З 2020 року Торецьку ВА на Донеччині очолює Василь Чинчик. СБУ-шник із Буковини, людина не дуже публічна, посадовець, який має неоднозначні відгуки про свою роботу.
Вільне радіо зібрало досьє на Василя Чинчика і розповідає, що відомо про професійні досягнення, родину та майно нинішнього керівника Торецької громади.
Для підготовки цього досьє наші журналісти проаналізували відкриті дані (реєстри власності, декларації, сторінки у соцмережах, публікації у медіа тощо), отримали документи від Торецької військової адміністрації, поспілкувалися з активістами з громади, де працює посадовець. В матеріалі також використані коментарі, які Василь Чинчик надавав Вільному Радіо впродовж роботи. Втім додатково поспілкуватись саме для цього матеріалу не вдалося. Якщо ви вважаєте, що в матеріалі бракує інформації, якою ви готові поділитися із Вільним радіо, напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook.Цей матеріал створений для рубрики “Досьє” на Вільному радіо. Ми поступово публікуємо біографії посадовців та інших людей, які працюють для Донеччини та отримують зарплати з бюджетів різних рівнів (наприклад, судді, прокурори, народні депутати).
Біографію очільника Торецької ВА Василя Чинчика на запит Вільного радіо в адміністрації не надали, аргументуючи відмову тим, що Чинчик — військовослужбовець СБУ. Тож наведене нижче побудовано на даних з відкритих джерел.
Василь Сергійович Чинчик народився 11 травня 1977 року. Чоловік родом з села Атаки Хотинського району Чернівецької області. Батько — Сергій Васильович — працював фрезерувальником на заводі “Калібр” у Хотині, був депутатом Атацької сільради та балотувався у Хотинську міськраду від політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Зараз на пенсії. Мати Валентина Олександрівна у соцмережах вказує, що працює вчителькою початкових класів.
З відкритих джерел відомо, що до 2014 року Чинчик працював в Черкаському управлінні СБУ. У 2014 році його відрядили у Волноваху — заступником начальника Волноваського відділу управління СБУ. А у 2017-му призначили заступником начальника ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим (з дислокацією у Херсоні).
Вже в декларації перед призначенням на посаду очільника Торецької ВА Василь Чинчик вказував, що зареєстрований у Кіцмані Чернівецької області. До того, як очолити Торецьку ВЦА, він служив у військовій частині Е 6009, що на Буковині.
Чинчик має відомчу нагороду СБУ “За доблесть”. Цим нагрудним знаком відзначають співробітників, які мають понад 5 років військової вислуги. У 2022 році до Дня незалежності нагороджений медаллю “За працю і звитягу”.
На посаду начальника тоді ще військово-цивільної адміністрації в Торецьку навесні 2020 року Василя Чинчика призначив тодішній голова Донецької ОВА Павло Кириленко. ВЦА — це державна служба, тож і звітувати посадовець мав перед керівником, а не громадою.
В інтерв’ю місцевому медіа НьюЙоркер.сіті Чинчик розповідав, що легко адаптувався до роботи у Торецьку завдяки досвіду роботи в регіоні.
“Я з 2014 року перебував на сході України — у Волновасі. Працював на керівних посадах у волноваському відділі СБУ. Тому всі питання, настрої та бажання людей були цілком зрозумілими. <…> Саме тому, в першу чергу, з боку державних органів та керівництва обласної адміністрації і Торецької ВЦА велика увага приділяється пересічним мешканцям, які живуть на території громади. Це перш за все робота з покращення життєво-матеріального становища плюс підтримка людей з пільгових категорій”, — казав посадовець.
А те, що посада начальника ВА не виборна, і керувати він має громадою, жителі якої за нього не голосували, коментував так:
“Відчуваєш персональну відповідальність набагато більше, ніж в обраного міського голови. Тому що, в першу чергу, ця посада призначається розпорядженням голови обладміністрації і весь тягар відповідальності падає на плечі саме керівника. У зв`язку з відсутністю депутатського корпусу, доводиться усі рішення приймати максимально виважено, обговорювати з керівним складом ВЦА, раціонально використовувати кошти державного бюджету”.
Керівник військової адміністрації відповідає за виконання законів та актів президента на місцях. Також ця людина організовує роботу адміністрації для того, щоб в громаді все ефективно працювало, поки немає міської ради та/і голови. Серед посадових обов’язків начальника ВА зазначено, що він — розпорядник бюджетних коштів. Тобто одним підписом він може вирішити — давати на щось гроші чи ні. І це стосується усіх сфер: від культури до соціального забезпечення. Також, до скасування воєнного стану людина на цій посаді може приймати рішення про посадові оклади та штат ВА, управлінь міської ради та КП громади, призначає та звільняє їх з посад тощо.
