці гроші. Повертати їх надавачу не потрібно.
Субвенція — це гроші, які виділяють на конкретні потреби: освіту, медицину, інфраструктуру тощо. Наприклад, громада може отримати субвенцію на ремонт доріг або виплату зарплат медикам, і витратити ці кошти на щось інше не можна. Якщо використати їх не в повному обсязі, невитрачену частину можуть вимагати повернути.
Податок на доходи фізичних осіб є ключовим джерелом наповнення бюджету громади. Водночас у 2025 році спостерігається суттєве недовиконання надходжень ПДФО. Які підприємства були головними платниками цього податку та що з ними зараз?
Основними бюджетоутворювальними підприємствами громади були шахта “Краснолиманська” та великі сільськогосподарські підприємства. Це були роботодавці з великою кількістю працівників і достатньо високим рівнем заробітної плати, завдяки чому податок на доходи фізичних осіб становив основну частину надходжень до бюджету.
На території громади також працювали агропідприємства, зокрема агрофірма “Єдність”, інші сільські господарства, які обробляли значні площі землі. ПДФО сплачувався не лише із заробітних плат, а й із виплат за оренду земельних паїв, яких у громаді було близько 25 тисяч.
Після початку активних бойових дій і тривалого перебування території в зоні воєнних дій ці підприємства фактично припинили роботу. Шахта не працює, сільськогосподарські підприємства втратили можливість обробляти землю. У таких умовах ведення господарської діяльності стало неможливим, що й призвело до різкого скорочення надходжень ПДФО.
Чи веде громада перемовини щодо збереження або повернення реєстрації ключових роботодавців і хто сьогодні фактично залишається платником ПДФО?
Сама по собі реєстрація підприємства не розв’язує проблему. Навіть якщо перереєструвати шахту або інше велике підприємство, це не дасть ефекту, оскільки воно фактично не працює і не має працівників. На сьогодні шахта не функціонує, відповідно, немає і бази для нарахування ПДФО.
Така ж ситуація і з сільськогосподарськими підприємствами. Вони втратили можливість працювати на своїх землях, техніка була вивезена або простоює, оскільки використовувати її немає де. Тому повернення реєстрації без відновлення діяльності не може суттєво вплинути на наповнення бюджету.
Водночас за єдиним податком від сільськогосподарських товаровиробників громада отримала більше, ніж планувала: замість менш ніж 2 мільйонів гривень — майже 3 мільйони. Як це вдалося?
Йдеться про податкові надходження, які частково складалися з погашення заборгованостей. Крім того, відбулися певні бізнесові домовленості між підприємствами. Деякі менші компанії, зокрема з Дніпропетровської області, увійшли в співпрацю або об’єднання з підприємствами, зареєстрованими на території громади.
У межах таких об’єднань і бізнес-злиттів підприємства були змушені закрити всі свої податкові заборгованості, щоб мати можливість працювати далі. Саме завдяки погашенню цих боргів і вдалося перевиконати план надходжень за єдиним податком наприкінці року.
У 2025 році за статтею “поточні видатки”, до яких входять оплата праці, комунальні послуги та енергоносії, було заплановано понад 20 мільйонів гривень, тоді як фактично використано близько 13,6 мільйона гривень. З чим пов’язане таке недовиконання?
Це безпосередньо пов’язано з руйнуванням і втратою об’єктів інфраструктури. На сьогодні значна частина установ просто фізично не існує або не може функціонувати. Зруйновано клуби, адміністративні будівлі громади, п’ять шкіл. У таких умовах немає можливості споживати електроенергію, оплачувати комунальні послуги чи забезпечувати повноцінну роботу закладів.
Відповідно, ті видатки, які були заплановані на утримання цих об’єктів, фактично не могли бути використані. Кошти витрачалися лише там, де зберігалася реальна потреба і можливість здійснення платежів.
Чи враховані ці умови при формуванні бюджету на 2026 рік і чи планує громада закладати інший обсяг видатків з урахуванням ситуації в окупації? На що є гроші?
Під час формування бюджету на 2026 рік ми виходимо виключно з реальних витрат, які існують на сьогодні. Закладаємо лише ті суми, які фактично можемо і повинні витрачати в нинішніх умовах.
Для порівняння: у період, коли в громаді працювали підприємства, комунальні заклади, школи та інша інфраструктура, мінімальний бюджет становив близько 68 мільйонів гривень, а з урахуванням розвитку й інвестицій доходив до 80-90 мільйонів гривень. Ці кошти спрямовувалися на утримання підприємств, будівництво доріг, водогонів, соціальну та інженерну інфраструктуру.
Наразі всього цього немає. Сьогодні бюджет громади становить близько 48 мільйонів гривень. З урахуванням зміни курсу, інфляції та загальних економічних умов, це фактично невелика сума. Основна частина коштів спрямовується виключно на підтримку соціальної сфери та базових потреб громади.
У 2025 році на сферу освіти в бюджеті громади передбачили 21,7 мільйона гривень, тоді як фактичні видатки склали близько 14,5 мільйонів. Зменшилися витрати на оплату праці, нарахування на заробітну плату, оплату послуг та дошкільну освіту. Чим зумовлене таке скорочення, як воно вплинуло на педагогів і дітей та як ці зміни врахували під час формування бюджету на 2026 рік?
До активної фази бойових дій у громаді працювали п’ять шкіл. З початком війни та погіршенням безпекової ситуації громада зосередилася на організованому вивезенні дітей у безпечніші регіони. Частина сімей виїхала самостійно — туди, де мали можливість проживати та влаштовувати дітей на навчання.
Через суттєве зменшення кількості учнів громада об’єднала три малокомплектні школи, у яких навчалося близько 50-60 дітей, у дві базові — Новоекономічну та Гродівську. Саме ці заклади наразі забезпечують навчання в онлайн-форматі для дітей, які залишилися в освітньому процесі громади. Діти, які мають можливість навчатися офлайн у безпечних умовах, навчаються в школах інших громад.
У зв’язку з цим громада відповідно до законодавства закрила частину закладів освіти та провела часткове скорочення персоналу. Частину педагогів вдалося зберегти, частина вчителів виїхала та працевлаштувалася в інших громадах. Заробітну плату, доплати та можливі премії тим педагогам, які залишилися працювати з громадою, виплачують у повному обсязі.
Саме ці об’єктивні обставини й зумовили менші фактичні видатки на освіту у 2025 році. При формуванні бюджету на 2026 рік громада виходила з реальної моделі функціонування освітньої мережі в умовах війни, орієнтуючись на збереження онлайн-навчання, підтримку педагогів і доступ дітей до освіти.
Раніше ми розповідали, як переселенцям з УБД та інвалідністю з 1 грудня подати заявку на 2 млн грн компенсації за житло в окупації.