Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Сотні видів катувань, тисячі незаконних вироків, десятки підтверджених місць утримання — у Києві презентували проєкт “Made in Russia: доставлено в полон”. Він присвячений українцям, які пройшли через російську неволю. На заході зібралися дипломати, правозахисники, військові, представники державних структур та родичі полонених. Журналісти Вільного Радіо відвідали презентацію та зібрали головні заяви учасників.
Посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кономаренко стверджує: якщо міжнародна спільнота й надалі не реагуватиме на воєнні злочини Росії, країна-агресорка сприйматиме це як дозвіл діяти далі.
“Кожен місяць без реальних наслідків для країни-агресора — це сигнал, який вони сприймають як можливість безкарно продовжувати воєнні злочини проти військовополонених і цивільних заручників”, — сказав Кономаренко.
Допомогти міжнародній спільноті усвідомити масштаби злочинів проти українських військовополонених має проєкт “Made in Russia: доставлено в полон”.
“Свідчення звільнених, задокументовані факти, конкретні імена та обличчя — це те, що перетворює абстрактну “проблематику полону” на реальність, яку неможливо ігнорувати”, — зазначив дипломат.
Ініціаторами проєкту стали Асоціація родин захисників Азовсталі, Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Медійна ініціатива за права людини, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міністерство закордонних справ України.
Заступниця голови Моніторингової місії ООН з прав людини Ноель Калхун поділилася результатами інтерв’ю зі звільненими українськими військовополоненими.
“Ми опитали понад 800 звільнених українських військовополонених. 96% із них повідомили про катування та жорстоке поводження під час перебування в полоні”, — зазначила вона.
За словами Калхун, люди, яких утримували в різних місцях — як на окупованих територіях, так і в колоніях Росії, — описували майже однакові методи насильства. Вона додала, що понад 60% опитаних полонених повідомили про сексуальне насильство з боку російських силовиків.
“Те, що ці свідчення повторюються щодо багатьох місць утримання, говорить не про поодинокі випадки, а про масову та системну практику катувань і жорстокого поводження”, — наголосила Калхун.
Окремо представниця ООН згадала і про непоодинокі смерті полонених.
“Смерті в полоні також траплялися і трапляються через катування, відсутність медичної допомоги та неналежні умови утримання”, — сказала вона.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час виступу заявив, що Україна документує сотні методів катувань, які застосовують до українських полонених.
“За нашими даними, Російська Федерація застосовує 695 форм різних тортур”, — сказав омбудсман.
За його словами, йдеться не лише про побиття. Полонених душать, б’ють електрошокерами, труять, змушують годинами стояти без руху, морять голодом та не надають медичну допомогу.
Деякі катування, за словами Лубінця, навіть здобули власні назви.
“Є так званий “перукар”. Під час гоління спеціально зрізають не тільки волосся, а й шматки шкіри з голови. Якщо людина починає кричати — її тут же б’ють і застосовують електрошок”, — заявив він.
Окремо омбудсман згадав і про антисанітарію та голод як методи тиску в російських колоніях.
“Зафіксовано 860 фактів неналежних умов утримання”, — додав Дмитро Лубінець.
За міжнародно підтвердженими даними, станом на травень 2026 року вдалося встановити 29 місць утримання українських полонених: 18 — на території Росії та ще 11 — на окупованих територіях України.
Втім, українські служби говорять про значно більші масштаби.
“Верифіковано 186 місць утримання українських військовополонених та цивільних заручників”, — заявив Лубінець.
Українців утримують у колоніях та СІЗО в Мордовії, Ростові, Камишині, на окупованих територіях Донеччини та Луганщини, а також у віддалених регіонах Росії, зокрема в Сибіру.
“Використовуються найвіддаленіші місця для тримання. Сибір — з надзвичайно важкими умовами”, — сказав омбудсман.
Саме через розгалужену й закриту систему утримання сім’ї полонених роками не мають жодної інформації про своїх рідних, заявила представниця Асоціації родин захисників Азовсталі Євгенія Семененко.
“Родини в 99% не знають нічого про стан здоров’я свого рідного, де він перебуває, які там умови”, — сказала Семененко.
За її словами, родичі бранців живуть у стані постійного виснажливого очікування, страху та тиску з боку Росії. Окупанти застосовують до них різні методи впливу — від психологічного тиску до спроб вербування та залякування.
Однією з головних тем заходу стала трагедія, що сталася в колонії в окупованій Оленівці. У ніч проти 29 липня 2022 року там загинули українські військовополонені — переважно оборонці Маріуполя та бійці “Азову”.
“Всі [європейські лідери] знають, що це зробили росіяни. 53 військовополонених, верифікованих Міжнародним комітетом Червоного Хреста, були вбиті. Понад 130 були поранені. Де реакція?” — заявив Лубінець.
Окремо він прокоментував участь Міжнародного комітету Червоного Хреста у питаннях полонених. За його словами, представників організації не було навіть на презентації проєкту, хоча їм окремо надсилали запрошення.
Про відсутність представників МКЧХ у місцях утримання полонених говорили й звільнені військові. Ветеран 12 бригади спеціального призначення НГУ “Азов” Олександр Кузьменко, який пережив російський полон, заявив:
“16 травня 2022 року я здався в полон. Жодного разу не бачив представників Червоного Хреста. Як і сьогодні їх немає на зустрічі”.
Під час дискусії говорили й про незаконні вироки українським військовим.
“2112 людей були засуджені Російською Федерацією”, — заявив Лубінець.
І це, за його словами, лише підтверджені випадки, реальна ж цифра може бути значно більшою. Українських військових засуджують до 20, 25 років або довічного ув’язнення.
“Це окремий злочин, який скоює Російська Федерація, виносячи незаконні судові рішення щодо офіційних українських військовополонених”, — сказав омбудсман.
За словами Дмитра Лубінця, Україна започаткувала пряму комунікацію з російською стороною через інституцію Уповноваженої з прав людини. Завдяки роботі цього каналу українським полоненим вдалося передати близько 10 тисяч листів та 8 тисяч пакунків із теплими речами.
Окремо омбудсман підтвердив, що між сторонами триває робота щодо масштабного обміну у форматі “1000 на 1000”, однак деталей перемовин не розкривають.
Раніше ми розповідали, як гуманітарна місія “Проліска” евакуює людей із прифронтової Донеччини. У розмові з керівником місії в області Євгеном Ткачовим ми говорили про роботу в умовах постійної загрози, зокрема атаки дронів на гуманітарні авто, евакуацію з небезпечних районів Костянтинівки, а також про людей, які до останнього не наважуються залишати домівки, забираючи з собою лише найцінніші речі.
РОС.