На сайті КСУ йдеться, що 27 жовтня Велика палата Конституційного суду України на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.
Представники партії “Опозиційна платформа — за життя” звернулися до Конституційного суду 4 серпня 2020 року. Серед тих, хто підписав подання — Юрій Бойко, Віктор Медведчук, Ілля Кива, Рабінович, Нестор Шуфрич, Наталія Королевська, Сергій Льовочкін. А також нардепи з Донеччини — Руслан Требушкін, Федір Христенко, Юрій Солод, Валерій Гнатенко, Володимир Мороз.
У законі України “Про запобігання корупції” просили перевірити такі пункти документу:
— щодо зобов’язання посадовців вносити до декларації неповнолітніх дітей і тих, з ким вони разом живуть та мають спільний побут;
— про повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції перевіряти декларації, зберігати їх та оприлюднювати, а також перевіряти спосіб життя чиновників;
— про такі обов’язкові для декларування дані, як нерухомість, автомобілі, грошові активи;
— відповідальність за декларування недостовірної інформації.
У Кримінальному кодексі України ці нардепи вважають за потрібне перевірити статтю “Про незаконне збагачення”, у Цивільному процесуальному кодексі, а також в законах України “Про прокуратуру” та “Про Державне бюро розслідувань” — окремі пункти статей, що стосуються справ про необгрунтовані активи та їх стягнення на користь держави. На їхню думку, усі ці положення суперечать Конституції України.
У цій справі ухвалено рішення, яке відразу набирає законної сили. У рішенні, яке обмежує повноваження НАЗК, йдеться, що відтепер агенство не має доступу до всіх реєстрів з інформацією про чиновників, не може перевіряти, чи вчасно подані і правильно заповнені декларації. А також закриває вільний доступ до Єдиного реєстру декларацій.
В Офісі президента України вже заявили, що президент “обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності”.
Народний депутат від Слуги народу” юрист Федір Веніславський зазначає, що рішення КСУ було ухвалене з порушенням регламенту та має ознаки конфлікту інтересів. Він нагадав, що саме за ст. 366-1 КК пред’явили обвинувачення одній із суддів КСУ Ірині Завгородній.
“Тобто, на наш погляд, має місце чистий конфлікт інтересів. Якраз для того, щоб унеможливити притягнення суддів Конституційного Суду України, у тому числі, до юридичної відповідальності за порушення антикорупційного законодавства, КС сьогодні ухвалив таке рішення”, — наголосив нардеп у коментарі виданню “Інтерфакс-Україна”.
Нагадаємо, закон України “Про запобігання корупції” Верховна раду ухвалила ще у жовтні 2014 року. До документа неодноразово вносили зміни. Він зобов’язує депутатів різних рівнів, суддів, посадовців СБУ, прокуратури, поліції, держслужбовців щорічно звітувати про свої доходи, майно, подарунки. Декларації є у відкритому доступі.
Читайте також: