Можливості поруч: інтерв’ю з експерткою розвитку громад про грантові соціальні проєкти та як до них долучитися
Західноукраїнський ресурсний центр вже другий рік адмініструє конкурси ПРООН на сході. У 2021 році завдяки грантам вдалося реалізувати чимало корисних ініціатив. Як змінити громаду на краще за підтримки міжнародних донорів — розповідає експертка з розвитку громад Зоряна Стоцько.
Цього року Ви координували ініціативи у п’яти напрямках. Розкажіть детальніше про них.
Розпочну з основного напрямку, який ми називаємо напрямком соціальної згуртованості. На цей напрямок був найбільший конкурс — подали більш ніж 100 заявок. Спеціальна комісія розглядає їх у 3 етапи. Заявки тих кандидатів, до яких у нас були питання, ми відправляли на доопрацювання. Це були регіональні громадські організації. У Донецькій області їх було 14, в Луганській — 5. Основна тематика цих проектів — облаштування відкритих просторів для спілкування. Також це було впровадження системи цифрової компетентності. Наприклад, навчали літніх людей користуватися онлайн-інструментами: оплачувати комунальні платежі тощо. Кілька ініціатив присвятили екологічній безпеці, оцінці якості води й повітря. Ще кілька — на створення серії арт-об’єктів, облаштування спортивних залів, медіа-хаб на базі бібліотеки.
На яку суму грошей могли розраховувати переможці конкурсів?
Загалом на проєкти Донецької області направили 96 тисяч доларів, на проєкти Луганської області — 108 тисяч. Але була певна градація. Наприклад, якщо організація новостворена, їй менш ніж 2 роки й вона не мала досвіду організації жодних проєктів, то вони могли претендувати не більше ніж на 3 тисячі. Тож узагальнено — від 3 до 10 тисяч (доларів, — ред.).
Тобто щоб отримати більше грошей, потрібно мати досвід впровадження проєктів?
Так, в умовах грантових конкурсів це чітко прописано.
Чи були такі проєкти, які подавалися на грант не вперше?
Як я і казала раніше, організації без досвіду проведення мали мінімальний бюджет. А ті, що вже реалізували один чи два проєкти раніше, отримали більшу суму. Таке собі підтвердження фінансової та організаційної спроможності. Це базові закони фандрейзингу, якщо можна так сказати. Звісно, новостворена організація не має довіри для втілення якихось масштабних проєктів. Ми кажемо так: організація має спочатку трохи “наростити м’язи” на невеликих сумах, а згодом вона може претендувати на більші суми.
Іншим напрямком грантових проєктів ви визначаєте роботу з ветеранами ООС. Які проєкти стосувалися цього напрямку?
Ось тут трохи плачевна ситуація. На відміну від соціальних проєктів, де був, так би мовити, аншлаг, тут у нас було не дуже багато кандидатів. Загалом по Україні було лише 3 заявки, зокрема одна — з Лисичанська. Вона стосувалася протидії продажу наркотичних засобів.
Як Ви думаєте, з чим пов’язана непопулярність цього напрямку?
Я думаю, що більш великі організації ще не розпізнали можливості, які можна втілити. А ті, що подаються, на жаль, не мають достатнього досвіду для втілення крупних проєктів. У майбутньому ми намагатимемося дослідити це питання.
Які ще напрямки роботи з організаціями у вас є?
Третій напрямок присвячений трансформації конфліктів. Дуже цікавий напрямок. Він про запобігання або вирішення конфліктних ситуацій, які існують або навіть назрівають у межах громади. На жаль, це теж не дуже популярний напрямок, у Луганській області заявок було всього три, в Донецькій — дві. Якщо навести приклад реалізації, то одна організація пропонує навчання та семінари для працівників служби судової охорони щодо розв’язання конфліктних ситуацій.
Чого саме навчають?
Йдеться про вирішення конфліктних ситуацій саме ненасильницьким шляхом. Якщо конфлікт зароджується, то люди мають вміти вирішити його без застосування сили. Ще навички створення діалогу, аби за допомогою медіаторів вирішити сутичку словами й не допустити насильництва.
