Лише нещодавно ми святкували Новий рік, а вже завтра починається нова пора року. Ця неділя – останній день зими. Часом похмурої, часом сонячної, зі снігом і без. Цей тиждень, як і попередні, видався насиченим. Ми зібрали для вас усе найцікавіше та найважливіше, щоб ви залишалися в курсі локальних та всеукраїнських новин. А ще, за традицією, поділимося фільмом та музикою, які нам сподобалися.
Днями у Слов’янську відбулося чергове слухання щодо смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка. Кілька місяців тому у справі змінився головуючий суддя, тому адвокатка підсудних наполягла на розгляді з самого початку. Тож цього разу заново допитували свідків. Свої показання давали батьки Артема. Їх знову детально розпитували про день побиття сина: як вони дізналися про подію та що робили похвилинно. Матері Артема стало зле, й вона мусила вийти із зали засідань.
“Вона дуже емоційно сприйняла… Вона трималась, але вже потім, коли почав виступати батько, і на нього посипалися ці всі запитання, їй стало зле. Наш адвокат попросив призупинити суд та дав вивести матір на вулицю”, — каже брат загиблого Сергій Мирошниченко.
Під час допиту свідків суддя попросив активістів припинити відеотрансляцію. Як пояснив нашим журналістам представник суду, це зробили, щоб свідки не мали змоги домовитися про однакові свідчення. Однак в законі така вимога не прописана. Наприклад, під час допиту свідків у справі президента-втікача Віктора Януковича ніхто не забороняв транслювати відео зі свідками в інтернет.
Минулого року у 320 квартирах у Часів Ярі встановили індивідуальне опалення, на що з обласного бюджету спрямували 28 мільйонів гривень. Та суттєво це не допомогло: люди отримують кількатисячні платіжки за тепло, якого майже немає. Тож обурені мешканці звернулися до обласного департаменту ЖКГ.
Представники обладміністрації приїхали в місто з перевіркою на початку тижня. За словами місцевого депутата Руслана Макаровича, робоча група вирішила звернутися до підрядника та зобов’язати його усунути недоліки протягом 10 днів.
Сам підрядник запевняє: усе зробили якісно від проєкту до монтажу. Натомість проблема криється у поганому стані самих будинків: у багатьох під’їздах розбиті вікна, а деякі квартири взагалі порожні, тому мешканці обігрівають хату “за себе і сусіда”. Також необхідно утеплити труби у підвалах. Схожу відповідь надали й в ОДА.
Пізніше міський голова Часів Яра Дмитро Верзілов повідомив, що з департаментом ЖКГ знайшли порозуміння та у березні спільно розпочнуть утеплювати та місцями замінювати труби у підвалах, вікна та двері у під’їздах.
Докладніше про ситуацію дізнавайтеся за цим посиланням.
У міськраді проголосували за включення до переліку на продаж ділянки у 2 гектари біля дитячої лікарні. Цю землю й хоче купити мережа магазинів.
Якщо проєкт схвалять, до бюджету громади за планами надійде близько 250 тис. грн податку на нерухоме майно, близько 330 тис. грн податку на землю та майже 5 млн грн податку від заробітної плати на рік. Крім цього, місцевий бюджет зможе поповнитися ще й від продажу акцизних товарів.
Та дехто з депутатів висловив занепокоєння, що великий бізнес може “задушити” малі та середні підприємства. На це секретар міської ради Анастасія Касперська відповіла, що колись у Бахмуті так само починали працювати й інші великі мережі: “Сільпо”, “АТБ” та “Екомаркет”. Але при цьому маленькі магазини досі працюють.
Однак посадовиця все ж доручила профільному управлінню детальніше дізнатись на прикладі інших міст, чи буде вплив на менші підприємства в разі відкриття гіпермаркету.
Детально про це ми писали у цьому матеріалі.
Про плани побудувати ковзанку-ролердром у місцевому парку розваг говорили ще з літа минулого року. Але роботи досі не розпочалися.
Як пояснила Вільному радіо начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради Марина Юхно, керівництво громади чекає на позитивну відповідь від міжнародних партнерів, які мають профінансувати проєкт.
“З нашого боку зроблені всі розрахунки та обгрунтування. Вже відправили донорам в головний офіс у Сєвєродонецьк. У головному офісі вже опрацювали нашу заявку і відправили на директора проєкту, який знаходиться в Америці. Зробили вони це на початку лютого. Ми чекаємо до кінця лютого-початку березня кінцевого рішення”, — каже Марина Юхно.
