“Гра без правил”: як Росія викрадає людей під час окупації та чи вдається повертати їх додому (РЕПОРТАЖ)

“З 24 лютого 2022 року ми маємо абсолютно новий воєнний злочин під назвою викрадення цивільних”, — каже правозахисниця Олександра Романцова. За даними організації “Центр громадянських свобод”, нині щонайменше 585 цивільних перебувають у полоні загарбників. Їх піддають тортурам, а декого навіть незаконно судять за російськими законами.  Докладніше про це читайте у матеріалі.

Повели на перевірку документів і понад півтора року тримають у неволі

Ростислав (ім’я змінене на прохання рідних чоловіка) із Луганщини працював в університеті й мав ступінь кандидата технічних наук. Чоловік писав монографії та підручники, а його наукові статті друкували в українських та міжнародних виданнях. У березні минулого року до оселі Ростислава увірвалися російські солдати й повели його у невідомому напрямку.

“На початку березня в місто зайшли військовослужбовці з розпізнавальними знаками не України, а військ чи “ЛНР”, чи “ДНР”, чи Росії. І сказали: “Пішли на вихід для перевірки документів”. Він взяв паспорт, телефон. Було доволі прохолодно, а він пішов без верхнього одягу. Подумав, що зараз перевірять і все. Вони були такі досить доброзичливі, казали: “Не хвилюйтеся, перевіримо документи і відпустимо”. І більше його ніхто не бачив”, — розповідає сестра заручника Олександра (ім’я змінене на прохання співрозмовниці).

Відтоді зв’язок із Ростиславом обірвався, тож його рідні почали стежити за російськими спільнотами у соцмережах — час від часу там з’являється інформація про полонених українців.

“Навесні в російському телеграм-каналі я знайшла його світлину. Там писали, що він військовослужбовець ЗСУ, який здався. Хоча він цивільна людина — працював у виші. І вже у жовтні 2022-го з полону вийшла цивільна людина, яка сказала, що вони з моїм братом перебували у Курську. Ця людина його не бачила, а тільки чула, як викликали на допити. Їм не можна було дивитися одне на одного. Потім ще дві людини виходили [з полону] і казали, що мій брат живий. Я питала, як там, кажуть: “Годують, раз на тиждень водять митися, вже не б’ють”. Я думаю: “Слава Богу, що тут уже не б’ють”. Я так зрозуміла, що його перевели з Курської в якусь іншу колонію”, — говорить Олександра.

Росіяни незаконно утримують Ростислава вже більш ніж півтора року. Нині рідні не знають, в якій саме колонії перебуває чоловік.

Інкримінують шпіонаж за проукраїнську позицію

Із березня минулого року у неволі росіяни також утримують майора в запасі, активіста і журналіста з Херсонщини Сергія Цигіпу. На початку відкритої війни чоловік створив проєкт “Інформаційна самооборона Нової Каховки” та брав участь у проукраїнських мітингах, розповідає його дружина Олена.

“12 березня його затримали на блокпості. Перевірили його телефон. Напевно, там щось було. І все, більше він не повернувся додому. І вже більш ніж 17 місяців мій чоловік у полоні. 9 місяців він був як “людина-невидимка”. Він був у Сімферополі, але жодного підтвердження на всі мої листи я не отримувала до того моменту, поки я не поїхала на конференцію ОБСЄ у Варшаву й у ПАРЄ в Страсбурзі. Там побачили моє звернення і знайшовся адвокат у Криму, який сказав, що він мені допоможе отримати підтвердження полону мого чоловіка”, — говорить жінка. 

Згодом Олені стало відомо, що окупанти хочуть запроторити її чоловіка за ґрати.

“У грудні мені зателефонували і сказали, що Сергію зараз інкримінують 276 статтю — це шпіонаж і завдання своїми діями шкоди військовій операції РФ. Але я не розумію, як можна судити людину за шпіонаж, якщо він знаходився в своїй країні. Моєму чоловіку 62 роки. Йому загрожує від 10 до 20 років ув’язнення. В його віці і в його стані це довічне ув’язнення”, — каже Олена Цигіпа.

• Як родичі полонених намагаються витягти близьких з неволі та з чим зіштовхуються на цьому шляху

“Цивільні полонені не мають жодного статусу”

Виконавча директорка організації “Центр громадянських свобод”, де збирають інформацію про цивільних полонених, Олександра Романцова зазначає: викрадення мирних людей — це порушення міжнародного гуманітарного права.

“Центр громадянських свобод” почав цим займатися з 2014 року, коли ми зрозуміли, що Росія викрадає людей по своїх політичних мотивах. Тоді з’явилася така категорія як “політичні в’язні”. З 24 лютого 2022 року ми маємо нову хвилю і новий абсолютно воєнний злочин під назвою викрадення цивільних, утримання їх фактично в ув’язненні, де-факто — в полоні, як заручників. Бо військовополонені — це описано. Міжнародне гуманітарне право має правила, як ти маєш їх утримувати. Росія всі їх порушує, але вони хоча б статус мають. Цивільні полонені не мають жодного статусу”, — каже правозахисниця. 

Інформацію про цивільних заручників у “Центрі громадянських свобод” спочатку збирали з відкритих джерел. Згодом в організацію почали надходити звернення від рідних полонених з проханнями про розголос та допомогу. 

“Є близько тисячі кейсів [викрадення цивільних росіянами]. Було звільнено вже понад 330 людей — це з 24 лютого 2022 року. Але подекуди звільняють цивільних, яких захопили ще до 2022 року. Наприклад, з Донбасу. Але це рідкість: саме територія ОРДЛО завжди була дуже закритою. Там завжди було складніше [працювати над поверненням цивільних заручників], ніж у Криму, наприклад. Тому що там хоча би була судова процедура, і вона хоча би була загальноросійською. Відповідно, ми шукали адвокатів, які могли би в неї зайти з російської сторони. А з Донеччиною і Луганщиною навіть російськї адвокати не могли працювати. Тому це завжди складно”, — зауважує Олександра Романцова.

За даними правозахисників, у неволі нині перебувають щонайменше 585 мирних людей, серед них 525 чоловіків та 49 жінок. Це представники місцевої влади, колишні військові, волонтери, активісти, медики, освітяни та журналісти. Щонайменше 87 полонених примусово утримують в установах на тимчасово окупованих територіях, ще 52 вивезли у Росію. Місцезнаходження інших 446 цивільних поки встановити не вдалося. 

“Це гра без правил. Росія, як країна-терористка, використовує це як засіб тиску на Україну. Тобто вона викрадає людей заради своїх цілей. Мучить їх, тортурує, іноді навіть засуджує, хоча це заборонено міжнародним гуманітарним правом”, — констатує Романцова. 

Нагадаємо, нещодавно колишній військовополонений Михайло Жарков у інтерв’ю Вільному радіо розповів про те, як варто говорити про бранців Кремля, аби їм не нашкодити.