Який ще напрямок є?
Наступний напрямок теж досить цікавий — це громадська безпека. Хоча в Донецькій області — лише одна ініціатива, в Луганській — аж сім. Пов’язую це з тим, що коли подавалися заявки, саме Луганська область найбільше постраждала від пожеж. Більшість ініціатив спрямовані на протидію надзвичайним ситуаціям. Тобто, формування бригад пожежних дружин, закупівля квадрокоптерів з метою визначити місця, де можуть починатися стихійні лиха. Або встановлення відеокамер та лежачих поліцейських. Серед більш м’яких проєктів — створення громадського простору для діалогу з представниками поліції чи рятувальниками.
А який п’ятий напрямок?
П’ятий напрямок — це підтримка засобів масової інформації. Загалом ми підтримали шість організацій: дві в Луганській області та чотири в Донецькій. Тут основна діяльність спрямована на класне оформлення різних успішних історій. Якщо в межах мікрорегіону чи громади впроваджувалися якісь якісні та успішні кейси, ЗМІ мають якісно це подати. Такі собі короткі “історії успіху”, про які було б цікаво прочитати чи почути. Теми можуть бути різноманітними — наприклад, це може бути встановлення пандусу, або матеріали про те, як зробити свій будинок краще. Або, наприклад, відбувся якийсь проєкт, завдяки якому активність громади підвищилася чи вона вирішила проблему. Або історія про захист від гендерно зумовленого насильства. В цьому напрямку пріоритетом користуються саме соціальні теми.
А що вже вдалося зробити в рамках програми з підтримки медіа? Чи зможете навести приклади або результати їхньої роботи?
Проєкт ще триває, він не завершився. На жаль, не можу зараз нічим похвалитися, але до кінця січня ми отримаємо вже фінально виконані завдання та перші результати.
Розкажіть, як можна долучитися до проєктів та взяти участь у грантових конкурсах?
Є кілька відомих платформ та онлайн-ресурсів, які спеціалізуються на цьому. Вони публікують оголошення про різні конкурси, не лише у рамках ПРООН, але й інші міжнародні та вітчизняні. Наприклад, ресурс gurt.org.ua, який дозволяє відслідковувати такі конкурси. Якщо організації вже мають певний досвід, то вони знають, що треба заходити на сайти чи фейсбук-сторінки конкретних донорів, таких як сайт ПРООН чи сайт фонду “Відродження”. Тобто, скласти перелік фондів та програм і цілеспрямовано туди заходити.
І останнє запитання. Стосовно учасників програми, які подавали заявки на “Бюджет участі” у своїх громадах, чи можуть вони отримати грант?
Станом на зараз таких конкурсів немає. Але минулого року у рамках ПРООН була така можливість, і навіть був конкурс, спрямований саме на громадські організації, які висловили бажання і готовність подаватися саме на “Бюджети участі”. І між ПРООН та місцевими органами самоврядування вдалося досягти домовленості про те, що громадські організації, що подаються на “Бюджет участі”, отримують 50% фінансування від місцевого бюджету і ще 50% — від гранту.
- Не чекають дива, дивують самі. Три історії змін в громадах сходу, які вибороли прості мешканці
- 5 людей зі сходу, які довели, що “Бюджет участі” працює та допомагає втілити ідеї для громади
Тож в цілому така можливість є. Але вона залежить від окремо взятого конкурсу. Треба просто відслідковувати та моніторити різні конкурси. Ну і, звісно, що залежатиме від місцевого самоврядування, що прописано в їхніх положеннях. Тобто, якщо можуть подаватися як фізичні особи, так і різні установи або громадські організації, тоді вони можуть сміливо подаватися на ці конкурси в межах своєї громади.
Маєте на увазі, що все залежить від донорів та громади?
Я би навіть сказала, що в першу чергу від громади — чи запроваджений там такий механізм, як “Бюджет участі”.
Читайте також:
4Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
