image

Корупція, тероризм, ДТП: 5 резонансних справ, за якими ми стежимо

|
27 Грудня 2021

Корупція, тероризм, ДТП
5 резонансних справ, за якими ми стежимо
Фото: Вільне радіо
Наші журналісти слідкують за гучними кримінальними справами, які розглядають на Донеччині. Нагадаємо про деякі з них та розповімо, наскільки вони просунулися.
Для вашої зручності ми розбили текст на категорії. Тож можете прочитати його повністю, а можете обрати найцікавішу для вас кримінальну справу.
Вбивство Артема Мирошниченка
Фото: Сторінка Артема Мирошниченка у Facebook
Суть звинувачень. 29 листопада 2019 року в Бахмуті напали на волонтера Артема Мирошниченка неподалік його будинку. З тяжкими травмами чоловіка доставили до лікарні. В поліції відкрили кримінальну справу за статтею "Нанесення тяжких тілесних ушкоджень". Наступного дня правоохоронці заявили, що затримали нападників. Головними фігурантами справи стали двоє неповнолітніх мешканців Бахмута: 16-річний студент педагогічного коледжу Микола Барабаш та вже раніше судимий за грабіж 17-річний Олександр Баришок. Тодішній керівник поліції Бахмута Ярослав Межений представив таку версію:
"Вони наздогнали його та безпричинно один з них почав його бити як рукою, так і ногою, вже коли він лежав на землі. Потім він спробував його (Мирошниченка, — ред.) протягнути й кинув його на узбіччя".
Не прийшовши до тями, 5 грудня 2019 року Артем Мирошниченко помер в реанімації. А справу правоохоронці перекваліфікували з урахуванням смерті потерпілого. Через кілька днів після побиття хлопцям обрали перші запобіжні заходи.
Обвинувачені у вбивстві Артема Мирошниченка у Бахмутському СІЗО. Скріншот трансляції судового засідання у дистанційному режимі, джерело: Facebook Сергія Мирошниченка
Миколі Барабашу спочатку обирали домашній арешт, але запобіжний захід переглянули й відправили хлопця в СІЗО. За ним відправився до ізолятора й Олександр Баришок. Там обвинувачені перебувають і досі.

На судових засіданнях родичі та друзі загиблого волонтера заявили, що хлопці напали на Артема через те, що він спілкувався українською. Тоді ж уповноважена із захисту державної мови закликала людей не робити поспішних висновків.
"Що стосується трагедії в Бахмуті, це страшна подія. Насправді гірко про це говорити у наш час в європейській країні. Треба дочекатися результатів слідства, тому що версії є різні. Соціальні мережі – це територія емоцій. Люди емоціонують, ми бачимо суспільний вибух довкола цієї трагедії. Перш ніж робити якісь гучні заяви, потрібні результати слідства", — заявляла під час прес-конференції тодішня омбудсмен ВРУ з захисту державної мови Тетяна Монахова.
Та вже коли слідчі завершили розслідування, в обвинувальному акті не йшлося про побиття на мовному підґрунті.
На якій стадії справа. Спочатку справу розглядали в Артемівському міськрайонному суді. Але потім матеріали передали до Слов'янського міськрайонного суду, бо в Бахмуті не вистачило суддів.

Зараз засідання призначають ледь не щомісяця. Але розгляд нерідко переносять з різних причин: захворіли суддя або хтось з адвокатів чи свідків, справу передають іншому судді, з матеріалами справи не встигли ознайомитись тощо. Однак успішно проходять засідання, на яких продовжують запобіжні заходи обвинуваченим. Якщо провину юнаків доведуть, їм загрожує до 15 років тюрми.
Справа ймовірного фінансування тероризму заводом "Вістек"
Фото: Вільне радіо
Ця справа бере свій початок влітку 2019 року, перед парламентськими виборами. Тоді силовики СБУ провели обшуки на заводі "Вістек" у Бахмуті. Причина обшуків — розслідування справи щодо ймовірного фінансування тероризму.
Суть звинувачень. За даними силовиків, депутат обласної ради Роман Коваленко запропонував співзасновнику фірми ТОВ "Українське вугілля" Едуарду Пашкову возити деталі й обладнання для шахт на окуповані території. Обрали цю фірму невипадково — вона була зареєстрована на непідконтрольній частині Донеччини. Обладнання ж вирішили купувати в Бахмуті, на заводі "Вістек". Силовики стверджують, що Коваленко поділився ідеєю зі своїм колегою, також депутатом і за сумісництвом гендиректором цього заводу Ордашем Дадашовим. Разом з ним вони нібито затвердили ціни та схеми поставки.
Фото: СБУ. Обшуки в кабінеті Ордаша Дадашова
Тут же з'являється й інший фігурант — заступник Дадашова з маркетингу та збуту Сергій Новіков. Слідчі запевняють, що з ним підтримували зв'язок і напряму замовляли деталі фірми з ОРДО. Щоб оминути лінію розмежування, товари возили транзитом через Росію. За такою схемою фігуранти начебто встигли поставити товару на понад 19 млн гривень, а частина грошей йшла на "податки" бойовикам.