Посадовиця додала, що якщо проєкт схвалять, то гроші давати з бюджету міста ніхто не буде. USAID, яка інвестує в це будівництво, сама шукатиме робочих та відповідатиме за якість.
Додамо, на будівництво ковзанки планують виділити 12 млн грн. За ці гроші там планують побудувати сам майданчик площею в 600 м², холодильні камери, машину, яка буде морозити поле тощо. З листопада по березень містяни зможуть кататися на ковзанці, а з травня по вересень ковзанка перетворюватиметься на ролердром. Катання буде платним. Гроші йтимуть у бюджет громади.
Цього року в Україні стартує програма “Активні парки – локації здорової України”. Наш регіон також долучиться до ініціативи.
Автори проєкту пропонують проводити для мешканців заходи у парках і скверах. Наприклад, це можуть бути руханки з провідними спортсменами, спортивні квести та фестивалі, видача спортінвентарю напрокат, створення урбан-парків тощо.
Також у парках планують організувати безперешкодний доступ людей з інвалідністю до спортивних майданчиків і пунктів прокату спортивного обладнання.
На Донеччині програму впроваджуватимуть у Бахмуті, Покровську, Краматорську та Маріуполі. Перші активності запланували вже на 1 квітня.
Цього тижня відбувся форум “Україна 30”, на якому українські високопосадовці обговорювали інфраструктурні плани на 2021 рік. Так, голова Укравтодору Олександр Кубраков заявив, що упродовж року в Донецькій області планують завершити ремонт кількох трас. Це дороги М-03 “Київ – Харків – Довжанський”, М-04 “Знам’янка – Луганськ – Ізварине” та М-32 “Покровськ – Бахмут – Михайлівка”, Також пообіцяли відновити кілька мостів.
Загалом протягом року на Донеччині має з’явитися ще 200-300 км відремонтованого дорожного полотна.
Про плани щодо покращення доріг у сусідній Луганській області дізнавайтеся тут.
Україна повернулася до адаптивного карантину. За його умовами, у регіонах з поганою епідемічною ситуацією мають діяти певні заборони. В областях, де ситуація із захворюваністю на COVID-19 найспокійніша, встановлюють “зелений” рівень карантину. А там, де хворіє найбільше людей, запроваджують “червону” зону.
Поки що Донеччина перебуває за крок до найсуворіших обмежень, тобто, у “помаранчевій” зоні. Тут за тиждень виявили понад 850 людей з коронавірусом.
З переліком дозволеного та забороненого можете ознайомитися в нашому матеріалі.
Старт щеплювальної кампанії проти коронавірусу в Україні запланували ще на 15 лютого. Але через бюрократичні моменти вчасно препарат не надійшов. Перші пів мільйона доз вакцини AstraZeneca (CoviShield) індійського виробництва Україна отримала лише цього вівторка, 23 лютого.
У четвер препарат завезли на Донеччину. Першу партію одразу відправили в Бахмут. Вакцину першочергово отримали медпрацівники вторинної ланки, які контактують з хворими на COVID-19.
За словами очільника обласного департаменту охорони здоров’я Володимира Колесника, змушувати людей вколювати медикамент ніхто не має права, вакцинація виключно добровільна.
Усі деталі, а також фото з лікарні, де розпочалося щеплення, знайдете тут.
Бойовики продовжують блокувати майже всі пункти пропуску на Донбасі. Цього тижня стабільний рух був лише на КПВВ “Станиця Луганська”. Там, за даними Держприкордонслужби, пасажиропотік збільшився на 15% у порівнянні з попереднім тижнем. На тимчасово окуповану територію пройшли 5299 людей, а на контрольовану – 5492.
Два дні на тиждень представники ОРДО розблоковують пропуск на КПВВ “Новотроїцьке”, що на Донеччині. Тут пропускають не лише пішоходів, але через вимоги окупантів черги на цій ділянці суттєво менші. Так, за ці понеділок і п’ятницю на підконтрольну частину Донеччини прослідували 147 людей і 30 автівок, а у зворотному напрямку – 209 людей і 38 машин.
Зазначається, що бойовики не пропустили на територію псевдореспубліки 8 людей, тож вони повернулися на підконтрольну частину області.
Також українські прикордонники виявили 3 громадян з підробленими документами. Про них повідомили правоохоронцям.
