Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
За підрахунками Міністерства оборони, в Україні є 1,6 мільйона військовозобов’язаних, які можуть поповнити військо. Це дозволило б проводити ротації на фронті.
Про це в інтерв’ю “Українській правді” заявила пані військовий омбудсман Ольга Решетилова.
“В інформаційному полі явно крен у бік людей, які зараз не на службі. За підрахунками Міністерства оборони, 1,6 мільйона осіб – це ті люди, які можуть зараз поповнити військо. Очевидно, що тоді могла б відбуватися ротація”, — зазначила Ольга Решетилова.
Вона пояснила, що в такому разі військових, яких раніше не могли демобілізувати через нестачу поповнення, замінили б новомобілізовані громадяни. Омбудсман також додала, що нині держава намагається знайти шляхи належної комунікації з тими, хто самоусунувся від захисту країни.
Посадовиця зазначила, що для ефективної мобілізації військовозобов’язані повинні розуміти, як довго їм доведеться перебувати у війську, тому запропонувала встановити чіткі терміни служби.
“Визначеність сприятиме тому, що люди підуть служити. Маємо сказати, що зробили роботу над помилками й пропонуємо прийти на 2–3 роки [до війська]. На мою думку, це було б справедливо”, — сказала пані омбудсман.
Водночас вона закликала до стратегічного підходу в питанні мобілізації та зауважила, що навіть у разі призупинення війни українське суспільство повинне залишатися готовим захищати країну в разі повторного нападу.
“Дуже добре, якщо зусилля президента призведуть до стабілізації, паузи, і Україна отримає справедливий мир. Але від цього нікуди не подінуться наші сусіди, які вже 400 років намагаються нас завоювати. Тому в основі мобілізації має бути стратегічне бачення, що ми маємо бути мілітаризованим суспільством, у якому кожен повинен бути готовим приєднатися до війська”, — резюмувала вона.
Перша версія законопроєкту про посилення мобілізації в Україні містила норму, згідно з якою 36 місяців безперервної служби були підставою для написання заяви на звільнення, однак остаточне рішення про демобілізацію військових повинно було ухвалювати його командування. Втім, до другого читання законопроєкту цю норму прибрали та пообіцяли прописати норми щодо демобілізації в окремому законопроєкті.
У квітні речник Міноборони Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону “Єдині новини” заявив, що розробка цього законопроєкту може тривати до 8 місяців (тобто до січня 2025 року).
“Генеральний штаб, вочевидь, володіє повною картиною, повною ситуацією, яка наразі є, і перспективами. І, знову ж таки, маємо відштовхуватись від усіх сценаріїв, у тому числі не дуже оптимістичних. Зважуються всі моменти, аби не було такого, що десь будуть [російські] прориви [на фронті] чи десь буде послаблення оборони України”, — казав речник МОУ Дмитро Лазуткін.
У червні 2024 року голова комітету Верховної Ради з питань з нацбезпеки, оборони й розвідки Олександр Завітневич в інтерв’ю заявив, що терміни демобілізації українських військових будуть напряму залежати від швидкості набору нових бійців, на що позитивно вплинув оновлений законопроєкт про мобілізацію.
Українське міноборони планувало визначити порядок та умови звільнення військових бодай з частини категорій до 18 грудня. Ці норми обіцяли прописати в окремому законопроєкті.
У січні 2025 року стало відомо, що українське Міноборони вже розробило законопроєкт про демобілізацію військовослужбовців, однак ще не може подати його до Верховної Ради: для ініціативи потрібно опрацювати механізми її втілення, зокрема знайти людей, які зможуть замінити демобілізованих. перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк тоді заявив, що на роботу над законопроєктом потрібно було ще близько трьох місяців (тобто він повинен був з’явитися у ВРУ у квітні 2025 року).
Станом на квітень 2026 року цього не сталося.