Підтримайте Вільне Радіо
Наступного року в бюджеті Миколаївської громади буде ще менше грошей, ніж у 2025-му. І це при тому, що інфляція та подорожчання валюти вплинуть і на без того слабший бюджет. Проте її керівництво не виключає: пізніше там можуть виділити кошти на потреби, що виникатимуть додатково.
Журналісти Вільного Радіо поговорили із заступником начальника Миколаївської МВА Дмитром Терещенком і дізналися, що вплинуло на розмір майбутнього бюджету і як його попередньо розподілили.
Спочатку бюджет Миколаївської громади на 2025 рік мав складати 157,9 мільйона гривень, проте потім його сума зросла до 291 мільйона. Який розмір бюджету громади попередньо планується на 2026 рік?
Плануємо, що доходи й бюджет складуть 183 917 000 гривень. Бюджет планується відповідно до видатків. Тобто які у нас будуть доходи, такі й будуть видатки. У нас не буде ні дефіциту, ні профіциту бюджету.
Неправильно буде порахувати зменшення бюджету громади, просто віднявши суму планів на новий рік від попереднього року. У спроможності бюджету покривати ті чи інші видатки грає роль не лише його розмір, а й індекс інфляції. У проєкті державного бюджету України на 2026 рік Кабінет міністрів встановив його в середньому на рівні 10,4%. Тобто на ту ж суму, що й цьогоріч, громади зможуть купити на понад 10% менше товарів чи послуг, адже їхня ринкова вартість стане вищою. Якщо ж товари будуть ввозити в Україну та купувати за валюту — різниця буде ще більшою.
Проте в листопадовій редакції цьогорічного бюджету видатки перевищували доходи. Наступного року таке не планується?
Таке відбувається, коли вносяться зміни до бюджету і розподіляються залишки коштів бюджету. Я дуже сподіваюся, що в нас якісь залишки за 2025 рік будуть. Їх плануємо спрямувати на додаткові видатки бюджетних установ та на підтримку Сил оборони згідно з чинним законодавством.
Загалом видатки можуть бути збільшені за рахунок перевиконання певних статей доходів або, можливо, ми отримаємо якусь субвенцію на придбання техніки. Така ймовірність теж існує, але це збільшить і видатки, і доходи.
Яку частину бюджету в 2026 році мають скласти саме власні доходи Миколаївської громади?
Власні надходження плануються на рівні 97 412 700 гривень. Найбільшу частку з них складає ПДФО — це 78 891 000 гривень. Також буде податок на нерухоме майно в розмірі 1 745 000 гривень, плата за землю – 4 480 000 гривень і єдиний податок — 11 700 000 гривень.
В останній редакції бюджету на 2025 рік із податків було заплановано понад 107 мільйонів гривень, а тепер ця сума зменшується. Чому ми спостерігаємо таку тенденцію?
На це впливають декілька факторів. По-перше, у нас на бюджетоутворюючому підприємстві (таким підприємством у Миколаївській громаді є Слов’янська ТЕС, — ред.) спостерігаються звільнення, переведення в простої робітників, і це безпосередньо впливає на надходження з ПДФО і на загальну картину, звісно, теж.
Крім того, у громаді для сільгоспвиробників надаються пільги зі сплати на землю, оскільки вони не можуть обробляти її через те, що вона забруднена [вибухонебезпечними предметами] або там ведуться бойові дії. Це теж впливає на надходження бюджету. І, на жаль, в гіршу сторону.
Однак, крім власних доходів, можуть бути різні дотації й субвенції. Які розміри міжбюджетних трансфертів наразі заплановані на 2026 рік?
Передбачається 86 580 000 гривень, в тому числі з державного бюджету 81 763 000 гривень і з місцевих — 4 817 000 гривень. Тобто попередньо власних надходжень буде на близько 10 мільйонів більше, ніж трансфертів.
