Підтримайте Вільне Радіо
Понад 30 років пропрацював на залізниці, отримав штрафи за корупцію та претензії від жителів громади за те, що недостатньо підтримує їх у евакуації. Це факти з біографії начальника Удачненської ВА Валерія Дугельного. Вільне Радіо зібрало досьє на посадовця та розповідає про його діяльність на посаді, родину, статки та скандали.
Для підготовки цього досьє наші журналісти проаналізували відкриті дані (реєстри власності, декларації, сторінки у соцмережах, публікації у ЗМІ тощо), отримали документи від Удачненської військової адміністрації, поспілкувались з жителями громади та Валерієм Дугельним. Якщо ви вважаєте, що в матеріалі бракує інформації, якою ви готові поділитися із Вільним Радіо, напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook.Цей матеріал створений для рубрики “Досьє” на Вільному Радіо. Ми поступово публікуватимемо біографії посадовців та інших людей, які працюють для Донеччини та отримують зарплати з бюджетів різних рівнів (наприклад, судді, прокурори, народні депутати).
Валерій Володимирович Дугельний народився 14 липня 1963 року в Удачному. Закінчив Слов’янський технікум залізничного транспорту (зараз — Слов’янський фаховий коледж транспортної інфраструктури) за спеціальністю “Електрифікація залізничного транспорту”. Після навчання 30 років пропрацював на залізниці. Був начальником Красноармійської тягової підстанції електропостачання.
У 2015 році Валерій Дугельний прийшов у місцеве самоврядування. Тоді його обрали головою Удачненської селищної ради. У 2020 році обраний головою Удачненської територіальної громади.
14 квітня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав указ про створення Удачненської ВА, Дугельного призначили начальником.
Серед нагород називає грамоту командира 8-ї окремої автомобільної санітарної роти за надання вагомої допомоги особовому складу підрозділу та військовослужбовцям та грамоту Покровського міського центру зайнятості Донецької області з нагоди 30-річчя створення Державної служби зайнятості.
На питання Вільного Радіо про найбільші здобутки за каденції, чому саме найбільше приділяв уваги, очолюючи громаду, Валерій Дугельний з посмішкою каже: “Всьому”.
“Децентралізація пройшла, у нас у громаді вже і кошти з’явилися (у 2021 році бюджет громади складав 44 млн грн, у 2022 — понад 50 млн грн — ред.). У нас фінансово спроможна громада була. Підприємства у нас добрячі були на території. Найкраща в районі агрофірма і шахтоуправління “Покровське”, воно хоч і зареєстровано на Покровськ, але оренда землі — добрячі суми заходили, екологічні податки. Збагачувальна фабрика “Свято-Варваринська” в нас була, ПДФО заходили, залізниця.
Ремонтували дороги, школи, садочки, клуби, водогони. У нас по водогонах, я вам скажу, жодної металевої труби не залишилося. Ми все виміняли на пластик. І житлове будівництво ми розпочинали, і капітальний ремонт об’єктів культури. Планів було багато і на розвиток комунального господарства”, — розповідає Валерій Дугельний.
За рік після обрання селищним головою Удачного, у 2016, Валерій Дугельний розповідав в інтерв’ю місцевому виданню “06239” про розчищення парку, ремонт в амбулаторії та дитсадочку, купівлю авто швидкої допомоги. А найбільшим здобутком називав освітлення:
“Капітальний ремонт вуличного освітлення – найбільша робота, яка була проведена на території нашої Удачненської селищної ради: в селі Миколаївка встановили 18 ліхтарів, в Молодецькому – 19, а в Удачному – 26 нових ліхтарів”.
За каденції Дугельного в Удачному також відкрили молодіжний центр “Веселка”, встановлювали дитячі майданчики.
Під час реформи децентралізації серед жителів Удачного і навколишніх сіл були суперечки: чи створювати власну селищну громаду, чи приєднатись до Покровська. Дугельний тоді коментував цю ситуацію так:
“Що я вам доповім щодо громад: є у нас рішення про створення селишної громади (Сергіївка, Удачне, Перше Травня), але нас не бачать ані обласні посадовці, ані київські. Таке ставлення як до людей другого гатунку: “ви самі не впораєтесь”, “ви самі без міста пропадете”.
Громаду врешті створили селищну, а Дугельного обрали її очолювати.
У 2016 році суд оштрафував Валерія Дугельного на 1700 грн за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Тоді посадовець виписав собі премію 100% окладу і не повідомив про конфлікт інтересів. У 2020 році йому присудили 4250 грн штрафу за те, що призначив сину, який пропрацював місяць водієм у сільради 10% премії.
“Ми прийняли шофером сина мого, він покатав нас трошки, не повний місяць. І бухгалтерія йому нарахувала премії щось там близько 150 гривень, а потім з’ясувалося, що людині не можна нараховувати премію, якщо не відробив повний місяць. Ось там така колізія була. Порушення є порушення, а що ти поробиш”, — пояснив посадовець ситуацію у коментарі Вільному Радіо.
