2 липня 1932 року на українському сході з районів Харківщини та Дніпропетровщини утворили нову адміністративну одиницю — Донецьку область. Тоді в неї ще входили села й містечка нинішньої Луганщини. Пізніше Донецьку область перейменували на Сталінську. Цієї одіозної назви вона позбулася лише у 1961-му.
Про історію утворення Донецької області Вільному радіо розповів завідувач сектору науково-освітньої та методичної роботи Донецького обласного краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Сергій Алексєєв.
“У лютому 1932-го Українську РСР поділили на 5 областей (Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Одеську та Харківську). 2 липня 1932-го ухвалили постанову (а 17 липня — затвердили її), і зі складу Дніпропетровської та Харківської областей виокремили Донецьку область, — каже історик.
Обласним центром Донецької області стало місто Сталіно (нинішній Донецьк).
Раніше всі знали це місто як селище “Юзівка” — таку назву воно отримало від засновника, промисловця з Вельсу Джона Ґ’юза.
“Дореволюційна Юзівка була на початку XX століття робітничим селищем, містечком, і статус міста отримала лише у 1917 році. У 1924-му, коли після смерті Леніна Петроград назвали “Ленінградом”, почалась хвиля перейменувань на честь живих та померлих радянських вождів. І зокрема Юзівку перейменували у Сталіно”, — каже завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.
Існує думка, що Юзівку перейменували на Сталіно на честь радянського диктатора Сталіна (Йосипа Джугашвілі). Але серед істориків та краєзнавців є різні думки щодо цього.
“Дехто каже, що Сталін у той час ще не був настільки відомою, визначною особою, щоб на його честь перейменували місто на Донбасі. І знайшли резолюцію мітингу, де один з виступаючих пропонує назвати Юзівку — Сталіно, на честь Леніна. Чому? Тому що Ленін це локомотив революції, він зроблений зі сталі, і ось тому місто має називатися Сталіно”, — розповідає Ігор Корнацький.
Пізніше ж назви на честь генсека зарясніли на мапі СРСР: Сталінград, Сталінабад, Сталінакан.
“Їх вже пов’язували виключно з постаттю радянського вождя Йосипа Сталіна”, — резюмує бахмутський історик.
Сталінська політика системних репресій та терору призвела до загибелі мільйонів українських селян під час Голодомору 1932-33 років. Мільйони радянських громадян ув’язнили у таборах ГУЛАГу чи виселили до віддалених територій, розкуркулювали; депортували цілі народи. У 1934-39 роках Сталін та його оточення організували “Великий терор” для ліквідації “ворогів робітничого класу”: ув’язнили понад мільйон людей, а близько 700 тисяч стратили таємною поліцією НКВС, наркоматом внутрішніх справ.Для довідки:Йосип Сталін — радянський військовий та політичний діяч грузинського походження. На постах генерального секретаря комуністичної партії Радянського Союзу (з 1922 до 1953) та голови уряду встановив в СРСР однопартійну тоталітарну систему та став фактично одноосібним диктатором.
У червні 1938-го з території Донецької області виокремили Ворошиловградську (нині відому як Луганську). Тоді її назвали на честь Климента Ворошилова. Він був соратником Сталіна родом з Бахмутського повіту, з селища Верхнє (територія нинішнього Лисичанська).
Саму ж Донецьку область перейменували на Сталінську.
На території обох областей масові арешти тривали й напередодні вторгнення нацистів на територію СРСР. Десятки тисяч радянських людей сиділи по таборах і під час всієї Другої світової.
Тож Другу світову нинішня Донеччина пройшла саме під цією назвою, як і півтора повоєнних десятиліття.
Після смерті Сталіна у 1953-му почалася так звана “Хрущовська відлига” — розвінчання культу особи Сталіна та процеси десталінізації.
“У лютому 1956 року відбувся XX з’їзд КПРС, де на таємному засіданні з доповіддю “Про культ особи та його наслідки” виступає Микита Хрущов. Він піддав нищівній критиці режим Сталіна і викрив культ його особи. Відтоді почався так званий процес десталінізації”, — розповідає працівник Донецького обласного краєзнавчого музею Сергій Алексєєв.
Але на географічній назві “Сталінська область” на сході України ці процеси тоді не позначилися ніяк.
У жовтні 1961-го пройшов XXII з’їзд КПРС, де нарешті ухвалили рішення про посилення десталінізації.
“Зокрема, за рішенням цього з’їзду тіло Сталіна винесли з мавзолею. І у листопаді 1961-го після з’їзду місто Сталіно перейменували у Донецьк. А Сталінську область перейменували на Донецьку область”, — повідомляє Сергій Алексєєв.
Указ президії Верховної Ради УРСР про це перейменування датується 9 листопада 1961 року.