Корупція, тероризм, ДТП: 5 резонансних справ, за якими ми стежимо

Суть звинувачень. 29 листопада 2019 року в Бахмуті напали на волонтера Артема Мирошниченка неподалік його будинку. З тяжкими травмами чоловіка доставили до лікарні. В поліції відкрили кримінальну справу за статтею "Нанесення тяжких тілесних ушкоджень". Наступного дня правоохоронці заявили, що затримали нападників. Головними фігурантами справи стали двоє неповнолітніх мешканців Бахмута: 16-річний студент педагогічного коледжу Микола Барабаш та вже раніше судимий за грабіж 17-річний Олександр Баришок. Тодішній керівник поліції Бахмута Ярослав Межений представив таку версію:

Не прийшовши до тями, 5 грудня 2019 року Артем Мирошниченко помер в реанімації. А справу правоохоронці перекваліфікували з урахуванням смерті потерпілого. Через кілька днів після побиття хлопцям обрали перші запобіжні заходи.

Та вже коли слідчі завершили розслідування, в обвинувальному акті не йшлося про побиття на мовному підґрунті.

На якій стадії справа. Спочатку справу розглядали в Артемівському міськрайонному суді. Але потім матеріали передали до Слов'янського міськрайонного суду, бо в Бахмуті не вистачило суддів.

Зараз засідання призначають ледь не щомісяця. Але розгляд нерідко переносять з різних причин: захворіли суддя або хтось з адвокатів чи свідків, справу передають іншому судді, з матеріалами справи не встигли ознайомитись тощо. Однак успішно проходять засідання, на яких продовжують запобіжні заходи обвинуваченим. Якщо провину юнаків доведуть, їм загрожує до 15 років тюрми.

Ця справа бере свій початок влітку 2019 року, перед парламентськими виборами. Тоді силовики СБУ провели обшуки на заводі "Вістек" у Бахмуті. Причина обшуків — розслідування справи щодо ймовірного фінансування тероризму.

Суть звинувачень. За даними силовиків, депутат обласної ради Роман Коваленко запропонував співзасновнику фірми ТОВ "Українське вугілля" Едуарду Пашкову возити деталі й обладнання для шахт на окуповані території. Обрали цю фірму невипадково — вона була зареєстрована на непідконтрольній частині Донеччини. Обладнання ж вирішили купувати в Бахмуті, на заводі "Вістек". Силовики стверджують, що Коваленко поділився ідеєю зі своїм колегою, також депутатом і за сумісництвом гендиректором цього заводу Ордашем Дадашовим. Разом з ним вони нібито затвердили ціни та схеми поставки.

Тут же з'являється й інший фігурант — заступник Дадашова з маркетингу та збуту Сергій Новіков. Слідчі запевняють, що з ним підтримували зв'язок і напряму замовляли деталі фірми з ОРДО. Щоб оминути лінію розмежування, товари возили транзитом через Росію. За такою схемою фігуранти начебто встигли поставити товару на понад 19 млн гривень, а частина грошей йшла на "податки" бойовикам.

Ордаша Дадашова згодом звільнили з посади гендиректора. А завод тепер очолює Олександр Новіков. Але чи є він родичем іншого фігуранта Сергія Новікова — невідомо.

На якій стадії справа. На початку розслідування депутата Романа Коваленка відправляли в СІЗО, але він вийшов під заставу. А Сергій Новіков і Ордаш Дадашов одразу заплатили заставу, щоб не сидіти під вартою. З того часу всі фігуранти на свободі.

Вже у вересні 2020 року правоохоронці завершили розслідування щодо ймовірної схеми постачання обладнання в ОРДО. Фігурантам інкримінують фінансування тероризму за попередньою змовою групою осіб. Справу передали до суду. Але з того моменту і до сьогодні досі не провели підготовчого засідання, аби перейти до слухання по суті.

Журналісти Вільного радіо дізналися, що один з фігурантів справи зараз перебуває в окупованому Донецьку. Він неодноразово подавав заяву до суду, щоб йому дозволили бути присутнім в режимі онлайн, адже він не може виїхати з ОРДЛО. Спочатку йому дозволили, але потім відмовили й пояснили, що він начебто може приїхати на підконтрольну територію й відбути ізоляцію або навіть вакцинуватися, щоб не сидіти на карантині.

Суть звинувачень. 24 жовтня 2019 року в Бахмуті позашляховик BMW X3 збив неповнолітню дівчину. Водій втік з місця ДТП.

Водія, який був тієї ночі за кермом BMW, знайшли вже наступного дня.

В поліції тоді також заявили, що дівчина переходила дорогу в невстановленому місці. А через місяць після аварії на брифінгу тодішній начальник поліції Бахмута Ярослав Меженний розповів, що водій та загибла були знайомі:

Журналісти Вільного радіо з судових документів з'ясували, що автомобіль їхав зі швидкістю 100-120 км/год, хоча там дозволено їхати максимум 50 км/год. До того ж у місті тоді був щільний туман, і видимість була мінімальною.