Через те, що гуманітарні коридори Донбасу закриті з боку бойовиків, люди їдуть з ОРДЛО на підконтрольну територію через Росію. За це їх потім штрафують українські прикордонники.
За даними “Східної правозахисної групи”, загалом за 2020 рік на пунктах пропуску склали 11 901 постанову про незаконний перетин кордону. З них 8681 виписали на КПП “Мілове” на Луганщині, а ще 1 760 постанов – на КПП “Гоптівка” на Харківщині. На цих двох пунктах прикордонники щоденно складають по 60-150 постанов про штрафи.
“Треба дати команду та сказати, що всі, хто зараз вимушений таким чином діставатися через РФ, – це крайня потреба та не застосовувати штрафи. Є всі абсолютно можливості без усіляких змін в законі. Звільнення від адміністративної відповідальності передбачає: при малозначності адміністративного правопорушення посадова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням”, – заявив народний депутат України від округу в Авдіївці Муса Магомедов.
Ці аргументи, підготовані разом з правозахисниками “Східної правозахисної групи”, він скерував до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра з питань реінтеграції ТОТ Олексія Резнікова та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Повний матеріал – за цим посиланням.
За цей тиждень військові ООС нарахували з пів сотні обстрілів з боку бойовиків. Російські найманці знову не гребували великокаліберними мінометами, вели вогонь з гранатометів та кулеметів, а також дистанційно мінували українські позиції. Крім того, один з бойовиків сам прийшов на позиції ЗСУ та накинувся на українського бійця зі штик-ножем. У відповідь солдат застосував штатну зброю та затримав бойовика.
Від обстрілів потерпали не лише укріплення військових, а й прифронтові населені пункти. Так, за даними штабу ООС, бойовики обстрілювали та закидали мінами хутір Вільний, що на Луганщині. Внаслідок цього 74-річний місцевий житель підірвався на власному подвір’ї. Благодійники гуманітарної організації “Проліска” та військові медики евакуювали пораненого до медзакладу, де за його життя боролися лікарі. Але через важкі поранення чоловік помер.
Серед бійців української армії також були втрати. Внаслідок атак цього тижня загинули двоє українських бійців, а ще мінімум 17 були поранені. Лише за один день семеро військових дістали осколкових поранень під мінометним вогнем, двоє отримали бойове травмування, а ще один підірвався на невідомому вибуховому пристрої.
23 лютого у кількох країнах пострадянського простору відзначали День захисника Вітчизни. Але ще у 2014 році Україна відмовилася від офіційного святкування цієї дати. Відповідний указ підписав п’ятий президент України Петро Порошенко. На заміну радянському святу прийшло нове – День захисника України, який відзначають щорічно 14 жовтня. Ще одне свято подібної тематики – День ЗСУ – припадає на 6 грудня.
Та деякі українці досі продовжують відзначати 23 лютого. У цьому матеріалі ми роз’яснюємо, чому все ж варто відмовитися від цієї традиції.
25 лютого українці відзначають 150-ліття своєї найвідомішої поетеси, драматургині, перекладачки, фольклористки, першої української модерністки та громадської діячки Лариси Косач-Квітки. Вона увійшла в історію літератури як Леся Українка. Але наша “підручникова Леся” у багатьох поколінь українців асоціювалася лише з поневоленим селянством, невиліковною хворобою та суворою вдачею. Ми зібрали штрихи до її образу та біографії, які роблять її сучасною.
Наприклад, чи знали ви, що перші пів року Ларису доглядав батько? Петро Косач мусив взяти відпустку, бо матір дівчинки в цей час лікувалася у Європі від анемії, яку здобула після пологів. Виходить, що батько Лесі Українки був справжнім “татусем у декреті”.
Ми зібрали ще кілька цікавих деталей, які “осучаснюють” видатну українську авторку. Про це читайте тут.
Нещодавно діти-переселенці та діти, які постраждали від війни на Донбасі, отримали право на першочергове зарахування до державних дитсадків. Як відбувається процедура, який пакет документів треба підготувати батькам та що робити, якщо дитину не беруть в обраний садок – розповідаємо в цьому матеріалі.
Згідно з законом про запобігання корупції, всі держслужбовці мають подавати щорічну декларацію про статки й доходи. Кампанія декларування 2021 року вже стартувала, і повідомити про свої статки та майно можна буде до 31 березня. Ось покрокова інструкція, яка розкаже, як подавати декларацію без помилок.