На наступний рік у нас буде додаткова дотація з державного бюджету на виконання повноважень [органів місцевого самоврядування] в сумі 19 074 800 гривень, додаткова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам — 8 820 000 гривень і базова дотація — 23 507 700 гривень.
Також планується освітня субвенція 30 399 800 гривень, субвенція на інклюзивно-ресурсні центри, вона по освіті йде окремою статтею і складає 1 643 600 гривень. Це те, що з державного бюджету. І ще буде субвенція на соцзахист — 79 573 гривень з обласного бюджету.
По місцевих бюджетах у нас вже передбачається з Черкаської селищної ради 3 018 180 гривень на підтримку Центру первинної медико-санітарної допомоги. Поки на даному етапі це все.
Дотація — це гроші, які передають із одного бюджету іншому для фінансування потреб, на які не вистачає власних доходів. Дотації виділяють без цільового призначення, тож отримувач може сам визначати, на що підуть ці гроші. Повертати їх надавачу не потрібно.
Субвенція — це гроші, які виділяють на конкретні потреби: освіту, медицину, інфраструктуру тощо. Наприклад, громада може отримати субвенцію на ремонт доріг або виплату зарплат медикам, і витратити ці кошти на щось інше не можна. Якщо використати їх не в повному обсязі, невитрачену частину можуть вимагати повернути.
Однією з найбільших статей видатків бюджету Миколаївської громади в 2025 році була галузь охорони здоров’я. Ту її частину, що стосувалася обслуговування в ЦПМСД, зокрема, фінансували коштом Черкаської, Святогірської та Андріївської громад. Цьогоріч ідеться тільки про Черкаську. Виходить, інші витрати на це покриє ваша громада?
Ні, я поясню. Ведуться перемовини, і ми розраховуємо на внесення змін на початку року по цих громадах. Просто на теперішній час є тільки по Черкаській громаді субвенція між місцевими бюджетами. Щодо інших громад, то Центр первинної медико-санітарної допомоги як надавав їм послуги, так і продовжує надавати. Сподіваюся, на початку року ці зміни внесуть, і ЦПМСД буде дотовано за рахунок коштів цих громад.
Ми не можемо витрачати кошти на заклади, які не обслуговують наше населення. Тому ті громади, населення яких обслуговується, надають додаткові кошти, скажімо, яких не вистачає ЦПМСД за рахунок НСЗУ.
А на які взагалі заходи у галузі охорони здоров’я в Миколаївській громаді планують витрачати кошти наступного року ?
Перш за все, звісно, левову частку в 2026 році складуть комунальні послуги Слов’янської центральної районної лікарні і різні програми.
Так на стаціонарну медичну допомогу попередньо заклали 2 263 500 гривень. Первинка у нас 8 429 580 гривень. Загалом із нашого бюджету на медицину наступного року піде близько 7,9 мільйона гривень. І ще понад 3 мільйони спрямують за рахунок субвенції з бюджету Черкаської громади.
Ви сказали, що фінансування Слов’янської центральної районної лікарні складе левову частку коштів, але скільки саме?
Витрати на це розбиті за різними програмами. Кожна програма йде за окремим кодом класифікації, і деякі з них додатково розподіляються між первинною і вторинною ланкою. Тому з того, що можна визначити відразу, є субвенція з нашого бюджету обласному на сплату комунальних платежів. Вона складає 7 494 900 гривень.
Проте процес формування бюджету ще триває, і зараз це все ще попередньо. Коли до 25 грудня буде прийнятий бюджет в громаді, уже можна буде більш детально переглянути й побачити загальну картину.
А чи передбачили на наступний рік надбавки лікарям і медичним працівникам за роботу під час воєнного стану? У 2025 році така була.
На сьогодні такі видатки не передбачені. Загалом цього року за рахунок перевиконання бюджету ми виділяли підтримку ЦПМСД і Слов’янській центральній районній лікарні, але переважно ЦПМСД. І наступного року буде так само, тобто залежно від залишку.
