Протягом року окупанти посилили тиск на українців в окупації, які ще не отримали російський паспорт. Людей без громадянства держави-агресорки обмежують у соціальній підтримці, оформленні документів, роботі, освіті тощо. Водночас чимало людей в окупації досі живуть без базових умов: весь рік їм обіцяли полагодити тепломережі у Донецьку або водогони у Світлодарську, але від слів до справи так і не перейшли. Підбиваємо підсумки 2023 року на тимчасово непідконтрольній частині Донецької області.
В тимчасово окупованих районах Донецької області з 1 січня 2023 року ввели російські правила оподаткування. Країна-агресорка встановила, що відтепер податковий режим на тимчасово непідконтрольній території працюватиме за їхнім законодавством. Це призвело до швидкого росту цін на продукти.
Окупанти прогнозували, що подорожчання не перевищить 20%, але ціни на деякі товари зросли на 40, 80 та навіть 200%.
“Наші магазини нехтують цими 20% відсотками ПДВ та піднімають ціни як хочуть”, — розповідав Вільному радіо у лютому донеччанин Антон (ім’я змінене з міркувань безпеки).
Наприкінці 2023 року інфопростір т.з. “ДНР” знову заполонили повідомлення про підвищення цін. Подорожчали лише продукти, водночас ціни на будматеріали, техніку, побутові товари та інше залишилися незмінними.
“Молочна продукція, яйця, курка та інше. Якщо коротко пояснити, то у Росії існує антимонопольний комітет, але по суті його у “ДНР” не існує, і ніхто звідти тут не працює”, — каже у коментарі Вільному радіо Кирило з Донецька (ім’я змінене з міркувань безпеки).
Виробники заявляють, що підняття цін пов’язане з подорожчанням собівартості продукції. Окупанти ж пообіцяли, що штрафуватимуть власників магазинів, які завищують ціни на продукти.
2023 рік уже традиційно почався зі скарг жителів тимчасово окупованої частини регіону на холод в оселях. Так, на початку лютого без опалення були 340 багатоквартирних будинків у т.з. “ДНР”, 280 із них — у Донецьку.
Фейкові посадовці звітували, що за літо замінили третину труб опалення, та проблеми не зникли.
“У мене впродовж року поряд з будинком міняли труби та наче проблем немає. Однак там, де їх не міняли, труби виходять з ладу. Найбільші проблеми досі з районами Донецька, які регулярно під обстрілами — це Текстильник, Петрівський та Київський. Ремонтні бригади на ці райони просто не їздять або їздять дуже рідко”, — каже Кирило.
За даними окупантів, у листопаді майже 400 житлових багатоповерхівок у т.з. “ДНР” не мали опалення. Серед основних проблем — пориви, відсутність подачі тепла та бойові дії. У мережі регулярно з’являються нові скарги жителів Донецька на холодні батареї.
Проблеми з водопостачанням на тимчасово окупованій частині Донеччини теж не розв’язали за рік. Попри ремонти, аварійні ситуації продовжують регулярно виникати.
“До початку “СВО” у Донецьку замінювали багато труб, але потім роботи зупинили. Тільки восени цього року закінчили те, що не завершили тоді. Однак пориви стаються регулярно, бо багато людей втручаються у систему водопостачання. Зараз воду у Донецьку дають по годинах, і місцеві жителі “скидаються” будинками чи під’їздами та встановлюють насоси, щоб, коли дають воду, вона з’являлась швидше. Через це у системі утворюється перевантаження тиском”, — пояснює донеччанин Кирило.
Станом на грудень 2023 року воду в Донецьку дають з 5:00 до 10:00 та з 17:00 до 22:00. Але нерідко води немає навіть у ці години.
“У мене ніколи своєчасно немає води у крані. Вона з’являється за годину до кінця подачі (воду доводиться чекати близько 4 годин, — ред.). Але коли зникає світло і цей момент збігається з тим часом, коли дають воду, то в мене одразу все чудово. Бо у цих “півнів” (жителів Донецька, які встановлюють водяні насоси у своїх будинках, — ред.) насоси відключились. Вода пішла своєчасно та навіть вистачило тиску, щоб увімкнулась газова колонка і в мене була гаряча вода”, — стверджує донеччанин.
На погані комунальні послуги впродовж року скаржились і у тимчасово окупованому Світлодарську. Проблеми з водою тут так і не розв’язали та зазвичай подають її за розкладом.
