Майже рік відкритої війни з Росією у Торецькій громаді почесним громадянином залишався сенатор РФ, який підтримав напад. Ми розібрались, як ця людина пов’язана з Донеччиною.
Рішення про позбавлення Миколи Рижова звання почесного громадянина Торецька оприлюднили на офіційній сторінці військової адміністрації.
“Діючи в інтересах жителів Торецької міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, з огляду на антидержавницьку позицію в умовах збройної агресії Російської Федерації, <…> позбавити звання “Почесний громадянин міста” Рижкова Миколу Івановича, 28.09.1929 р. н., сенатора Російської Федерації, представника в Раді Федерації від виконавчого органу державної влади Бєлгородської області”, — йдеться у розпорядженні.
Звання Рижкову присвоїли рішенням міськради Дзержинська (стара назва Торецька) влітку 2000-го. Радянський та російський політичний діяч родом з Донеччини, тож це вирішили закріпити таким статусом на малій батьківщині.
Рішення з’явилось після письмових звернень активіста громадської ініціативи “Паперовий Фронт” Дмитра Браславського. Своїми зверненнями до можновладців він просуває декомунізацію та дерусифікацію суспільного простору.
“Я звертався до Бахмутської міської військової адміністрації та Торецької міської військової адміністрація пару місяців тому і результат вже є. На черзі ще з десяток сумнівних осіб, яких варто позбавляти таких звань. Україна має очиститись від такого сорому та ганьби”, — написав активіст, коментуючи рішення влади Торецька.
На офіційній сторінці “Паперового Фронту” 2 січня опублікували відповідь від Торецької ВА про те, що таке рішення планували ухвалити раніше та обіцяли врахувати антиукраїнську позицію Рижкова.
Микола Рижков народився у 1929 у селі Диліївка, нині це територія Торецької громади Донеччини, у родині робітника-шахтаря.
У 1950-му він закінчив Краматорський машинобудівний технікум за фахом техніка-механіка та поїхав працювати до Свердловська на машинобудівний завод “Уралмаш”. Там здобув вищу освіту в Уральському політехнічному інституті. Пропрацював на “Уралмаші” 25 років та очолив його.
Потім починається його політична кар’єра одіозного радянського діяча:
В останні роки СРСР Рижков керував штабом з ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986-му та штабом з ліквідації наслідків землетрусу в Вірменії у 1988-му.
19 січня 1991 року подав у відставку з посту голови Ради міністрів СРСР, бо був незгодний з політичними й економічними реформами у країні.
Після цього Микола Рижков повернувся у політику вже нових реалій:
У вересні 2004-го тодішній президент України Леонід Кучма нагородив Рижкова орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня “За визначний особистий внесок у розвиток українсько-російського співробітництва та з нагоди 75-річчя від дня народження”.
У лютому 2022-го Рижков проголосував “за” введення російських військ в Україну. За це на нього у ЄС та США наклали санкції — заморозили активи та заборонили в’їжджати.
У Бахмуті начальник ВА Олексій Рева ухвалив аналогічне рішення – позбавив звання почесного громадянина відомого російського співака Йосипа Кобзона та Андрія Клюєва, політика епохи Віктора Януковича. Кобзон відвідував поранених російських солдат в окупованому Донецьку, співав на сцені разом з ватажками терористів та всіляко підтримував курс путінської Росії проти України.
А Клюєва вважають одним з тих, хто стояв за масовими вбивствами на Майдані у Києві взимку 2014-го, його досі розшукує Нацполіція.
Читайте також: