Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Костянтинівський завод металургійного обладнання (КЗМО) просили визнати банкрутом з жовтня 2023 року. У травні 2025 підприємство почали ліквідувати. Однак завершити цей процес досі не вдалося. Суд продовжив ліквідацію до кінця жовтня 2026 року.
Про це йдеться в ухвалі Господарського суду Донецької області.
22 березня 2023 року ТОВ “Фінансова компанія «Траст Фінанс»” звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою про відкриття справи про банкрутство КЗМО. Компанія заявила, що підприємство заборгувало їй 102 481 грн: 100 тис. грн за поставлений товар і 2 481 грн судового збору. Право вимоги “Траст Фінанс” отримала за договором факторингу. Саме ця компанія першою ініціювала справу про банкрутство.
23 серпня 2023 року до цієї ж справи звернувся АТ “ОТП Банк” із власною заявою про відкриття провадження щодо КЗМО. Банк вимагав визнати за ним 48 758 347,09 грн заборгованості за кредитним договором від 17 лютого 2022 року.
28 серпня 2023 року суд приєднав заяву “ОТП Банку” до справ. Після цього 26 вересня суд відмовив у відкритті провадження за заявою “Траст Фінанс” і призначив розгляд заяви “ОТП Банку”.
17 жовтня 2023 року суд уже відкрив провадження у справі про банкрутство КЗМО за заявою “ОТП Банку”. Суд визнав вимоги банку на 48 758 347,09 грн, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном підприємства.
Мораторій в цьому випадку — це тимчасова заборона на стягнення боргів з підприємства поза межами процедури банкрутства. Це дає змогу проводити розрахунки з усіма кредиторами за єдиними правилами.
У травні 2025 року суд визнав КЗМО банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру. Відтоді Андрій Козирицький виконує обов’язки ліквідатора підприємства. Його завдання — встановити склад майна банкрута, сформувати ліквідаційну масу, провести розрахунки з кредиторами у визначеній законом черговості та завершити процедуру банкрутства.
Спочатку ліквідацію відкрили на 12 місяців — до травня 2026 року. У травні суд продовжив її до 2 серпня.
Оскільки завершити процедуру за цей час не вдалося, 7 серпня 2026 року суд знову продовжив її — до 31 жовтня.
Костянтинівський завод металургійного обладнання зареєстрували 27 березня 2002 року. Юридична адреса підприємства — Костянтинівка, вулиця Інженерна, 3.
За даними аналітичної системи YouControl, основний вид діяльності КЗМО — виробництво міді.
Статутний капітал підприємства становить 6 млн грн.
До повномасштабної війни на КЗМО працювали сотні людей. За фінансовою звітністю за 2019 рік, підприємство мало від 300 до 350 працівників.
Стаом на серпень 2026 року КЗМО має статус “в стані припинення”. Такий запис у Єдиному державному реєстрі зʼ’явився 21 травня 2025 року.
Майже весь статутний капітал КЗМО — 97,5164% — належить британській компанії “Сардіч”. Її внесок становить близько 5,85 мільйона гривень.
Ще 2,4835% належить українському ТОВ “Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків”.
Кінцевими бенефіціарними власниками КЗМО у реєстрі вказані Олексій Чилікін та Володимир Скубенко.
У травні 2025 року Господарський суд Донецької області зазначив, що за ухвалами у справі загальна сума кредиторської заборгованості становила 451,5 млн грн. Водночас суд визначив дійсний розмір пасиву підприємства у 246,6 млн грн.
Серед найбільших кредиторів — “ОТП Банк” із вимогами на 48,76 млн грн та “Таскомбанк”, вимоги якого суд визнав на 149 млн грн, ще 768,2 тис. грн були забезпечені заставою.
Крім банків, кредиторські вимоги до КЗМО заявив і Пенсійний фонд України. У травні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заявило до підприємства поточні грошові вимоги на 7,16 млн грн.
У липні 2026 року до суду звернулося ТОВ “Науково-виробниче підприємство «Металургійний ресайклінг»”. Підприємство вимагало відсторонити Андрія Козирицького від роботи ліквідатором.
Кредитор вважав, що він недостатньо працював із майном та боргами КЗМО. Зокрема, заявник вказував на те, що ліквідатор, на його думку, не вжив достатніх заходів для:
Серед таких боржників кредитор назвав ТОВ “ВО «Енергокомплект»” та АТ “Українські енергетичні машини”.
Також кредитор вважав, що ліквідатор мав працювати над отриманням від Росії компенсації за майно КЗМО, яке було пошкоджене або знищене через бойові дії.
Козирицький із вимогами кредитора не погодився.
Він пояснив, що після початку його роботи попереднє керівництво КЗМО не передало бухгалтерські та інші документи підприємства. Через це частину необхідної інформації доводиться отримувати з інших джерел.
За словами ліквідатора, він звернувся до правоохоронців, а також намагається отримати документи у підприємств, які були контрагентами КЗМО.
Зокрема, без бухгалтерських та первинних документів він не може належним чином підготувати позов щодо боргу “ВО «Енергокомплект»”.
Щодо “Українських енергетичних машин” Козирицький зазначив, що є обмеження для примусового стягнення коштів із цього підприємства.
Окрема проблема — майно КЗМО, яке залишилося у Костянтинівці. За словами ліквідатора, частина виробничих об’єктів пошкоджена або знищена, а оцінити їхній стан і вартість складно через бойові дії та відсутність повноцінного доступу до території.
Окремо до суду звернувся Євген Рожков — уповноважена особа учасників КЗМО.
Він просив надати інформацію про те, що саме зробив ліквідатор за час процедури банкрутства.
Зокрема, Рожков хотів знати:
Козирицький просив суд не розглядати це клопотання, заявивши, що його подав неуповноважений представник. Суд із цим не погодився, але й не зобовʼязав ліквідатора надати весь запитаний звіт.
Раніше ми розповідали, що агрофірма з Донеччини через суд домоглася рішення про компенсацію від РФ. Їй виплатили понад 1,5 мільярда гривень.