“Новгородське перейменували у Нью-Йорк після Майдану”, — новини з такими заголовками виходять зараз у російських ЗМІ. Пропагандисти заявляють, що селище, за яке нині точаться бої, має називатися Новгородським, бо таке ім’я йому колись дала радянська влада.
Та Нью-Йорк це селище яке було ще у XIX столітті. Ба більше, існує й ще давніша його назва. Разом із краєзнавцем розбираємось, як на цій території виникли перші поселення, чи дійсно їх заснували німецькі колоністи та скільки разів ці землі перейменовували.
Російські пропагандисти з серпня 2024 року публікують новини про окупацію Нью-Йорка на Донеччині. На центральних російських телеканалах виходили сюжети з маніпулятивними заголовками про те, що селище буцімто перейменували саме після здобуття Україною незалежності.
Минуло майже два місяці, але повну окупацію селища не підтверджують ані у військовому командуванні ЗСУ, ані в аналітичних ресурсах. Натомість є дані про те, що українські захисники продовжують контролювати північну частину селища.
Російські пропагандисти випускали маніпулятивні новини й сюжети про український Нью-Йорк ще з 2021 року, коли селищу повернули його історичну назву. Особливу увагу приділяли його назві, яку окупанти вважають “неправильною” та “неісторичною”. Мовляв, селище має зватися Новгородським — саме таку назву йому дала радянська влада.
Пропагандистські наративи розповсюджував і ватажок т.з. “ДНР” Денис Пушилін. Він обіцяв, що “як тільки звільнять Нью-Йорк, він перестане бути Нью-Йорком”.
Втім, росіяни та окупаційна влада замовчують факт, що таку назву селище на Донеччині мало ще два століття тому.
Про корені українського Нью-Йорка журналісти Вільного радіо поговорили зі знавцем історії Донецького краю та краєзнавцем на псевдо Etnografo Donetz.
Він розповідає: російсько-турецький кордон (зафіксований у 1714 році на мапі нижче) впродовж XVIII століття декілька разів змінювався і перші поселення на території сучасного Нью-Йорка, за зафіксованими даними, з’явились у другій половині XVII століття.
Пізніше росіяни захопили більше земель на цій території. Там у цей період жили донські та запорізькі козаки.
Так на території сучасної Донеччини стало з’являтися більше поселень.
“Нарізалися ділянки для поселення казенних селян, іноземних колоністів та для державних чинів, дворян/шляхти, де поселялись власницькі селяни (кріпаки)”, — говорить краєзнавець.
Частини трьох таких ділянок зрештою перетворилися на сучасний Нью-Йорк.
“Особливо цьому посприяла політика “укрупнения населенных пунктов”. Так у 1963 році було об’єднано Новгородське (яке до 1951 року було Нью-Йорком) з більшим за розмірами та населенням селищем Залізним під однією назвою — Новгородське”, — пояснює співрозмовник.
Він зазначає: якщо накласти сучасну мапу Нью-Йорка на мапу XIX століття, можна побачити, що селище займає деякі землі села Зайцевого-Микитівки (44), села Залізного (42) та пустки Сухої (яка на цій мапі вже розділена на с. Мар’їнське (40) та с. Посад (41)).
На початку XIX століття від цих земель відділилися Щербинівський та Неліпівський хутори, які згодом стали частиною сучасного Торецька.
Та якщо “відмотати час” ще раніше, з’ясується, що Нью-Йорк — це не найдавніша назва цього населеного пункту. Це підтверджують архівні документи й карти.
“Вздовж річки Кривого Торця на цій ділянці на півночі з’являється село Посад, яке незабаром перейменовується в Петрівське (після декомунізації це Новоспаське Торецької громади). На півдні з’являється село Мар’їнське: у XIX столітті воно було переміщене південніше в Новоселівку, після чого утворився населений пункт Мар’їнське-Новоселівка, а зараз просто Новоселівка Очеретинської громади. Трохи пізніше між ними з’являється населений пункт Олександрівське, який потім стане Новим Йорком або просто Нью-Йорком”, — роз’яснює краєзнавець.
У 2019 році, коли почали говорити про повернення історичної назви Нью-Йорка, журналісти Вільного радіо розповідали про одну з версій цієї назви. Так, за даними видання “Етнографічний Донбас”, населений пункт заснували в 1877 році колоністи з Німеччини, які були християнами-менонітами. Сюди їх нібито запросила російська імператриця Катерина II.
Та краєзнавець стверджує, що доказів на користь цієї версії немає.
“На жаль, немає версії, яка хоч на чомусь ґрунтувалась — люди просто вигадують. Наприклад один краєзнавець вигадав, що назва пішла від землевласника, який з жінкою поїхав у медовий місяць у Нью-Йорк. Але це така ж калька, як мені у дитинстві розповідали про німця-власника заводу, що також мав жінку з Нью-Йорка. Насправді вже точно відомо, що німці не мають жодного стосунку до назви”, — вважає дослідник історії на псевдо Etnografo Donetz.
Перші колоністи з Німеччини з’явилися на цих землях у 1889 році, каже співрозмовник.
Водночас назву “Нью-Йорк” можна знайти у давніших документах. Наприклад, згідно з переписом населення за 1859 рік, у населеному пункті, позначеному як Нью-Йорк, вже тоді мешкали 45 чоловіків та 40 жінок.
Християни-меноніти, про яких подекуди пишуть як про засновників Нью-Йорка, прибули сюди на місце попередніх поселенців, наголошує Etnografo Donetz.
“За споминами менонітів, коли вони прибули в населений пункт (у Нью-Йорк, — ред.), від попередніх власників був непрацюючий водяний млин, залишки вітряків та великий двоповерховий будинок, який став прихистком перших переселенців, поки вони не збудували собі власні будинки. Цей будинок знаходився в Балці Розсохуватій. Це орієнтовно сучасний квартал Нью-Йорка Нагорний або Криничний. Також була невеличка олійниця-прес, господарські будівлі та конюшні в районі початку сучасної вулиці Садової. Ці споруди також стали прихистком для перших колоністів”, — розповідає знавець історії.
З часом німецька колонія у Нью-Йорку стала процвітати: населення збільшилося до тисячі людей, у поселенні з’явилися завод сільгосптехніки та млини (зокрема й парові).
Свою радянську назву — Новгородське — Нью-Йорк здобув у 1951 році. Під таким іменем він існував 69 років.
Місцеві після перейменування їхнього селища переповідали один одному історію, яка збігається з версією українського мовознавця Євгена Отіна.
“Нам в дитинстві розповідали, що Отін у своїх працях з топонімів писав: “Замена старого названия новым произошла путём калькирования его первой части нъю (new ‘новый’) и добавления основы “город”. На жаль, я в донецькі архіви так і не потрапив, тому не бачив протоколів засідання місцевого виконкому, щоб побачити, які назви пропонували, і чому зупинились на Новгородському”, — говорить краєзнавець Etnografo Donetz.
Нагадаємо, раніше журналісти Вільного зі знавцем історії Донецького краю розповідали про працю та побут шахтарів на Донеччині. У матеріалі є історичні фотографії та малюнки, на яких можна побачити дітей-лампоносів, жінок-сортувальниць вугілля та чоловіків, які видобували “чорне золото” в нелюдських умовах.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.