Проблеми з водою у Світлодарську потягнули за собою складнощі з опаленням. Під час спроб заповнити тепломережу у місті виник дефіцит води. Окупанти звинувачують у цьому людей, які зливають воду з труб.
Зазначимо, до повномасштабного вторгнення у Світлодарську не було проблем ані з водою (у тому числі гарячою), ані з опаленням. Поряд із містом працювала Вуглегірська ТЕС, яка була містоутворюючим підприємством та централізовано постачала у місто гарячу воду. Посеред літа 2022 року російські окупанти знищили та тимчасово захопили територію ТЕС. Станом на кінець 2023 року її досі не відремонтували.
За даними окупантів, за час відкритого вторгнення у т.з. “ДНР” нібито загинули у 671 раз більше цивільних, ніж у 2021 році. Водночас руйнувань у Донецьку стало менше.
“Обстрілів насправді не стало менше, але річ у тім, що раніше ракети та снаряди майже не збивали. Тепер їх навчились доволі непогано збивати. При чому кумедно те, що роблять це тією самою радянською ППО”, — каже донеччанин Кирило.
Повідомлень про знищення російських тилових складів у т.з. “ДНР” цього року було немало. Також ЗСУ намагалися “знекровити” техніку росіян. Так, 5 липня близько 20 вибухів пролунало в Ясинуватій, де залізницею перевозили пальне. А у грудні два дні поспіль палала нафтобаза в окупованому Донецьку.
Через регулярні удари восени окупанти заявили, що ЗСУ нібито знищили всі нафтобази на тимчасово захопленій частині Донеччини. Це була одна з причин, якою ватажок окупантів виправдовував зростання цін на бензин та дизельне пальне.
На початку літа окупанти заявили, що всіх жителів тимчасово непідконтрольної частин Донеччини без громадянства Росії або псевдореспубліки будуть депортувати та відправляти у табори.
А під кінець осені російські паспорти стали вимагати й у постраждалих жителів, які звертаються за компенсацією. Це стосується як мирних, так і військових, які дістали поранень або втратили близького через бойові дії.
“Можна порівняти ситуацію з Україною (підконтрольною українському уряду територією, — ред.). Російський паспорт потрібен в установах, де необхідно засвідчити свою особу: у банках, на поштах, будь-де. З російським паспортом те саме, ніякої різниці немає”, — пояснює Кирило з Донецька.
У жовтні пропагандисти стверджували, що 80% жителів фейкової республіки нібито вже оформили російські паспорти.
Єдиний документ, який росіяни поки що не вимагають у своїх псевдоустановах, — це СНІЛС (аналог українського ідентифікаційного коду). Для оформлення компенсацій зараз достатньо українського ІПН.
У Федеральній службі з нагляду у сфері освіти та науки Росії відзвітували, що станом на вересень 2023 року перевели всі дитячі садки на тимчасово непідконтрольній українському уряду території на стандарти країни-агресорки.
Крім того, станом на вересень — 593 школи у т.з. “ДНР” видавали учням атестати російського зразка. Це більшість закладів освіти псевдореспубліки. Там перехід на російські стандарти триває вже декілька років.
“Тепер більш поглиблено вивчають певні предмети. Крім цього, додаються такі російські уроки як “про важливе” (уроки, де окупанти прищеплюють дітям любов до Росії, — ред.). Також тепер батьки можуть дати дозвіл на проведення їхнім дітям уроків християнства”, — розповідає Кирило.
Також випускники тамтешніх шкіл стали складати ЄДІ (Єдиний державний іспит (рос. — ЕГЭ)). Це іспит для російських старшокласників, подібний до українського ЗНО.
“До 2022 року в нас теж складали екзамени, але по іншому. Наприклад, я у 2017 році ще взагалі ЗНО українське здавав. Потім влада “ДНР” зробила “ЄГЕ”, але це був якийсь монстр: суміш ЗНО та “ЄГЕ”. А російське “ЄГЕ” тепер дійсно працює, і всі діти його бояться”, — говорить співрозмовник.
За 2023 рік сума, яку т.з. “ДНР” отримує з російського федерального бюджету, зросла майже удвічі. На початку листопада “влада” псевдореспубліки внесла зміни у свій “бюджет”. На той момент у “скарбниці ДНР” було 312 мільярдів російських рублів. З них 273 мільярдів — це дотації з російського бюджету.
“Сюди (у т.з. “ДНР”, — ред.) бояться приходити інвестори з очевидних причин — йдуть бойові дії. Головний економічний центр Донецька зараз у зоні бойових дій”, — вважає житель Донецька Кирило.