Давайте тепер поговоримо про освіту. Цьогоріч серед видатків у цій галузі було заплановано багато різних ремонтів: це і системи водопостачання, і покрівлі освітніх закладів, вентиляція в шкільних укриттях. Загалом саме на них і пішли основні кошти за цією статтею. Скажіть, будь ласка, чи плануються подібні заходи наступного року?
Переважно кошти на ці заходи направлялися вже протягом року, і їх проводили, аби ліквідувати наслідки збройної агресії РФ. Наприклад, саме так було з покрівлями у школах. По вентиляції, пожежній сигналізації були, скажімо, необхідні заходи для більш-менш нормального функціонування сховища у закладах. Це вимоги чинного законодавства, тому кошти направляли вже протягом року на ці заходи.
На наступний рік ми не плануємо виконувати, скажімо, ремонт покрівлі зараз. Але, якщо буде така потреба, будемо вносити відповідні зміни.
А які тоді видатки на освіту в громаді заплановані наразі?
Перш за все зазначу, що загальна сума на освіту в 2026 році складає 71 836 500 гривень. Це, до речі, 39% видатків місцевого бюджету. Переважна частина – це заробітна плата молодшого обслуговуючого персоналу по школах і видатки на садочки, заклади культури. Звісно, що садочки не відвідують діти, але робітники підключаються й проводять і корекційні заняття, і заходи з дітьми онлайн.
Дошкільну освіту ми плануємо профінансувати на 15 742 000 гривень. По шкільній освіті за рахунок місцевого бюджету ми запланували 12 759 000 гривень — це на комунальні платежі бюджетних установ та заробітну плату молодшого обслуговуючого персоналу. А зарплати вчителям покриє освітня субвенція. Вона складає 30 359 800 гривень.
Протягом 2022-2025 років основні витрати на допомогу пільговим категоріям у Миколаївській громаді здійснювали за програмою “Турбота”. Наступного року її і так треба було ухвалювати наново, а тепер на Донеччині взагалі вирішили зрівняти всі соціальні програми. Як це рішення вплине на ваші програми соціального захисту?
Як і в попередні роки, бюджет у нас соціально спрямований, тобто незахищені верстви населення й загалом населення буде підтримуватися. На наступний рік обсяг видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення складатиме 9 181 200 гривень. Для порівняння, за 11 місяців поточного року на це було спрямовано 6 685 000 гривень.
Наступного року ми теж плануємо затверджувати програму “Турбота”, вносити зміни деякі в частині перерозподілу коштів. Будемо враховувати видатки по програмах, бо там же не одна програма — там всередині цієї “Турботи” різні верстви населення і різні категорії громадян є набувачами цієї допомоги. Кому протягом року додавали кошти, будемо планувати більше на цей напрямок. Де є економія по якомусь заходу, якщо там немає потреби, будемо зменшувати ці видатки. Поки таким чином.
У 2026 році на Донеччині планують запровадити однакові програми соціального захисту по всіх громадах. Виплати за ними теж будуть рівними незалежно від ресурсів місцевих бюджетів. Якщо громада не зможе покрити ці видатки самостійно, їй спрямують додаткову дотацію.
А чи мають у Миколаївській громаді з’явитися допомоги якимось новим верствам населення, яких ви не підтримували раніше?
Нові категорії у нас переважно враховувалися в попередні періоди вже з урахуванням воєнного стану в Україні. Зараз немає звернень, ми не бачимо, яку категорію ще можна було б включити до програмної роботи, аби додатково щось фінансувати. У нас є матеріальна допомога пораненим цивільним від військової агресії, родичам загиблих від обстрілів, сім’ям загиблих військових, пораненим військовим, військовим, які уклали контракт або були мобілізовані тощо. У 2026 році ми їх продовжимо.
Проте чи зміняться суми цих допомог після зрівняння між громадами?