Василь Чинчик заступив на посаду начальника Торецької ВА під час пандемії коронавірусу. В розпал епідемії та й після в громаді взялися за покращення медичної інфраструктури.
Згодом, у 2021 році своїм головним досягненнями він називав розвиток медичної галузі.
“За півтора року роботи докорінно змінився стан медичного обладнання системи охорони здоров`я громади. Вперше за багато десятиріч мирного часу зроблено капітальний ремонт амбулаторії сімейної медицини у Нью-Йорку. Відновлені усі амбулаторії громади. Завдяки залученим інвестиціям, у місті встановлено нове КТ, яке буде піднімати 230 кг ваги. У Торецьку став працювати гемодіаліз — раніше люди, які потребують процедури “штучна нирка”, їхали до Краматорська. Плануємо також відкрити у місті МРТ, сучасний рентген кабінет, встановити новий мамограф”, — розповідав посадовець.
Про розвиток галузі за каденції Чинчика в коментарі Вільному радіо каже і директор комунального КНП “Центральна міська лікарня” Торецька Сергій Халаімов.
“Василь Чинчик очолював громаду у часи ковіду. І тоді ми відчули підтримку, він навіть разом з нами допомагав розвантажувати медичне обладнання”, — розповів в коментарі Вільному радіо Сергій Халаімов.
Говорячи про пріоритети в роботі посадовець також зазначав, що опікуватиметься капітальними та поточними ремонтами доріг, цілодобовим водопостачанням та відновленням інфраструктури в громаді. Витрати з бюджету на ці напрямки з року в рік Чинчик справді послідовно затверджував. Це відповідало державним планам по всій вертикалі владі.
За керівництва Чинчика місцеві нарікали на великі витрати на ремонти доріг. Сам він пояснював мільйонне фінансування будівництв географією громади:
“Наша громада є досить розкиданою територіально. На відміну від Авдіївки та Вугледару. Тому ремонт доріг потребує значно більше коштів. Цього року 1 млн грн пішло на дороги Нью-Йорка. Близько 1 млн грн — на дороги Щербинівки, близько 2 млн грн — на дороги Залізного”.
Продовжувались вкладення в цей напрямок і у липні 2023 року, коли від Торецька до лінії фронту залишалось декілька кілометрів. Тоді місцеве управління ЖКГ замовило ремонтів доріг майже на 10 мільйонів гривень.
“Там і ямковий ремонт, і струйний, і асфальт будемо класти. Це будуть і дороги в самому місті, і під’їзди до нього. В першу чергу нам це потрібно, щоб евакуйовувати людей, зокрема поранених”, — казав в коментарі Вільному радіо Василь Чинчик.
У Торецькій громаді тривалий час були проблеми з водопостачанням. Зокрема й через те, що фільтрувальна станція розташована на околиці окупованої Горлівки, а водогін часто зазнавав пошкоджень через обстріли.
Напередодні відкритої війни в Торецьку почали будівництво альтернативного водогону в обхід нинішньої фільтрувальної станції на непідконтрольній території. Це був проєкт не лише місцевого рівня, основу коштів дали з державного бюджету через обласну адміністрацію. Та співфінансування долучили й з бюджету громади.
“Місце для розміщення фільтрувальної станції підготоване. Траншеї для мереж частково прокопані, труби підготовані, але настала зима. Сподіваюсь, цього року це питання буде закрите”, — розповідав Василь Чинчик в коментарі Вільному радіо.
Також за каденції Чинчика, у Торецьку позбавили почесного звання сенатора РФ Миколи Рижова, який голосував за напад на Україну. Та вперше замінили вікна у місцевому палаці культури “Україна”.
Водночас місцеві ще до повномасштабного вторгнення нарікали посадовцю на повільні зміни в громаді, як казав сам посадовець. Це йому казали особисто. Чинчик так коментував претензії:
“Проблеми накопичувались десятиріччями. Люди ж хочуть їх усунути сьогодні та відразу. Не зважаючи на те, що ми знаходимось у непростих умовах лінії зіткнення. Коли у місті нічого не робилося — влаштовувало усіх. Коли починаєш працювати над покращенням умов життєдіяльності громади, люди відразу помічають, що вся увага — на глобальні проблеми. А кожному хочеться вирішення саме його особистих потреб. Потрібно розуміти, що один рік в умовах бойових дій — надто малий строк для усунення усіх проблем, що накопичувались десятиріччями у депресивному місті, як називали колишній Дзержинськ, нині Торецьк”.