На якій стадії справа. Спочатку водія авто відправити під домашній арешт, але згодом запобіжний захід не продовжили, і зараз він перебуває на волі.

Журналісти Вільного радіо провели велике розслідування та з'ясували, що головний речовий доказ у цій справі — автомобіль BMW X3 — вже відремонтували й навіть змогли кілька разів продати, адже були проблеми з арештом.

Розписку, в якій вказали, що з автомобілем заборонено будь-що робити, оформили неналежним чином. Це ми згодом змогли офіційно підтвердити в судових документах.

Тепер же новий власник автомобіля намагається зняти з нього арешт. Він подав клопотання до суду, але йому відмовили.

Якщо в суді доведуть, що чоловік збив свою неповнолітню подругу, йому загрожує від 3 до 8 років позбавлення волі.

Суть звинувачень. У травні 2020 року правоохоронці затримали помічницю одного з суддів Артемівського міськрайонного суду. За даними слідчих, жінка запропонувала чоловіку за 11 тисяч гривень вплинути на суддю в одній зі справ.

Журналісти Вільного радіо тоді дізналися, що фігурантка справи — Юлія Никонорова. За даними з судових документів, гроші вона просила з чоловіка, якого запідозрили у водінні авто під наркотичним сп'янінням. Таке припущення зробили через те, що у чоловіка були червоні очі.

На якій стадії справа. Після затримання підозрювана взяла на роботі лікарняний. Але її все ж відсторонили від роботи. Суд відправив жінку спочатку під нічний домашній арешт, але потім його не продовжили, і зараз Никонорова на волі.

Справу посадовиці спочатку розглядали у Слов'янському міськрайонному суді. Але потім її передали до Артемівського міськрайонного суду. Проте там не пройшло жодного засідання по суті, адже 3 судді, яких обирала система авторозподілу, заявили про самовідвід. Вони заявляли, що підозрювана працює в їхньому суді, через що в інших можуть виникнути сумніви щодо їхньої неупередженості. Тож справу передали до Костянтинівського міськрайонного суду.

Крім того, під час розгляду стало відомо, що Никоноровій перекваліфікували справу. Спочатку її розглядали за ч. 3 статті 369-2 "Прийняття пропозиції поєднане з вимаганням", санкція якої — від 3 до 8 років тюрми та конфіскація майна. Через це на початку слідства квартиру Юлії Никонорової арештовували, щоб конфіскувати її в разі доведення провини. Однак справу перекваліфікували на ту ж статтю, але вже за частиною другою, де не вказано про вимагання. За цією частиною жінці загрожує вже штраф від 34 тисяч до 85 тисяч гривень або від 2 до 5 років тюрми, а конфіскація вже не передбачена. Тож суд зняв арешт з квартири підозрюваної.

Слідчі вже завершили розслідування усіх фактів та передали справу до суду. Востаннє засідання проходило ще наприкінці 2020 року. Наступне слухання призначили на 14 січня 2022-го.

Суть звинувачень. У вересні 2018 року в Бахмутсько-Лиманському відділі пенсійного фонду України правоохоронці затримали кількох працівників. За даними слідчих, вони організували злочинну схему, за якою отримували хабарі від сотень пенсіонерів.

Правоохоронці стверджують, що організатор схеми — безробітний уродженець Єнакієвого. Він запропонував працівникам ПФУ заробити на пенсіонерах з окупованої території. Також нібито була посередниця, яка знаходила пенсіонерів з ОРДЛО та пропонувала їм оформити соціальну допомогу швидко й без черг за 5500-10500 гривень. Гроші вже розподіляли між організатором та працівниками ПФУ, які оформляли соцдопомогу без черг.

За спостереженнями правоохоронців, за 2 дні роботи такої схеми фігуранти могли заробляти 33 тисячі гривень. А під час обшуків у кабінетах вилучили понад 50 тис. грн та понад 10 тис. доларів США готівкою.

На якій стадії розгляд. "13.03.2019 в даному кримінальному провадженні закінчено досудове розслідування, у зв'язку з чим сторонам захисту надано можливість ознайомитися з матеріалами справи", — розповіла Вільному радіо речниця прокуратури Донецької області Анастасія Медведєва.

Але з того моменту, як обвинувальний акт дійшов до суду, розгляд справи майже не посунувся. Неодноразово слухання переносили через відсутність адвокатів чи навіть фігурантів справи. А подеколи не було часу розглянути справу навіть у судді, який міг бути зайнятий іншими справами.

А коли почалась пандемія COVID-19, призначати засідання стало ще складніше. Деякі показання в суді передавали у письмовому вигляді через пошту. Та інколи розгляд справи знову доводилось переносити.

Останнє рішення винесли в середині вересня 2021 року. Тоді суд повернув арештовані гроші фігуранту справи, якого слідчі зазначають як організатора.