Вже третина лісів навколо Лимана знищена лісовими пожежами внаслідок обстрілів російських окупантів. Кожний вибух трощить десятки дерев та “ранить” осколками стовбури тих, які встояли. Використовувати їх потім не можна буде. Все це працівники лісгоспів фіксують та готуються обчислювати шкоду. Аби Росія заплатила.
Про це Вільному радіо розповідає директор держпідприємства “Лиманське лісове господарство” Олексій Приходько.
“Ми збираємо інформацію про пошкодження, які були завдані агресією Російської Федерації проти нашої держави нашому підприємству. А саме вся шкода буде складатися з безпосередньої шкоди, нанесеної інфраструктурі (пошкодження будівель, споруд, знищене обладнання, машини та механізми). Пошкоджена наша центральна контора та гаражі. Розграбоване офісне обладнання”, — розповідає Олексій Приходько.
https://www.facebook.com/limanleshoz/videos/1080117299547301/
За словами Олексія Приходька, в гаражах було все необхідне для гасіння лісових пожеж. Всю систему охорони лісів від пожеж треба буде після звільнення цієї території відновлювати.
“Це 6 пожежних автомобілів, шанцевий інструмент, вогнегасники, протипожежні модулі та інше, що необхідно для пожежогасіння у сфері охорони лісів”, — перелічує посадовець.
За словами Олексія Приходька, зруйновані 2 лісництва та ще 2 частково пошкоджені.
“Повністю зруйнована контора Ямпільського лісництва, центральна контора та гаражі, Лиманське лісництво — частково. Насіннєво-селекційний центр, який ми побудували торік, зруйнований частково. Там були окремі “прильоти” у цех висівання насіння та теплицю. У Дробишевському лісництві також були прильоти — немає вікон, дверей, покрівлі та гаражів”, — розповідає посадовець.
Для фіксації злочинів проти лісів моніторять й ресурси російських окупантів та їх найманців-сепаратистів. Фото з тих джерел свідчать, що тварини з зоопарку еко-стежки “Лісове намисто” та страусиної ферми розбіглися, а інфраструктура лісництв пошкоджена або знищена.
Інфраструктуру на Лиманщині можливо буде відновити досить швидко, за умови фінансування, каже Приходько. А от ліси, які вигоріли внаслідок обстрілів окупантів, відновити буде набагато тяжче.
Внаслідок лісових пожеж пошкоджені близько 9 тисяч гектарів лісів з 27 тисяч гектарів.
“Це одна третина лісгоспу. Хоча й інтенсивність пожеж була невисока, але вони дуже масштабні. Це все одно призведе до деградації, особливо захисних лісових насаджень природоохоронного призначення — це Національний природний парк “Святі гори”. Тобто нанесена суттєва шкода охоронюваним природним комплексам. Це те, що ми будемо відновлювати протягом наступних 50-60 років”, — додає Олексій Приходько.
Також лісівники враховують дерева, пошкоджені обстрілами.
“Коли прилітає снаряд, вибух валить дерева, деревина пошкоджується осколками. Тобто всі ці ліси надалі не мають бути використані у господарстві”, — пояснює керівник Лиманського лісгоспу.
Нерозірвані снаряди та небезпечні об’єкти у лісах — це окрема група заподіяної лісництвам шкоди.
“Маємо на увазі протипіхотні чи протитанкові міни, а також нерозірвані снаряди. Там необхідно буде проводити розмінування”, — каже Олексій Приходько.
Кожний вибух або обстріл, які прийшовся по лісах Донеччини, не пройшли без наслідків для ґрунту.
“Маємо забруднення лісових ґрунтів залишками розірваних снарядів. В результаті кожного вибуху викидається суттєва частина речовин, які містяться в снаряді: важких металів, сірки та інших хімічних сполук. Їх там не було і не має бути. І це величезна проблема, яку будемо вирішувати десятками й можливо сотнями років”, — пояснює очільник Лиманського лісгоспу.
Олексій Приходько каже, донедавна у лісах Донеччини знаходили вибухівку часів Другої світової війни. І зараз інтенсивність боїв у цих місцях не менша, ніж 80 років тому, а подекуди й більша, зазначає посадовець.
Він також наводить як приклад наслідки Першої світової війни для довкілля Франції.
“Ці проблеми й досі не вирішені. В Арденнах наслідки тих бойових дій там відчувають досі. Наприклад воду з колодязів пити там не можна донині. Я зараз читаю напрацювання та статті з цього приводу”, — каже Олексій Приходько.
Конкретних цифр та підрахованих сум завданої російськими нападниками шкоди поки немає, каже Олексій Приходько.
“Це будуть рахувати пізніше. Бо ще немає відповідних методик. Коли ця методика буде затверджена, ми це все зробимо. А зараз ми збираємо фактаж: що саме пошкоджено, яким чином, фотографії (адже це має бути підготовлене для судових позовів та доведено)”, — розповідає очільник Лиманського лісового господарства.
Цим займається Міністерство охорони довкілля та природних ресурсів.
“Там збирають усю інформацію, узагальнюють її та готують для нас рекомендації яким саме чином які формуляри та бланки заповнювати, щоб наша робота не була даремною. Вплив на довкілля буде у нас дуже значний та триватиме століттями. Це складно порахувати, а сума вийде така, що комусь буде дуже-дуже боляче”, — резюмує посадовець.
Для оцінювання масштабів лісових пожеж Лиманщини використовують сучасні технології. Наприклад супутникові дані. Вони оновлюються кожні декілька годин.
“Супутники виявляють теплові аномалії. Супутник знімає показники інфрачервоного (тобто теплового, — ред.) випромінювання та встановлює які температури на поверхні землі. І якщо температури вищі за певні норми, це вважають тепловою аномалією. І це дає підставу вважати, що там зараз відбувається пожежа. Тобто це умовний тепловізор, встановлений на супутнику, який пролітає та моніторить навколишнє середовище. Цей загальнодоступний інструмент допомагає нам виявляти лісові пожежі та оцінювати площі, які пройшло полум’я”, — пояснює Олексій Приходько.
Читайте також: