Підтримати

Зробити резюме статті: (ChatGPT)

Підтримайте Вільне Радіо

За перші п’ять місяців 2026 року місцеві бюджети Донеччини отримали 6,5 млрд грн — але майже три чверті цієї суми склали державні дотації. Краматорськ і Слов’янськ залишаються фінансовими центрами підконтрольної частини області, тоді як громади поблизу лінії фронту накопичили сотні мільйонів, які не можуть витратити.

Журналісти Вільного Радіо проаналізували, хто заробляє сам, а хто найбільше залежить від державної підтримки.

Для цього тексту ми вивчили дані Міністерства фінансів України про ресурс місцевих бюджетів станом на 31 травня 2026 року. А також ознайомилися з оновленнями в бюджетах окремих громад.

Наголошуємо, що на доходи бюджетів громад Донеччини безпосередньо впливає статус громад, визначений в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Станом на кінець травня 2026 року з 46 громад Донецької області повністю окупованими визнані 19. 

У Маріупольському районі окуповані усі п’ять громад — Кальчицька, Мангушська, Маріупольська, Микільська, Сартанська.

У Бахмутському районі визнали окупованими всі населені пункти у двох із семи громад. Йдеться про Званівську та Світлодарську. У Бахмутській, Соледарській, Сіверській, Торецькій та Часовоярській громадах більшість населених пунктів теж визнані окупованими, але залишаються і ті, де тривають активні бойові дії.

У Волноваському районі з восьми громад шість визнані повністю окупованими. Це Волноваська, Вугледарська, Мирненська, Ольгинська, Старомлинівська та Хлібодарівська громади. У Великоновосілківській та Комарській є населені пункти, які вважаються територією активних бойових дій.

У Покровському районі загалом 14 громад. Повністю окупованими визнані шість із них — Авдіївська, Курахівська, Марʼїнська, Новогродівська, Очеретинська та Селидівська. Частково окупованою є Гродівська громада, в інших її населених пунктах тривають активні бої. Як і на територіях Білозерської, Добропільської, Мирноградської, Покровської, Удачненської та Шахівської громад. І лише Криворізька громада визначається як територія можливих бойових дій.

У Краматорському районі жодна з 12 громад не є повністю окупованою. Частково окупованими є Іллінівська та Костянтинівська громади, в інших населених пунктах тривають активні бойові дії. Такий самий статус мають Дружківська, Лиманська та частково Миколаївська громади. В останній більша частина належить до територій можливих бойових дій. Така сама ситуація і в Андріївській, Краматорській, Новодонецькій, Олександрівській, Святогірській, Словʼянській та Черкаській громадах.

 

Слов’янськ зібрав понад пів мільярда гривень, Краматорськ — удвічі більше

Найбільший обсяг надходжень серед громад Донеччини за підсумками п’яти місяців 2026 року отримала Краматорська громада. До її бюджету надійшло понад 1 млрд грн.

До п’ятірки громад із найбільшими надходженнями до бюджетів також увійшли:

  • Слов’янська громада — 561,7 млн грн;
  • Маріупольська громада — 493,1 млн грн;
  • Покровська громада — 273,5 млн грн;
  • Дружківська громада — 205,5 млн грн.

Ще понад 150 млн грн отримали Бахмутська, Курахівська, Лиманська, Торецька, Мирноградська та Добропільська громади.

Фактично Краматорськ залишається головним фінансовим центром підконтрольної частини Донеччини. За п’ять місяців громада акумулювала майже стільки ж коштів, скільки Слов’янська та Покровська громади разом. 

Попри різні масштаби бюджетів, Краматорська, Слов’янська, Маріупольська, Покровська та Дружківська громади мають спільну рису: основним джерелом власних доходів для них усіх залишається податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Саме він забезпечує найбільшу частину надходжень без урахування державних дотацій та субвенцій, що свідчить про важливу роль офіційної зайнятості та роботи підприємств у наповненні місцевих бюджетів.

Другим за значенням джерелом доходів для більшості громад є єдиний податок, який сплачують фізичні особи-підприємці та бізнес. Найбільшу роль він відіграє у Краматорську та Слов’янську, де помітними джерелами надходжень залишаються також податок на майно та акцизи від продажу пального й інших підакцизних товарів. Це свідчить про збереження активної підприємницької діяльності та торгівлі у двох найбільших містах підконтрольної частини області.

Натомість Маріупольська, Покровська та Дружківська громади мають менш розгалужену структуру доходів. У цих бюджетах основні надходження забезпечують ПДФО та єдиний податок, тоді як доходи від майна, землі, акцизів чи інших джерел є значно меншими або майже відсутніми. Це відображає наслідки наближення лінії фронту, часткової або повної окупації громади та релокації значної частини бізнесу й установ.

Дані щодо надходжень в бюджети громад Донеччини від Міністерства фінансів України. Інфографіка: Вільне Радіо

Бахмутська громада має найбільші залишки коштів в області

Станом на кінець травня найбільші залишки коштів на рахунках загального фонду зафіксували у Бахмутській громаді — 688 млн грн.

Для порівняння, це більш ніж утричі перевищує надходження громади за січень-травень 2026 року, які становили 198 млн грн.