Ордаша Дадашова згодом звільнили з посади гендиректора. А завод тепер очолює Олександр Новіков. Але чи є він родичем іншого фігуранта Сергія Новікова — невідомо.
На якій стадії справа. На початку розслідування депутата Романа Коваленка відправляли в СІЗО, але він вийшов під заставу. А Сергій Новіков і Ордаш Дадашов одразу заплатили заставу, щоб не сидіти під вартою. З того часу всі фігуранти на свободі.

Вже у вересні 2020 року правоохоронці завершили розслідування щодо ймовірної схеми постачання обладнання в ОРДО. Фігурантам інкримінують фінансування тероризму за попередньою змовою групою осіб. Справу передали до суду. Але з того моменту і до сьогодні досі не провели підготовчого засідання, аби перейти до слухання по суті.

Журналісти Вільного радіо дізналися, що один з фігурантів справи зараз перебуває в окупованому Донецьку. Він неодноразово подавав заяву до суду, щоб йому дозволили бути присутнім в режимі онлайн, адже він не може виїхати з ОРДЛО. Спочатку йому дозволили, але потім відмовили й пояснили, що він начебто може приїхати на підконтрольну територію й відбути ізоляцію або навіть вакцинуватися, щоб не сидіти на карантині.
Смертельні перегони на BMW X3
Фото: Національна поліція
Суть звинувачень. 24 жовтня 2019 року в Бахмуті позашляховик BMW X3 збив неповнолітню дівчину. Водій втік з місця ДТП.
"Коли група виїхала, поліція з'ясувала, що 17-річна дівчинка, мешканка Соледара, переходила дорогу біля пішохідного переходу, і водій автівки BMW здійснив на неї наїзд. Дівчині надали домедичну допомогу і відвезли її з дуже важкими травмами до реанімації. Через 4 години дівчина загинула", — розповів Вільному радіо в.о. начальника поліції Бахмута Ярослав Меженний.
Водія, який був тієї ночі за кермом BMW, знайшли вже наступного дня.
"За фактом цієї події було відкрито кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого", — розповідав Вільному радіо речник Бахмутського відділу поліції Павло Дяченко.
В поліції тоді також заявили, що дівчина переходила дорогу в невстановленому місці. А через місяць після аварії на брифінгу тодішній начальник поліції Бахмута Ярослав Меженний розповів, що водій та загибла були знайомі:
"Цей хлопець був в одній компанії з дівчиною, були дуже несприятливі погодні умови, щільний туман. Але попри це молодь вирішила розважитись, і по вулиці Чайковського дві автівки вирішили позмагатись у швидкості. Дівчинка не побачила ці машини і вийшла на дорогу. Водій також не побачив дівчину, не зміг екстренно загальмувати й наїхав на неї".
Журналісти Вільного радіо з судових документів з'ясували, що автомобіль їхав зі швидкістю 100-120 км/год, хоча там дозволено їхати максимум 50 км/год. До того ж у місті тоді був щільний туман, і видимість була мінімальною.
На якій стадії справа. Спочатку водія авто відправити під домашній арешт, але згодом запобіжний захід не продовжили, і зараз він перебуває на волі.

Журналісти Вільного радіо провели велике розслідування та з'ясували, що головний речовий доказ у цій справі — автомобіль BMW X3 — вже відремонтували й навіть змогли кілька разів продати, адже були проблеми з арештом.
Розписку, в якій вказали, що з автомобілем заборонено будь-що робити, оформили неналежним чином. Це ми згодом змогли офіційно підтвердити в судових документах.

Тепер же новий власник автомобіля намагається зняти з нього арешт. Він подав клопотання до суду, але йому відмовили.

Якщо в суді доведуть, що чоловік збив свою неповнолітню подругу, йому загрожує від 3 до 8 років позбавлення волі.
Помічниця ексголови суду, яку підозрюють у хабарях
Фото: Прокуратура Донецької області
Суть звинувачень. У травні 2020 року правоохоронці затримали помічницю одного з суддів Артемівського міськрайонного суду. За даними слідчих, жінка запропонувала чоловіку за 11 тисяч гривень вплинути на суддю в одній зі справ.

Журналісти Вільного радіо тоді дізналися, що фігурантка справи — Юлія Никонорова. За даними з судових документів, гроші вона просила з чоловіка, якого запідозрили у водінні авто під наркотичним сп'янінням. Таке припущення зробили через те, що у чоловіка були червоні очі.
Фото: Правоохоронці затримують Юлію Никонорову. Джерело: Прокуратура Донецької області
Справу розглядали у суді, і вже після першого засідання Юлія Никонорова начебто запропонувала чоловіку заплатити їй гроші, щоб вона узгодила питання на його користь.