Громадська діячка та правозахисниця з Торецька Олена Ливицька розповіла Вільному радіо, що в призначенні очільником громади Василя Чинчика побачила добрий знак, бо сподівалась, що немісцева людина принесе позитивні зміни.
“Коли громада дізналась про те, що у нас новий очільник, він сам з Чернівецької області, це був для нас добрий знак, цікавий. І, в принципі, людина на початку себе дуже непогано зарекомендувала. Склала враження небайдужої людини до абсолютно нової для неї невеличкої шахтарської громади на сході України. І з такого боку патріотичного себе зарекомендувала. Тому перше враження було досить приємне і таке обнадійливе”, — каже в коментарі Вільному радіо громадська діячка та правозахисниця з Торецька Олена Ливицька.
Після призначення на посаду начальника Торецької ВА Василь Чинчик влаштував зустріч з місцевими активістами, аби розповісти про себе та познайомитись. Олена згадує, що сприйняла це як відкритість нового керівника до громади.
“Я взяла слово, аби подякувати, що запросили, що ініціювали цю зустріч. Але мене обірвали словами: “Ой, та я знаю, що ви прийшли мене пропісочити”. І тут, оце перше враження, воно повністю “впало”.
У мене навіть був ступор, що означає ця фраза. Я до цього чула, що він багато розмовляв суржиком, тому спочатку подумала, що це якийсь діалект.
Після цього стало ясно, що це ілюзія співпраці з громадськістю і відкритості. Тому зрозуміла, що, мабуть, надалі нічого хорошого з цього не вийде і, на жаль, виявилася права. Бо в подальшому людина так само позиціонувала себе дуже патріотично, дуже відкрито, але вона вже співпрацювала умовно зі своїми громадськими організаціями, які були створені при МВА”, — розповідає Олена Ливицька.
Ливицька нарікає, що військова адміністрація під керівництвом Чинчика не підтримувала проєкти громадських організацій, які були у громаді до його заняття посади. Як один з прикладів дівчина називає випадок, коли вона подавала заявку на фінансування громадського бюджету проєкт ремонту сходів біля музичної школи у Торецьку.
“Спочатку мені відверто сказали, що ваш проєкт не пройде, бо необхідно надати професійний кошторис на це будівництво. А кошторис має бути не просто якимось знайомим будівельником написаний, а компанією, яка має ліцензію. Навіть коли ми знайшли людину, яка на волонтерських засадах зробила кошторис, все одно проєкт не приймали під різними приводами, а під час голосування я ходила просто по всім магазинам, просто по закладам, розповідала людям в місті про проєкт і просила проголосувати. Це була просто битва за кожен голос і вдалося посісти третє місце, останнє, яке дало змогу реалізувати цей проєкт. Біля музичної школи з’явилися ці сходи відремонтовані, але скільки було перешкод?” — розповідає Олена.
До цього громадська діячка додає, що приклади нераціонального використання бюджетних коштів в громаді є. Таким, наприклад, вважає першу громадську вбиральню, яку встановили у місті, втім скористатись нею було не завжди можливо (електронний модуль приймав оплату певними купюрами і врешті-решт для контролю оплати довелось залучити людину). Олена зазначає, що проєкт був важливим, втім за нього переплатили.
Якщо вам є що розповісти (зокрема, й про посадовців, чиїх досьє поки немає на нашому сайті) — зверніться до команди Вільного радіо у Telegram, Instagram чи Facebook. Можливо, саме ваша думка зробить досьє об’єктивнішим та допоможе нам у роботі над текстами.У текстах для рубрики “Досьє” ми беремо до уваги оцінку роботи очільників громад від місцевих жителів та від самих посадовців. Наша мета — зібрати різносторонні думки, якщо такі є.
Торецька громада була прифронтовою ще з 2014 року. З початку відкритої війни населені пункти громади постійно потерпали від російських обстрілів. З того часу Василь Чинчик з’являвся в медіа в рази частіше з часу призначення, розповідав про ситуацію у громаді та евакуацію. Наприклад, посадовець коментував ситуацію в ефірі Вільного радіо. На початку повномасштабного вторгнення посадовець був дуже активним у фейсбуці, викладав відео ледь не щодня та закликав евакуюватись.
“З початку відкритої війни ми займаємось у тому числі і евакуацією людей, з колегами виїжджаємо до Торецька, надаємо там першу допомогу, доправляємо поранених до наших відділень, що базуються у Дружківці. Він теж з нами їздить, давав своє авто для евакуації”, — розповів про Чинчика Сергій Халаімов.