Щороку тисячі українців замовляють довідку про відсутність судимості. Вона потрібна, якщо ви хочете отримати дозвіл на зброю, усиновити дитину або встановити опіку над нею, взяти участь в тендерах тощо. А подекуди цю довідку вимагають і при працевлаштуванні. Ми зробили для вас зручну інструкцію, яка допоможе за кілька хвилин оформити цей документ.
Цього тижня розкажемо про два творчих колективи, які працюють на Донеччині. Одні тішать ляльковими виставами дітей, які живуть поруч з війною, а інші дивують п’єсами мешканців рідного села.
У прифронтовому Світлодарську є свій ляльковий театр. Це гурток, у якому школярі створюють все – від ляльок до декорацій, “оживляють” героїв казок та показують свої вистави молодшим дітям.
За словами керівниці гуртка Наталі Вершиніної, через театральну гру, непомітно для себе діти “прокачують” безліч корисних навичок.
“Це дуже добре розвиває мовлення в акторів: вони промовляють текст та рухають цією іграшкою на своїй руці. Аби підготуватися та виступити перед публікою, не один раз цю казку треба прочитати. Докладаємо багато зусиль, аби персонажі “заговорили” один з одним, аби у них з’явилися емоції та цікаві інтонації. Потім треба “навчити” ляльку рухатись: висловлювати у своїх рухах емоції та створювати якісь образи, використовувати декорації. Діти роблять все це із задоволенням”, – розповідає Наталя Вершиніна.
Під час пандемії вихованці гуртка перейшли в онлайн: знімають казки лялькового театру на відео та викладають на сторінці палацу культури у соцмережі. Ось одна з вистав.
https://www.facebook.com/100022729895814/videos/904722656962056/
Наша журналістка побувала за лаштунками та дізналася багато цікавого про ляльковий театр. Репортаж зі світлинами є за цим посиланням.
Від лялькових вистав – до справжніх. В Іллінівці, що під Костянтинівкою, розвивають акторське мистецтво. Шестеро аматорів під керівництвом досвідченого режисера щовечора збираються у місцевому молодіжному центрі. Дехто з учасників творчого колективу ще ходить у школу, а хтось вже вийшов на пенсію.
“Єдине, що нас об’єднує – це бажання спробувати реалізувати свій внутрішній світ. Сьогодні це тяжко зробити, бо люди замикаються у собі та стають соціально не активними. Люди перестали спілкуватися: раніше ми писали одне одному листи, а тепер достатньо відправити смайлик. Брак спілкування стає справжньою проблемою, а театр як жанр, який об’єднує всі види мистецтва, дає можливість розкритися як актору, так і глядачу”, – розповідає керівник трупи Володимир Землянко.
Нещодавно актори дебютували на місцевій сцені з авторським спектаклем. Це історія про кохання, родинні стосунки та присутність жінки в житті чоловіка.
З якими труднощами актори зіштовхнулися під час репетицій, як спектакль сприйняла публіка та чому важливо розвивати культурне життя у малих населених пунктах – читайте у нашому матеріалі.
Цього разу ми обрали фільм “Кролик Джоджо”. Стрічка, яка побачила світ у 2019 році, розповідає про 10-річного хлопчика Йоганеса, який живе у нацистській Німеччині. Понад усе він мріє стати тілоохоронцем Гітлера та навіть дружить із фюрером у своїй уяві. А найголовніший ворог Йоганеса – стереотипний образ єврея.
Фільм розпочинається як абсурдна комедія, але поступово сюжет стає дедалі серйознішим. Із жахом для себе Йоганес виявляє, що його мама переховує в їхньому будинку єврейську дівчинку. Ельза – так її звуть – спочатку лякає хлопчика, але потім він починає усвідомлювати, що вона не настільки погана, як він думав. З часом приязнь затятого нациста до Ельзи стає на заваді його дружбі з уявним Гітлером. Що з цього вийшло – дивіться у фільмі.
Сьогодні порадимо вам шотландське рок-тріо “The Fratellis”. Назва гурту перекладається з італійської як “брати”. Це слово його учасники взяли собі замість прізвища.
Пісні Джона, Баррі та Мінса Фрателлі драйвові та мажорні. Це саме та музика, яку краще слухати гучно. Ось кілька композицій, які оживлять ваш вечір.
Читайте також: