У старому кар’єрі цегляного заводу на околицях Костянтинівки краєзнавець знайшов ймовірно найдавніше виявлене знаряддя праці людини на сході. Подібну шукали декілька десятиліть. Для остаточного з’ясування віку археологічної знахідки плануються археологічні розкопки.
Про це Вільному радіо розповів старший науковий співробітник Донецького обласного краєзнавчого музею Юрій Коваль.
Нові археологічні знахідки ранньої кам’яної доби на Донбасі знайшов місцевий краєзнавець, голова “Східно-Української спілки охорони історії та культури”, активний учасник археологічних експедицій Олександр Філіппов. У старому кар’єрі колишнього цегляного заводу “Стромінкон” він з 2015 року збирав усі знаряддя з кременю та халцедону зі слідами обробки його людиною та згодом показав їх знавцю палеоліту.
“Я їх не шукав, знахідка цих речей трапилася випадково. Там раніше несанкціоновано видобували пісок. А неподалік розташована археологічна пам’ятка бронзової доби, і ми побоювалися, що цей кар’єр пошкодить археологічний об’єкт. І те, що побачив в кар’єрі, я зібрав та показав фахівцю”, — розповідає Олександр Філіппов.
“У кар’єрі ховаються глибші відкладення. Зазвичай ми не можемо докопатися до них, а кар’єр дає таку можливість. Серед псевдознаряддя, які мені тоді показав Філіппов, була невеличка серія виробів, антропогенне походження яких не викликало жодних сумнівів. Тобто виявилось, що це реальні речі, зроблені рукою людини — оброблене каміння”, — каже співробітник Донецького обласного краєзнавчого музею.
Фахівці попередньо оцінили знахідки краєзнавця як найдавніші в східній частині України свідоцтва перебування людини (віком до півмільйона років).
“Серед знайдених знарядь — конвергентне скребло на великому крем’яному відщепі, два вироби типу “чопперів” та “чоппингів”, решта — відщепи різних категорій”, — розповідає Юрій Коваль.
Для довідки: Відщепи — це результат штучного розколювання каменю. Найдоступнішою сировиною для первісних людей для виготовлення кам’яних знарядь був поширений у природі кремінь. При його розколюванні утворювався гострий ріжучий край (який можна зрівняти з гострим краєм розколотого скла). Надзвичайно стійкі до впливу зовнішніх чинників, знаряддя з кременю тисячоліттями зберігаються у землі майже в незмінному вигляді. Для науковців вони є основним джерелом інформації про початкові етапи історії людства.
Співробітники музею оглянули ділянки кар’єру, де краєзнавець знайшов оброблений кремінь. Для консультації запросили палеогеографа з Києва, докторку географічних наук, професорку Київського національного університету ім. Шевченка Наталю Герасименко. Вона близько 30 років є постійним консультантом усіх археологічних досліджень на пам’ятках кам’яного віку нашого регіону. Для неї підготували археологічні розрізи та зачищені ділянки в різних місцях кар’єру.
“Вона обстежила ці геологічні розрізи та визначила вік цих відкладень, в яких був знайдений цей оброблений кремінь, — близько 500 тис років. Наразі це найдавніший пункт раннього палеоліту на Сході України. Це попередні дослідження, там ще дуже багато роботи”, — розповідає фахівець з палеоліту Донецького обласного краєзнавчого музею.
З попередніми висновками професорки можна дізнатись з наукової монографії Юрія Коваля, Олександра Філіппова та Наталі Герасименко.
Для довідки:До цього найдавнішою стоянкою людини на Донбасі вважалося урочище Корнієв Яр (у селі Свято-Покровське Бахмутського району). Його відслонення, в яких знайшли кремнієві знаряддя, геологи та археологи датували віком близько 120 тисяч років. Попри багаторічні пошуки давніших пам’яток-слідів перебування людини на території сучасних Донеччини та Луганщини археологи нічого не знаходили.
“Деякий час вважалося, що або люди чомусь не приходили на нашу територію. Або проходили, але не залишили давніших слідів. Ця знахідка “удавнює” перебування прадавньої людини на нашій території майже до півмільйона років”, — каже представник музею.
Це місце було в полі зору археологів й раніше
Близько 30-ти років тому археологи тут вже проводили комплексні дослідження відкладень: склали звіт та написали наукову публікацію про спостереження слідів перебування людини на цій ділянці. Але тоді нічого не знайшли, оскільки гравій та галька, в прошарках яких знайшли знаряддя давньої людини, залягали дуже глибоко.
На початку 2000-х на території кар’єру поновили видобуток піску, тому кар’єр став глибшим, з’явилися нові відслонення. Відтоді відділ археології Донецького обласного музею почав отримувати повідомлення про палеонтологічні та археологічні знахідки в цьому кар’єрі, здебільшого від Олександра Філіппова.
Для остаточного з’ясування геологічного віку археологічних знахідок необхідні додаткові дослідження, тобто розкопки. Їх попередньо планують на наступне літо.
“Відкритий лист для розкопок у мене є від Інституту археології та дозвіл Міністерства культури, які дозволяють мені на цій території проводити такі досліди. Будуть потрібні волонтери, які вміють копати, оскільки буде багато земляних робіт. Ряд інших досліджень мають вивести на археологічну та палеогеографічну реконструкцію: що тут відбувалося, які були умови, клімат, яка природа, представники якої фауни жили на цій місцевості. Тому що не завжди в нас було так, як зараз”, — каже старший науковий співробітник ДОКМ Юрій Коваль.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