Чоловік на цю пропозицію погодився, але одразу ж звернувся до правоохоронців, щоб спіймати посадовицю. Під спостереженням правоохоронців він прийшов до суду, в кабінет №204, де й передав гроші помічниці суду. Це кабінет ексголови суду Ніни Медінцевої, помічницею якої дійсно є Никонорова.

Всі купюри силовики обробили спеціальною фарбою. Помічницю з міченими грошима затримали того ж дня. З фото правоохоронців схоже, що затримання проводили ймовірно у відділенні "ПриватБанку", що в сотні метрів від будівлі суду.

На якій стадії справа. Після затримання підозрювана взяла на роботі лікарняний. Але її все ж відсторонили від роботи. Суд відправив жінку спочатку під нічний домашній арешт, але потім його не продовжили, і зараз Никонорова на волі.

Справу посадовиці спочатку розглядали у Слов'янському міськрайонному суді. Але потім її передали до Артемівського міськрайонного суду. Проте там не пройшло жодного засідання по суті, адже 3 судді, яких обирала система авторозподілу, заявили про самовідвід. Вони заявляли, що підозрювана працює в їхньому суді, через що в інших можуть виникнути сумніви щодо їхньої неупередженості. Тож справу передали до Костянтинівського міськрайонного суду.
Фото: Костянтинівський міськрайонний суд. Джерело: пресслужба суду
Крім того, під час розгляду стало відомо, що Никоноровій перекваліфікували справу. Спочатку її розглядали за ч. 3 статті 369-2 "Прийняття пропозиції поєднане з вимаганням", санкція якої — від 3 до 8 років тюрми та конфіскація майна. Через це на початку слідства квартиру Юлії Никонорової арештовували, щоб конфіскувати її в разі доведення провини. Однак справу перекваліфікували на ту ж статтю, але вже за частиною другою, де не вказано про вимагання. За цією частиною жінці загрожує вже штраф від 34 тисяч до 85 тисяч гривень або від 2 до 5 років тюрми, а конфіскація вже не передбачена. Тож суд зняв арешт з квартири підозрюваної.

Слідчі вже завершили розслідування усіх фактів та передали справу до суду. Востаннє засідання проходило ще наприкінці 2020 року. Наступне слухання призначили на 14 січня 2022-го.
Ймовірна корупційна схема у ПФУ в Бахмуті
Фото: Вільне радіо
Суть звинувачень. У вересні 2018 року в Бахмутсько-Лиманському відділі пенсійного фонду України правоохоронці затримали кількох працівників. За даними слідчих, вони організували злочинну схему, за якою отримували хабарі від сотень пенсіонерів.

Правоохоронці стверджують, що організатор схеми — безробітний уродженець Єнакієвого. Він запропонував працівникам ПФУ заробити на пенсіонерах з окупованої території. Також нібито була посередниця, яка знаходила пенсіонерів з ОРДЛО та пропонувала їм оформити соціальну допомогу швидко й без черг за 5500-10500 гривень. Гроші вже розподіляли між організатором та працівниками ПФУ, які оформляли соцдопомогу без черг.

За спостереженнями правоохоронців, за 2 дні роботи такої схеми фігуранти могли заробляти 33 тисячі гривень. А під час обшуків у кабінетах вилучили понад 50 тис. грн та понад 10 тис. доларів США готівкою.
На якій стадії розгляд. "13.03.2019 в даному кримінальному провадженні закінчено досудове розслідування, у зв'язку з чим сторонам захисту надано можливість ознайомитися з матеріалами справи", — розповіла Вільному радіо речниця прокуратури Донецької області Анастасія Медведєва.
Фото: Вільне радіо
Але з того моменту, як обвинувальний акт дійшов до суду, розгляд справи майже не посунувся. Неодноразово слухання переносили через відсутність адвокатів чи навіть фігурантів справи. А подеколи не було часу розглянути справу навіть у судді, який міг бути зайнятий іншими справами.
"Судді дається час для написання вироку. І ось суддя до 8 травня пише вирок по іншій кримінальній справі в нарадчій кімнаті. Звісно ж інші справи не слухаються", — пояснювала Вільному радіо речниця Артемівського міськрайонного суду Донецької області Оксана Ужакова.
А коли почалась пандемія COVID-19, призначати засідання стало ще складніше. Деякі показання в суді передавали у письмовому вигляді через пошту. Та інколи розгляд справи знову доводилось переносити.
"В міру можливості, якщо є спірні моменти, не лише у кримінальних справах, а і в господарчих, цивільних тощо, що сторони не можуть привести докази письмово, то вони подають заяву перенести засідання на пізнішу дату", — розповідала Оксана Ужакова.
Останнє рішення винесли в середині вересня 2021 року. Тоді суд повернув арештовані гроші фігуранту справи, якого слідчі зазначають як організатора.
184
Поділитись публікацією
Читайте нас в Telegram DONрегіон
Підписуйтесь на наш Instagram Вільне радіо

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.


Спонсор