Греки Приазов’я навчають вітатися, лаятися та зізнаватись у коханні їхніми мовами зі словником в телеграм: як це працює

Як  привітатись, побажати здоров’я чи відповісти “рускому воєнному кораблю” мовами греків Приазов’я? Носії румейської та урумської створили стікери зі своїми фразами у телеграмі. Там є розповсюджені слова зникаючих мов, зображення видатних приазовських греків та будівель, що розташовувались у селищах під Маріуполем. Розповідаємо, де завантажити стікери та публікуємо невеликі словники румейської та урумської.

 

Про проект Вільному радіо розповіла дизайнерка Уляна Карцелюба. Вона намалювала стікери з фразами румейською та урумськими мовами, аби в такий спосіб зберігати і розповсюджувати їх. За походженням Уляна — надазовська грекиня, і вона володіє румейською. 

“З румейською мовою я знайома з дитинства. Знаю її, але не так добре, як хотілося б. Вивчала новогрецьку мову в недільній школі при Маріупольському товаристві греків, ходила на свята, організовані товариством і Федерацією грецьких товариств України. У творчості люблю етнічні мотиви, орнаменти греків Надазов’я (північне Приазов’я  — ред.), надихаюся духовною скарбницею мого народу. Ми хотіли створити сучасну форму популяризації наших мов. Тому й прийшла ідея стікерів для телеграму”, — розповідає Уляна.

• 85 років тому в СРСР розстріляли 20 тисяч греків, чверть — на Донеччині. Зараз їх знову знищують разом з українцями

Як греки Приазов’я зберігають свої мови

“Над створенням стікерів працювала команда. Запропонував ідею дослідник мов надазовських греків Олександр Рибалко, ідеї і фрази ми збирали разом з земляками (серед них Микола Ахбаш, Вікторія Помазан, Костянтин Новосильний, Ольга Цуприкова, Євген Бумбур)”, — розповідає Уляна.

На стікерах зображені будівлі приазовських селищ, їхня символіка, відомі приазовські греки: засновник румейської літератури, поет Георгій Костоправ, румейський поет, перекладач, співавтор українсько-румейсько-урумського словника Леонтій Кір’яков, сучасний поет Микола Ахбаш та Олександр Рибалко.

• У Києві презентували книжку маріупольської письменниці Наталі Харакоз: про що її творчість (ФОТО)

Фрази для спілкування у мережі обрали найрозповсюдженіші: з різних діалектів, поезій, пісень.

Греки Приазов’я: словник урумської мови

• Йох — ні;
• Йане — так;
• Саг ол — дякую, (дослівно — бувай здоровий);
• Бох аша — (їж гівно);
• Пек йахши (бек йахши) — дуже добре;
• Хутахбаш — х*йло (частіше за все використовується у сполученні з прізвищем президента РФ);
• Гюзель (кюзель) — прекрасно, (дослівно — красиво);
• Йаваш-йаваш — потрохи, потихеньку;
• Саба хайир  — добрий ранок;
• Ахшам хайир — вечір добрий;
• Олє-белє — так собі;
• Сиз лафетейсинизми урумджаз — Ви розмовляєте урумською?
• Вай, хизим, хизим — Ой, дівчино, дівчино, (але так як мається на увазі народна пісня, то по сюжету правильніше перекласти як “Ой, доню, доню”);
• Чох йашасин бизим диль — дуже добра наша мова.

Греки Приазов’я: словник румейської мови

• Оф, мана! — (вигук);
• Баро мі! — звісно так;
• Баро йох! — звісно ні;
• Йок, пусубу — ні, в жодному разі;
• Вуй, како! — ой, лишенько;
• На мі камс — не роби цього;

• Ти кансь? — Як справи?
• Кала! — добре;
• Ена юрух — так собі;
• Пусурка — погано;
• Ула-па безепса — все набридло;
• Галя-галя — потихеньку;

• Е, маре — вираження суму, рядки з пісні “е, маре, ялан дуня”;
• Калімера! — доброго ранку;
• Ора калі! — добра година;
• Калініхта — добраніч;
• Калос урісіт — ласкаво просимо;
• Хаірлидьку т’ страта сас ас ен! — щасливої дороги;
• Орісте — будь ласка;

• Фінум ія, сту кало! — на все добре;
• ‘Ола кала кі панда кала! — най завжди буде добре! (традиційне побажання);
• Кало на ешсь — всього тобі доброго;
• Назіс — дякую тобі;
• Назім — дякую вам;
• На мі каньсь хасавєть! — не хвилюйся;

• Уртаху-м — друже мій;
• Туком ту курциц-м — моя дівчинко;
• Туком ту підьиц-м — хлопчику мій;
• Вай, курциц, курциц — ой дівчино, дівчино (рядки з пісні);
• Го сена агапу — люблю тебе;

• Емброс, патріотес! — вперед, патріоти (слова з гімну греків України);
• Туком ту спіт — мій дім;
• Чох йашасин бізим диль! Ас зі ту глоса мас! — Хай живе наша мова;
• Дьа їрісум — Ми повернемося;
• Ас васілевун румей — Хай живуть греки;
• Вай, туком румеку глосо,/Калімера, калімера! — Моя румейська мово,/доброго ранку/вітаю! (рядок із поезії Леонтія Кір’якова);
• Ту матьіму ен плушия — знання — це багатство;
• Кардьака-мас та чоля — наші рідні степи;
• Омурфу! — Гарно, красиво;
• Піс дуна ень хую — За лиманом колодязь;
• Зіяфетя — смаколики;
• Гамут мана — Й*б вашу мать;
• Фай ската мє т’ мак — поїж гівна з маком;
• Сонь піздєть — досить говорити;
• Пань міс гол  на фай тіраша — піди у дупу поїсти черешень;
• Гамо афто т! — Ну його на х*й!

• А ту шесу пісу чвал — какав на голову;
• Шезун пєзун таразун трогун — какали, грали, перемішували, їли;
• Пань міс щілі  ту гол! — Йди в собачу дупу;
• Піс тун колу — до дупи;
• Скато ротма — гімно питання;
• Ската на фай — поїж гімна;

• Русік пуліміко каравь, пань мєс т’шчілій ту гол — рускій воєнний корабль, йди …(дослівно — до собачої дупи);

Завантажити стікерпаки з цими фразами можна тут:

• Румейські стікери 
• Урумські стікери 

Нагадаємо, переселенців з окупованих територій запрошують стати гідами та провести в евакуації екскурсії рідними містами. “Паралельні” екскурсії передбачають, що їхні учасники гулятимуть одним містом і одночасно слухатимуть розповідь про інше. Основні теми екскурсій — культура та історія міст. Долучитися до проєкту можна, взявши онлайн участь у “Школі гідів”.