30 срібняків – біблійний символ зрадництва. За стільки учень Христа продав життя свого наставника. Розпусниця ж, аби спокутувати свій гріх, витратила на олію для Ісуса річний заробіток виноградаря. Яке значення несуть ці дві історії та як вони перетинаються із сьогоденням – розповідає священник УПЦ з Донеччини.
У цей особливий день священники востаннє у році здійснюють літургію Передосвячених Дарів. Також цього дня відбувається останнє перед Воскресінням Господнім заупокійне богослужіння.
Віряни ж мають пам’ятати про суворий піст, якого слід дотримуватись аж до Великодня. Докладно про заборонені та дозволені продукти ми писали тут.
Якщо ж детальніше вивчати значення цього дня для християн — то є дві історії. Їх священник розповідає на основі Святого Письма.
Про зустріч Ісуса з грішницею розповідає 26 глава Євангелія від Матвія.
“Ісус був неподалік Єрусалима у будинку Симона прокаженого, якого Він зцілив. Там була жінка з посудиною дорогоцінного мира. Її ім’я не вказується. У католиків є версія, що це була Марія Магдалина, але православ’я цю версію не підтримує. Є дані, що ця жінка була блудницею, і щоб спокутувати свій гріх, вона вилила миро на голову Ісуса. Ця олія була дуже коштовною: біблеїсти підрахували, що вартість такої посудини можна співставити з річною платою працівника виноградника”, – розповідає Вільному радіо настоятель Борисо-Глібського храму Часів Яра, протоієрей Олег Кручинін.
Вчинку блудниці не оцінили оточуючі. Серед них був апостол Іуда Іскаріот.
“Люди казали: “Краще б вона продала це миро, а гроші роздала бідним”. Як це перегукується із сучасністю? Припустимо, коли в місті будують новий дитячий майданчик або кінотеатр, одразу ж у соцмережах починаються коментарі: “А навіщо нам ще один майданчик? А давайте ми краще витратимо ці гроші на дитячий будинок”. Це традиційна хвиля обурення. Виявляється, вона йде ще з Біблії. Зрозуміло, що швидше за все ніхто з цих коментаторів нічого бідним не роздавав”, – говорить протоієрей.
За Біблією, на злі слова Ісус відповів: “Навіщо ви докоряєте жінці? Вона зробила Мені добре діло. Бідних ви завжди маєте із собою, а Мене не завжди маєте”. Релігійні християни вірять, що кажучи це, він вже знав, що за кілька днів Його розіпнуть, тому розлиття мира порівняв із підготовкою до поховання.
Отець Олег бачить у цій історії ще одну паралель із нашими днями. На його думку, оздоблення церков і ікон, богослужбове вбрання повинні бути коштовними. Ошатність церкви – це спосіб показати Богові свою вдячність. Це нагадує вчинок безіменної розпусниці, яка не пошкодувала для Ісуса дорогоцінного мира.
Іуда Іскаріот – один з 12 учнів Ісуса Христа, розповідає настоятель часовоярського храму. Разом з Учителем Іуда пройшов усі негаразди земного служіння. В його руках була церковна каса, тож він був не простим апостолом.
“Ми не знаємо, чим Іуда займався до зустрічі з Господом, але вочевидь він був практичною та діловою людиною. Сьогодні про нього сказали б, що він був грамотним бізнесменом. Але потім він вирішив покинути свою справу й піти за Христом. Тобто, він вірив Йому”, – каже священник.
У біблійних текстах є два пояснення, чому апостол відрікся від свого наставника. Перша – жага до грошей, а друга – так схотів Сатана.
Отже, обурений витратою коштовної олії, Іуда пішов до первосвящеників і сказав: “Що ви дасте мені, якщо я зраджу Його?” Апостолу запропонували 30 срібняків. Він узяв їх і відтоді чекав на влучний момент, аби зрадити Христа.
“На контрасті щедрої жінки та Іуди-зрадника побудовані читання Великої Середи. Євангеліє каже, що блудниця, виливаючи на Господа миро, від смороду гріха позбувається, а невдячний учень смородом вдягається”, – розповідає протоієрей Олег Кручинін.
Історія завершується трагічно. Побачивши розіп’ятого Христа, Іуда усвідомив, що накоїв і вдавився.
Євангельська історія про зраду Ісуса його учнем настільки визначна, що про неї заведено згадувати не лише у Велику Середу, а кожної середи. У цей день тижня православні християни мають поститися.
Читайте також: