Як привітатись, побажати здоров’я чи відповісти “рускому воєнному кораблю” мовами греків Приазов’я? Носії румейської та урумської створили стікери зі своїми фразами у телеграмі. Там є розповсюджені слова зникаючих мов, зображення видатних приазовських греків та будівель, що розташовувались у селищах під Маріуполем. Розповідаємо, де завантажити стікери та публікуємо невеликі словники румейської та урумської.
Про проект Вільному радіо розповіла дизайнерка Уляна Карцелюба. Вона намалювала стікери з фразами румейською та урумськими мовами, аби в такий спосіб зберігати і розповсюджувати їх. За походженням Уляна — надазовська грекиня, і вона володіє румейською.
“З румейською мовою я знайома з дитинства. Знаю її, але не так добре, як хотілося б. Вивчала новогрецьку мову в недільній школі при Маріупольському товаристві греків, ходила на свята, організовані товариством і Федерацією грецьких товариств України. У творчості люблю етнічні мотиви, орнаменти греків Надазов’я (північне Приазов’я — ред.), надихаюся духовною скарбницею мого народу. Ми хотіли створити сучасну форму популяризації наших мов. Тому й прийшла ідея стікерів для телеграму”, — розповідає Уляна.
Урумська мова відноситься до тюркської групи мов, а румейська мова — до грецької. Вони не схожі між собою, і їхнім носіям складно зрозуміти одне одного. Так само, як і грекам, які живуть в Греції і спілкуються новогрецькою, складно зрозуміти румеїв. Це можна порівняти з тим, як українці розуміють польську мову — загальний сенс можна вловити, але є і багато незнайомих слів. Для довідки: Румейська та урумська — мови греків Приазов’я. Тут ними спілкувались з кінця 18 ст., коли греки переселились з Криму у північне Приазов’я і заснували Маріуполь та понад 20 грецьких сіл. В селах поблизу Маріуполя живуть нащадки носіїв різних мов: у Ялті, Урзуфі, Сартані та Малоянісолі живуть румеї, у Старому Криму, Старогнатівці, Мангуші — уруми.
ЮНЕСКО визнала урумську та румейську мови зникаючими. У 1989 році у Приазов’ї жили близько 20 тис. носіїв цих мов, з того часу кількість знавців урумської та румейської зменшувалась: люди виїжджали, молодь переважно спілкувалась українською та російською. Після початку повномасштабного вторгнення носії мов розкидані по світу.
“Над створенням стікерів працювала команда. Запропонував ідею дослідник мов надазовських греків Олександр Рибалко, ідеї і фрази ми збирали разом з земляками (серед них Микола Ахбаш, Вікторія Помазан, Костянтин Новосильний, Ольга Цуприкова, Євген Бумбур)”, — розповідає Уляна.
На стікерах зображені будівлі приазовських селищ, їхня символіка, відомі приазовські греки: засновник румейської літератури, поет Георгій Костоправ, румейський поет, перекладач, співавтор українсько-румейсько-урумського словника Леонтій Кір’яков, сучасний поет Микола Ахбаш та Олександр Рибалко.
Фрази для спілкування у мережі обрали найрозповсюдженіші: з різних діалектів, поезій, пісень.
Завантажити стікерпаки з цими фразами можна тут:
Нагадаємо, переселенців з окупованих територій запрошують стати гідами та провести в евакуації екскурсії рідними містами. “Паралельні” екскурсії передбачають, що їхні учасники гулятимуть одним містом і одночасно слухатимуть розповідь про інше. Основні теми екскурсій — культура та історія міст. Долучитися до проєкту можна, взявши онлайн участь у “Школі гідів”.