На прийдешній 2024 рік Росія заклала ще більшу суму на дотації т.з. “ДНР”. Водночас посадовці країни-агресорки розробили постанову, яка прив’язує майбутні дотації до зусиль місцевих ватажків над зниженням витрат та підвищенням доходів. Очільники квазіутворень нібито нестимуть особисту відповідальність за боротьбу з дефіцитами їхніх “бюджетів”. Якщо ж вони не будуть зменшувати розрив між дотаціями та прибутками, на них чекатиме примусова відмова від дотацій.
З 2023 року підконтрольна Кремлю адміністрація т.з. “ДНР” почала по-новому рахувати компенсації за зруйноване житло. Раніше за нього виплачували по 2 мільйони російських рублів, та цього року суму компенсації стали розраховувати відповідно до площі житла. Ця формула за параметрами схожа на ту, якою користуються на підконтрольній території.
За нашими підрахунками, компенсація за трикімнатну квартиру площею у 54 квадратні метри становить майже 3,8 млн рублів. Це майже удвічі більше за фіксовану суму, яку можна було отримати 2022-го.
Влада країни-агресорки постановила всім підприємцям, які ведуть бізнес на непідконтрольній території, перереєструватися за російським законодавством до 1 січня 2024 року. Тих, хто не встигне цього зробити, можуть вилучити з реєстру підприємців.
“Насправді вже майже всі це зробили. Бо ця процедура не така й складна, як може здатися на перший погляд. Просто приїжджаєш в установу, заповнюєш необхідні форми як ФОП та чекаєш на узгодження”, — розповідає співрозмовник із Донецька.
У червні 2023-го росіяни призначили “вибори” у т.з. “ДНР”. Кандидатом на пост “законного” очільника окупованої частини Донецької області висунули ватажка т.з. “ДНР” Дениса Пушиліна.
“Вибори” у псевдореспубліці провели 10 вересня, а вже за день загарбники заявили, що Пушиліна та ще 90 самоназваних “депутатів народної ради” нібито “обрали” представляти інтереси людей в окупації.
Це дійство було необхідне Росії, адже у жовтні 2022 року президент країни-агресорки “включив” окуповані території до складу РФ. До цього Денис Пушилін був “головою” фейкової “ДНР”, а після жовтня 2022-го став “виконуючим обов’язки”. Псевдовибори “узаконили” його як “очільника ДНР у складі Росії”, і 23 вересня Пушилін присягнув Путіну.
Упродовж всього 2023 року на тимчасово захопленій частині Донеччини одну за одною ліквідували псевдоустанови, створені окупантами. Так, у липні згорнули роботу самоназваного “Міністерства доходів та зборів”. А у вересні відправили у відставку т.з. “уряд ДНР”, щоб пізніше вибрати новий склад псевдодепутатів.
Такі маніпуляції необхідні Кремлю, аби встановити ще тісніший зв’язок із загарбаними частинами України.
“Всі ці установи були створені як псевдонезалежні, тому тепер, коли ми “стали Росією”, вони не могли існувати. “Парламент” та інших людей просто переоформили на російські стандарти”, — пояснює донеччанин Кирило.
Влітку окупанти вирішили підпорядкувати російській церкві єпархії та парафії Української православної церкви на Донеччині. Це стосується храмів і у т.з. “ДНР”, і на підконтрольній частині регіон.
“Це політика окупантів як на старих, так і на нових територіях. Це експансія: якщо казати простою мовою, то вони намагаються застовпити [за собою] територію”, — розповідав у коментарі Вільному радіо релігієзнавець Ігор Козловський.
Щонайменше три шахти припинили роботу у т.з. “ДНР”. Ще 11 вугільних підприємств на окупованій території Донеччини поки що нібито продовжують працювати.
“Деякі з цих шахт розташовані у “червоній зоні”, нею вважається територія за 8 кілометрів від лінії фронту. Там просто неможливо вести видобуток вугілля, бо туди не їздять ні потяги, ні будь-який інший вантажний транспорт. Мої знайомі, які працювали на шахтах, кажуть, що туди ходять декілька людей та просто підтримують роботоспроможність шахти”, — стверджує Кирило з Донецька.
Станом на грудень 2023 року “червона зона” покривала близько половини Донецька. Наприклад, у “червоній зоні” зараз шахта “Путилівська” у Київському районі міста.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