До громад із найбільшими залишками також увійшли:

  • Мирноградська громада — 394,5 млн грн;
  • Покровська громада — 246,4 млн грн;
  • Лиманська громада — 227,5 млн грн;
  • Маріупольська громада — 210,6 млн грн;
  • Краматорська громада — 174,3 млн грн.

Фінансові резерви також мають Добропільська (113,7 млн грн), Слов’янська (109,7 млн грн), Курахівська (87,4 млн грн) та Дружківська (68,9 млн грн) громади.

Деякі громади мають більше накопичених коштів, ніж отримали від початку року. Зокрема це стосується Бахмутської, Мирноградської та Покровської громад.

Для довідки:

Великі залишки на рахунках не обов’язково означають, що громади зараз не використовують кошти. Частина цих ресурсів могла накопичуватися ще до повномасштабного вторгнення — особливо у громадах, які нині працюють у релокації або втратили свої адміністративні центри через окупацію.

Крім того, в багатьох прифронтових та окупованих громадах суттєво скоротилися можливості для реалізації капітальних проєктів — будівництва, реконструкцій чи масштабних ремонтів. Через це кошти можуть накопичуватися швидше, ніж витрачатися.

Водночас залишок на рахунку не означає, що гроші залишаються без призначення. Частина коштів може бути зарезервована під уже затверджені програми підтримки жителів, допомогу військовим та їхнім родинам, соціальні виплати або майбутні проєкти відновлення громад.

Більшість громад області залишаються залежними від державної підтримки

Для значної частини громад Донеччини основним джерелом наповнення бюджетів залишаються дотації та субвенції з державного бюджету.

Найбільше від державної підтримки залежать:

  • Новогродівська громада — близько 94% усіх надходжень становлять трансферти;
  • Курахівська громада — понад 92%;
  • Селидівська громада — майже 90%;
  • Торецька громада — близько 89%;
  • Вугледарська громада — близько 88%;
  • Мирноградська громада — понад 85%;
  • Бахмутська громада — понад 83%.

Спільною рисою більшості цих громад є близькість до зони активних бойових дій або окупація їхніх адміністративних центрів.

Наприклад, із 198 млн грн надходжень Бахмутської громади лише 33 млн грн становили власні доходи, тоді як ще 165 млн грн надійшли у вигляді трансфертів.

Схожа ситуація і в Курахівській громаді, де зі 182,5 млн грн надходжень понад 169 млн грн забезпечила держава.

Не всі громади Донеччини живуть коштом дотацій

Попри загальну тенденцію, в області залишаються громади, де власні надходження відіграють вагому роль у наповненні бюджету.

Найменше від державної підтримки залежать:

  • Новодонецька громада;
  • Олександрівська громада;
  • Миколаївська громада;
  • Іллінівська громада;
  • Краматорська громада;
  • Слов’янська громада.

У Новодонецькій громаді власні доходи становили понад 34 млн грн із загальних надходжень у 54,5 млн грн. В Олександрівській громаді цей показник сягнув понад 50 млн грн із 84,5 млн грн.

Краматорська громада також залишається одним із лідерів за власними доходами. За п’ять місяців вона заробила понад 515 млн грн без урахування державних трансфертів. Слов’янська громада отримала 271,5 млн грн власних доходів. Загалом саме Краматорськ і Слов’янськ забезпечили понад 40% усіх власних доходів громад Донеччини.

Донеччина залишається однією з найбільш залежних від трансфертів областей

За даними Міністерства фінансів, за січень-травень 2026 року місцеві бюджети Донеччини отримали 6,55 млрд грн надходжень. Із них 4,69 млрд грн склали дотації та субвенції з державного бюджету.

Частка трансфертів у доходах місцевих бюджетів області сягнула 71,7%. Для порівняння, в середньому по Україні цей показник становить 28,8%.

Інформація щодо фінансового ресурсу місцевих бюджетів України. Інфографіка і дані станом на 31 травня 2026 року: Міністерство фінансів України
Інформація щодо фінансового ресурсу місцевих бюджетів України (Донецька область). Інфографіка і дані станом на 31 травня 2026 року: Міністерство фінансів України

Більша або схожа залежність від державної підтримки спостерігається лише в кількох регіонах, які також зазнали значних втрат через війну. Наприклад, на Луганщині обсяг трансфертів становить майже 88% усіх надходжень місцевих бюджетів, а на Херсонщині — близько 66%.

Натомість у віддалених від фронту областей ситуація інакша: на Харківщині трансферти становили близько 32% усіх надходжень місцевих бюджетів, на Дніпропетровщині — близько 21%, на Одещині — 33%, а на Львівщині — близько 25%.

Станом на кінець травня на рахунках громад Донеччини залишалося 4,59 млрд грн коштів загального фонду та ще 195 млн грн бюджету розвитку — коштів, призначених виключно для будівництва та розвитку інфраструктури, які в умовах війни фактично неможливо витратити. 

Отже, нині Донеччина залишається однією з областей України, де місцеві бюджети найбільше залежать від державної фінансової підтримки. Водночас окремі громади регіону продовжують накопичувати значні фінансові резерви, які в окремих випадках перевищують їхні поточні річні надходження.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.


Завантажити ще...