До повномасштабного вторгнення в Удачненській громаді жили 4 тисячі людей. У вересні 2025 року українські військові звільнили Удачне від окупантів. У листопаді 2025 року частина громади перебуває під щільними обстрілами, в Удачному тривають бої. Близько 60 людей залишаються в Удачненській громаді. Евакуювати їх не можуть через безпекову ситуацію.
Після початку повномасштабного вторгнення у звіті начальника Удачненської ВА за 2022 рік зазначив, що в громаді облаштовували центри прийому та тимчасового перебування громадян, які евакуювались з інших населених пунктів Донеччини. На це тоді виділяли півмільйона гривень. Відновлювали пошкоджені обстрілами будинки — за рахунок бюджету селищної ради та коштів власників.
У 2022 році посадовець розповідав BBC, що в громаді облаштовані найпростіші укриття. А ще — ремонтували дитсадок, встановлювали душові у школах, придбали екскаватор за рахунок обласного бюджету, закупали РЕБ для військових.
Соціальний центр в Удачненській громаді працював одним з останніх в області, коли у 2023 тут ще не було бойових дій. У 2023 в громаді також аналізували стан безпеки — аби згодом ремонтувати укриття, переходи й дороги. Ще у 2024 році тут працювала мобільна група допомоги постраждалим від домашнього насильства.
Якщо вам є що розповісти (зокрема, й про посадовців, чиїх досьє поки немає на нашому сайті) — зверніться до команди Вільного Радіо у Telegram, Instagram чи Facebook. Можливо, саме ваша думка зробить досьє об’єктивнішим та допоможе нам у роботі над текстами.У текстах для рубрики “Досьє” ми беремо до уваги оцінку роботи очільників громад від місцевих жителів та від самих посадовців. Наша мета — зібрати різносторонні думки, якщо такі є.
Жителі Удачненської громади, з якими поспілкувались журналісти Вільного Радіо, підтверджують, що до повномасштабного вторгнення Валергій Дугельний опікувався громадою. Втім, мають претензії до його діяльності після початку відкритого вторгнення.
“Як він тільки прийшов, щось для громади намагався робити. Освітлення почав робити по селищу, якось намагалися дороги ремонтувати. Потім, починаючи з 2021 року, з 2022 року, по факту все, він припинив”, — каже Вільному Радіо переселенець з Удачного Євгеній Єфремов.
Колишній заступник Дугельного Микола Дегтяр в коментарі Вільному Радіо також вказує на пасивність керівника громади під час повномасштабного вторгнення.
“Коли я наполягав, що треба шукати житло [в безпечніших регіонах] для наших людей з інвалідністю, малозабезпечених, багатодітних, щоб люди знали, куди виїжджати, Валерій Дугельний казав “Не заморочуйтесь, в людей є родичі, хай за них думають”.
Була можливість домовитися в 2024 році за гуртожиток двохповерховий десь на 20 родин. Дугельний сказав, що не дозволять витратити кошти бюджетні в чужій громаді на косметичний ремонт гуртожитка. Хоча мені в міністерстві казали, що тільки за, тому що це дешевше, ніж давати людям сертифікати під 2 мільйони (Є-відновлення — ред.).
Хаби сказав, що непотрібні, лише для того, щоб гуманітарку видавати”, — розповідає Микола Дегтяр.
Зазначимо, у Миколи Дегтяра та Валерія Дугельного є особистий конфлікт, який може впливати на судження спікера. Раніше чоловіки співпрацювали та разом боролися за створення громади. Микола Дегтяр був директором КП “Господар”, згодом з 2020 року — заступником Дугельного. У 2024 році через конфлікти звільнився, перебуває на пенсії. Наразі Микола є активним критиком колишнього соратника, що залишився у владі.
Осередків для переселенців з громади справді досі немає. Станом на листопад 2025 року Валерій Дугельний у коментарі Вільному Радіо розповів про плани відкрити гуманітарний хаб для переселенців з Удачненської громади у Павлограді:
“Хаб ми зараз у Павлограді організовуємо. Ми з гуманітарними організаціями намагалися домовитись, але якось не розуміють [потреби у гуманітарних пакунках]. Останній раз ми отримали 90 ящичків. Зараз хто тут поряд [поряд з ВА, яка працює в евакуації в Петропавлівці на Дніпропетровщині — ред.] нас живе, видамо один ящичок на сім’ю. Плануємо розіслати поштою і багатодітним, людям похилого віку, хто за 80 років. А так, хто повиїжджав, хто де пореєструвався, там на місці намагаються отримати.
— Тобто гуманітарну допомогу для ВПО з громади виділяють благодійні організації, це не з місцевого бюджету?