Втім, на думку волонтерки Ольги Данілової, яка займається евакуацією, в організації виїзду до Торецької ВА є питання.
“На жаль, до літа 2024 року до активних бойових дій адміністрація не дуже організовувала місця для компактного проживання жителів Торецька. Чинчик закликав, що треба евакуюватися, що евакуація рятує життя, але він не розповідав, куди людям їхати, як, чим їхати. Телефонні номери евакуації по місту розклеювали волонтери. Але саме влада ніяк не повідомляла про евакуацію крім офіційного сайту та соцмереж. Багато ж стареньких, наприклад, які не користуються інтернетом, не можуть на евакуацію наважитись взагалі, їм не було звідки брати інформацію. А це повинна робити адміністрація і керівник громади за це відповідальний. На жаль, не надавали повну інформацію, куди евакуюються люди. Тобто люди, коли евакуювались, не розуміли, куди вони їдуть. Згодом влада більше стала турбуватися про людей, але, на мою думку, це було запізно”, — каже Вільному радіо Ольга.
Під час відкритої війни Торецька ВА відкриває також в безпечніших регіонах хаби для переселенців з громади. Торецьк серед тих громад, які мають найбільше осередків. Втім, не обходиться без нарікань від переселенців. Наприклад, на місцевому сайті писали про те, що відкриття чергового хабу ВА не анонсувала, і не повідомила на своїх ресурсах його адресу.
Олена Ливицька розповідає, що хотіла провести юридичні лекції у хабах для тореччан, втім її пропозицію проігнорували.
“Я почула про те, що відкрився освітній хаб. Подумала, що ми могли б допомогти цьому хабу з правовою допомогою для мешканців громади, інформаційно-просвітницькими заходами щодо пошкодженого житла тощо. Ми подзвонили в цей хаб, нас там перекидали-перекидали, потім сказали, ми там спитаємо у того, а той спитає у того. Нам сказали, ми вам передзвонимо, і досі передзвонюють. Цей запит був повністю проігнорований. Тобто, на те, щоб допомогти своїм мешканцям громади, реакції не було”, — розповідає Олена.
Чинчика неодноразово критикували за розподіл бюджету. Наприклад, гучне обговорення викликала публікація Вільного радіо про те, що у Торецькій громаді закладали гроші з місцевого бюджету на акції, виставки, пленери та інші культурні заходи.
Спровокував обговорення і матеріал “Слідства.Інфо” про те, що у бюджеті Торецької громади на 2025 рік передбачено у 6 разів більше грошей на утримання влади Торецька, ніж на соціальний захист жителів. Третину від всього бюджету (понад 84 мільйони гривень) посадовці заклали для утримання державного управління. На сторінці військової адміністрації опублікували інформацію-відповідь на цю претензію, втім загалом повторили цифри в інших формулюваннях.
Зазначимо, заробітну плату Василь Чинчик приховує. Він не подає декларації. Надати інформацію на запити Вільного радіо також відмовляється. Відмову обґрунтовує тим, що така інформація “не становить значний суспільний інтерес, а її розголошення може завдати суттєвої шкоди інтересам національної безпеки”(оскільки чоловік залишається працівником СБУ та лише відряджений керувати Торецькою громадою). Втім, запевнив, що обмеження діють лише до закінчення воєнного стану.
Відповідно до норм закону, військовим, рядовим та начальницькому складу правоохоронних органів та служб цивільного захисту, які відряджені до ВА, виплачується:
Василь Чинчик наразі одружений, але, відповідно до судових документів, перебуває в процесі розлучення. Має двох доньок Діану та Еліну. Молодша вчиться у НВК у Кіцмані на Буковині. Старша, ймовірно, вже студентка 3 курсу юридичного факультету і живе у Львові.
В державному реєстрі декларацій є лише одна публічна звітність Чинчика — декларація перед призначенням на посаду начальника Торецької ВЦА. Тоді Чинчик мав у користуванні службову квартиру у Кіцмані, а також 20% квартири у Сокирянах, гараж та земельну ділянку в селі Атаки.
Ще одна ділянка була зареєстрована на дружину Чинчика. Також вона володіла магазином та недобудованим будинком.
За даними аналітичного порталу “Youcontrol”, Женетта Чинчик має два будинки — у Кіцмані та Сокирянах та три авто Mercedes-Benz з кузовом “катафалк”.
Сам Василь — власник Mercedes-benz ML350 2014 року випуску та Ford Transit Connect 2010 року випуску.
Донька Чинчика Діана має у Львові квартиру та нежитлове приміщення.