Очікуємо, що розміри залишаться на плюс-мінус тому ж рівні. Може збільшитись контингент, який їх отримує, і за рахунок цього буде збільшуватися загальна сума. Але більш точно це вирішимо вже на початку наступного року, коли ухвалюватимемо програму “Турбота”.
А як щодо захисту населення від бойових дій? Цьогоріч значна кількість видатків у цій галузі пішла на купівлю й обслуговування спеціального транспорту: екскаваторів, навантажувачів. Але ці видатки з’являлися вже протягом року, від початку їх не планували. Наразі ви очікуєте на закупівлю техніки чи матеріалів для оборони?
Те, що стосується безпосередньо підтримки Сил оборони буде вирішуватися на початку наступного року. А ось поповнення матеріального резерву громади — це придбання будівельних, інших матеріалів для ремонту, звичайно, уже заплановане в бюджеті.
На заходи для запобігання й ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у нас загальна сума буде 1 150 000 гривень. Із них 350 тисяч підуть на придбання палива для виконавчого комітету, а 800 тисяч передасться комунальним підприємствам на поповнення матеріального резерву, тобто придбання будівельних матеріалів, а також на екстрене реагування.
Нам “Янголи Спасіння” дуже допомагають в плані забезпечення первинними матеріалами для ліквідації наслідків обстрілів. Але іноді людини може не бути під час видачі, бо вона у відрядженні чи на роботі. Тоді вона може звернутися до нас і отримати матеріали з нашого резерву.
А взагалі чи вписували ви допомогу від благодійних організацій у план бюджету? Звісно, якщо такі домовленості на наступний рік уже є.
Ці моменти не вписуються напередодні, а вже по факту відображаються по бюджетних установах, по спеціальному фонду, якщо це проходить гуманітарною допомогою.
Наміри продовжувати співпрацю з донорами є. У нас є підписані меморандуми, які продовжують діяти. Це не тільки “Янголи Спасіння”, а й Загін швидкого реагування Червоного Хреста, “Аваліст”, “Право на захист”. Може, я всіх і не назву, бо їх досить багато.
А чи заклали ви вже якісь кошти на ремонти, пов’язані зі збройною агресією? Наприклад, цьогоріч за однією з бюджетних програм виділялися 6,5 мільйона на ремонти багатоповерхівок.
Ні, наразі таких коштів не передбачено.
Розповідаючи про заходи щодо захисту населення, ви згадали про комунальні підприємства. Скажіть, будь ласка, чи передбачили в бюджеті на 2026 рік якісь кошти на погашення заборгованостей за контрактами від цих підприємств чи інші борги, якщо такі є?
Заборгованості бюджету перед контрагентами у нас немає. Переважний боржник у нас підприємство “Сервіскомуненерго”. І фінансова підтримка комунальних підприємств, звісно, в невеликій сумі в бюджеті передбачена. Це на погашення заробітної плати і комунальних послуг. Поки в розрізі це ще не сформовано, але загалом ця допомога складає 13 мільйонів гривень.
А чи має цього вистачити, аби покрити заборгованість?
Ні, не вистачить. Загальна сума для цього має складати близько 80 мільйонів гривень, а в бюджеті таких коштів немає. Тож це саме на поточні витрати, бо зараз комунальні підприємства отримують лише 40% оплати від населення й наразі не спроможні покрити це самостійно.
Але хоч трохи допомогти комунальним підприємствам ви спробуєте?
Звісно, бо населення залишається. Підприємствам треба працювати, а людям потрібно отримувати послуги. Заради цього й працюємо.
Нагадаємо, останнім часом Миколаївська громада регулярно страждає від російських обстрілів. Під ударами опиняються, зокрема, об’єкти критичної інфраструктури, що безпосередньо впливає на можливість населених пунктів отримувати комунальні послуги. Однак у громаді працюють чотири “пункти незламності”, де жителі можуть обігрітися й перечекати аварійні відключення електроенергії.