— Так, благодійні організації. Ми [з місцевого бюджету] надаємо допомогу до дня людини похилого віку, 85+, тим, хто захворів, військовослужбовцям, сім’ям загиблих військових, пораненим. Зараз мобілізованим своїм воїнам 100 тисяч підйомних платимо”.
Військову адміністрацію евакуювали з Удачного у грудні 2023 року.
“Виїхати ще можна було місяці два назад (у вересні 2025). І люди сюди до нас їздили, оформлювали допомогу на паливо зимове, ми видавали тим, хто залишається. Ми тут знаходимося недалеко від громади, десь 35 кілометрів [Удачненська ВА працює в евакуації У Петропавлівці на Дніпропетровщині — ред.].
Пару місяців назад ми ще їздили воду качали у Калинівку, у нас там свердловина з доброю водою. Дві години зараз не покачаєш, та туди поліція вже не пропустить”, — розповів Валерій Дугельний в коментарі Вільному Радіо.
Місцеві нарікають, що організованої евакуації від громади теж не було.
“Організованої евакуації для жителів не було. Я вивозив сім’ю самотужки, ніхто не запропонував нічого. Я сім’ю вивозив раніше трошки, а сам не виїжджав до тих пір, поки працювала шахта. Поїхав у грудні 2024 року”, — розповідає Євгеній Єфремов.
“Я в Кам’янське виїхала сама у серпні 2024 року, ніхто ніколи не подзвоне, хто ви, де ви, як. Тут сказали, що гуманітарка буде, чекаю-чекаю, нічого, потім ще подзвонила, кажуть, там ми давали тільки 75+, так а мені 77, але не дісталося. Не те, що я б без тієї гуманітарки не обійшлася б, справляємось якось. Але ображає таке відношення до людей.
Мене цікавить, як була евакуація організована. Ніхто нічого не знав, ніхто нікому нічого не пропонував. Я подзвонила спитала, що з евакуацією, мені сказали “на електричку і на Павлоград”. А до Покровська до електрички ще дістатись якось треба. А самі раніше виїхали й навіть людям не сказали”, — розповіла Вільному Радіо переселенка з Удачного Тамара.
Зазначимо, у рейтингу відкритості керівництва громад Донеччини, який раніше склали журналісти Вільного Радіо, влада Удачненської громади опинилась серед найбільш закритих до своїх мешканців. На сайті громади взагалі не публікують новин. Розпоряджень про розподілення коштів бюджету також немає. Хоча закупівлі громада проводить, і замовляла мільйонні ремонти вже під час повномасштабного вторгнення.
Тамара, зокрема, має претензії до ВА, що після виїзду з Донеччини не отримує не лише гуманітарної допомоги, а й консультацій:
“До повномасштабного вторгнення я якось до адміністрації особливо й не зверталася, а тепер відчула, що підтримки немає, ми кинуті напризволяще. Тикаємось-микаємось два роки, морозяться. Взяти, до прикладу, “Є-відновлення”. Треба подати заявки. Бабушки, звідки у нас смартфони, в ВА сказали, шукайте самі, як подавати ті заявки, я здала документи, мені прийшли підтвердження, що будинок знищений у лютому 2025 року внаслідок обстрілу РФ, а тепер кажуть, шукайте знімки, де я візьму ті знімки. Кажуть, інші громади зробили все самі, подали за жителів заявки на “Є-відновлення”, то значить так можна, а наша ВА ніяк не допомогла”.
Валерій Дугельний одружений з Ларисою Олександрівною Дугельною. Подружжя має двох дітей — Андрія та Дениса. Лариса Дугельна та син Андрій працювали в Покровській філії “Укрзалізниці”. Денис Дугельний у соцмережах вказує, що навчався на інженера-електромеханіка в ДонНТУ та теж працює електромеханіком на “Укрзалізниці”.
Згідно декларації за 2024 рік, Валерій Дугельний зареєстрований в Удачненській громаді. Посадовець має в Удачному будинок площею 49 квадратних метри, придбаний у 2007 році. Дружина Лариса володіє половиною квартири в Удачненській громаді. Площа квартири 56 квадратних метри, право власності жінка набула у 2006 році.
Серед транспорту Валерія Дугельного мотоцикл “ИЖ-Ю-5К”, автомобілі ЗАЗ-968М (Запорожець), ЗАЗ 110307 (Славута), Chevrolet Lacetti та причіп КРЕОН 1Б-1800.
У 2024 році Валерій Дугельний заробив 763 989 грн. Це сума до вирахування податків, “на руки” посадовець отримав приблизно 618 831 грн (в середньому 51,5 тис. грн в місяць). Ще 152 542 грн — це пенсія.
Також посадовець вказує, що дружина Лариса отримувала пенсію, а син Андрій — зарплату. Втім суми їхніх доходів не зазначає, обгрунтовуючи тим, що члени родини не надали інформацію.
За 9 місяців 2025 року в середньому “на руки” посадовець отримував 57 тис. 096 грн.