Як читати новини під час війни, щоб не збожеволіти: поради психологів
Вже понад рік ранок мільйонів українців починається із гортання стрічки новин. Впродовж дня більшість дивиться у телефон ще незліченну кількість разів. Через війну бути поінформованим вкрай важливо, однак забагато інформації також може нашкодити.
Чому варто дозувати новини та не нехтувати інформаційною гігієною, Вільне радіо розпитало фахівців — кризову психологиню та старшу викладачку університету імені Альфреда Нобеля Тетяну Єрмолаєву, а також психотерапевта, військового психолога та доктора філософії у сфері психології Олексія Карачинського.
У 2022 році медики обговорювали нову хворобу — номофобію (нав’язливий страх залишитись без телефону). Психологи стверджують: війна змусила українців відчувати дещо схоже — потребу постійного перегляду новин та навіть паніку, якщо такої можливості немає.
“Чому є потреба дивитись або читати новини? Тому що є потреба якось контролювати цю реальність. Якщо ми цього не робимо, то знаходимось в стані невизначеності, тоді настає тривога, паніка. Коли ми читаємо, ми наче контролюємо цю реальність. Насправді ж новини — це такий інструмент псевдоконтролю”, — зазначає Олексій Карачинський.
Наразі умовно варто ділити новини на корисні та шкідливі, пояснює психолог.
“Наприклад, новини мого міста. Я бачу, що наближаються до нас бойові дії — це корисні новини. Дають розуміння, що треба евакуюватись. Але якісь геополітичні новини, якась аналітика, думки експертів про розвиток війни дають псевдовідчуття контролю. Я лягаю спати, хочу глянути, чи є тривога — це теж інформація. І вона в тій чи іншій мірі нас заспокоює”, — додає Олексій Карачинський.
У сучасних реаліях життя українців читання новин — це захисна реакція. Тому створювати навколо інформаційну тишу теж небезпечно. Фахівці радять лише обмежити споживання.
“Бути постійно в курсі того, що відбувається — це нормально. Це певний захист. Я повинна розуміти, що відбувається, до чого мені готуватися, як від цього мені захиститися і таке інше. Але це лише про те, що гідне моєї уваги. А ось просто сміття інформаційне тільки погіршує стан”, — пояснює психологиня Тетяна Єрмолаєва.
Поради психологів, як свідомо споживати новини
- Дозуйте джерела. Обмежте кількість підписок у телеграмі та інших соціальних мережах, а також збережені сайти ЗМІ. Краще слідкувати за декількома перевіреними джерелами, але не лише інформаційними — не забувайте й про розважальні.
- Обмежте час. Встановіть певний новинний ліміт. Наприклад, 10 хвилин вранці, упродовж дня та ввечері.
- Інформаційний відпочинок. Додайте у звички час, коли ви взагалі не переглядатимете новини. Невеликі перерви допоможуть розвантажитись.
- Вибір новин. Крім негативу, медіа публікують і іншу інформацію. Надихаючі історії переселенців і військових, краєзнавчі матеріали, інтерв’ю, історії про успіхи української армії. Не варто йти повз такий контент.
- Стежте за своєю реакцією. Деякі події, безумовно, можуть шокувати, але психіка людина може адаптуватись та за деякий час заспокоїтись. Коли цього не відбувається і ви не здатні опанувати свої емоції, варто попросити про допомогу.
Психологи наголошують: якщо ви здатні виокремлювати новини від власного життя, обмеження можуть бути незначними. Однак, є люди, які сприймають все надто емоційно.
“Хтось просто їсть цю інформацію та ще і дуже так емоційно. Не можуть відділити новину від себе, а все сприймають, проживають, як от це відбулось саме зі мною. Люди не розбирають — потрібно це мені чи ні, а чи не вбиває мене ця інформація, така її кількість. Таке “залипання” дуже небезпечне. У таких людей просто величезна емоційна напруга та перевантаження”, — каже Тетяна Єрмолаєва.
“Якщо ми читаємо новини й потім не можемо спати, краще обмежити максимально. Коли так стається, але контролювати реальність все ж треба, оберіть близьку людину — батьків, чоловіка або дружину, друзів або ще когось. Попросіть їх робити такий собі вечірній дайджест. Що там сьогодні було? Леопарди передали, десь відбили наступ, щось і негативне додати, куди ж без цього. Але при цьому людина зможе критично помислити, чи треба ця чи інша інформація в дайджесті”, — радить Олексій Карачинський.
Та найголовніше, додають фахівці, споживати достовірну інформацію та не забувати про інформаційну війну, яку проводить країна-агресор.
“Ми рік знаходимося в стані війни, повномасштабної агресії, потрібно вже давно відсіяти необхідних нам кількість інформаційних носіїв, щоб отримувати лише достовірні дані. Я вже навіть мовчу про російські джерела. У них і є мета посіяти паніку серед нашого населення. Багато ботів різних, багато фейків. Раджу ще закрити свої сторінки у фейсбуці. Обмежте свій такий простір спілкування. Не додавайте всіх, хто кидає запити на дружбу, не полініться та зайдіть до людини на сторінку, перевірте, що вона поширює”, — радить психологиня.
Доволі часто, як підкреслюють психологи, ми недооцінюємо вплив інформації на наш організм. Будь-який її надлишок може погіршити самопочуття, тому спеціалісти радять уважно стежити за емоційним здоров’ям.
Нагадаємо, через невизначеність воєнного періоду в українців почастішали випадки апатії та емоційного виснаження. Психологи пояснили, як розпізнати їхні симптоми та побороти.
Читайте також:
52Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
