Близько 607 квадратних кілометрів росіяни окупували в Донецькій області за листопад 2024 року. Це новий рекорд зі швидкості темпів просування регіоном. Більшість захоплених територій на Вугледарському, Курахівському та Покровському напрямках. Окупантам до межі Дніпропетровської області залишилось пройти 7 кілометрів. Розповідаємо, як минув місяць на фронтах Донеччини.
Усі дані, наведені нижче, журналісти Вільного радіо наводять, спираючись на інформацію від Генштабу України, бригад ЗСУ, а також аналітичного порталу DeepState.
Після відходу ЗСУ з Вугледара російська армія продовжила свій рух на цьому напрямку та протягом листопада 2024 року змогла окупувати територію площею 299 квадратних кілометрів. Окремо варто виділити близько 40 квадратних кілометрів, що потрапили в окупацію повторно. Ці території ЗСУ звільняли під час контрнаступу влітку 2023 року.
На Времівському (або Вугледарському) напрямку у листопаді 2024-го ЗСУ відійшли найбільше.
5 населених пунктів потрапили в окупацію — села Антонівка, Максимівка, Роздольне, Катеринівка і Шахтарське, які на початку місяця лише частково контролювали загарбники.
У порівнянні з жовтнем 2024 року темп просування росіян збільшився вдвічі. А саме минулий місяць з 2022 року був рекордним за швидкістю з якою російська армія захоплювала території Донеччини. Ціна швидкого наступу росіян — втрати.
“Ця тактика мало чим відрізняється від тактики, яку використовували у Радянському Союзі — шапками закидаємо. Кров у обмін на території. Єдина відмінність, що тоді це були лобові атаки, а зараз — це тактика малих груп”, — говорив про бої на Времівському напрямку в ефірі “Суспільне новини” начальник відділення комунікацій 48 окремої артилерійської бригади Богдан Петренко.
Наступними за обсягом втраченої території фіксуємо Курахівський та Покровський напрямки. Через рух росіян вони злились в одне просування на мапі.
Росіяни тут також змогли захопити вдвічі більшу територію, ніж у жовтні 2024 року.
В окупації опинились — Григорівка, Петрівка, Жовте, Пустинка, Юр’ївка, Новоолексіївка, Вознесенка, Кремінна Балка, Вовченка, Іллінка (що на північ від Курахівського водосховища), Дальнє, Антонівка, остаточно окупували Новодмитрівку, Новоселидівку, Ізмайлівку, Олександропіль, Курахівку, Катеринівку та частково захопили Пушкіне, Іллінку (ще одне однойменне село, яке знаходиться поряд з Єлизаветівкою) і частина міста Курахове.
Важкі бої за Курахове продовжуються, але окрім просування у самому місті, російська армія використовує свою працюючу тактику та просунулась у західному напрямку з обох флангів міста, поступово оточуючи українських захисників.
Та оборонці міста стверджують, що до оточення ще далеко.
“Говорити про те, що зараз іде оточення й у нас тут назріває катастрофа — ні. Підрозділи виконують завдання, підрозділи вбивають противника. Командування — що на рівні бригади, що на вищих рівнях — чудово розуміє ситуацію. Вживаються заходи щодо недопущення цього котла”, — говорив заступник командира 79-ї ОДШБр Богдан Януш.
Ще однією з гучних подій місяця на цьому напрямку став підрив дамби Курахівської ТЕС. З Курахівського водосховища тоді вилилось щонайменше 15 мільйонів кубометрів води. Підтоплень осель жителів не фіксували.
Якщо на Курахівському напрямку ситуація була однозначно на користь російських окупантів — на Покровському є ділянка фронту, де ЗСУ вже другий місяць поспіль міцно тримають оборону. Це близько 72 кілометрів лінії фронту від села Красний Яр, вздовж Нью-Йорка та до Торецька. Там протягом листопада не було суттєвих рухів лінії фронту.
У жовтні на Бахмутському напрямку аналітики не фіксували суттєвих змін лінії фронту, але у листопаді 2024 року окупанти знову пішли вперед.
Так, загарбники захопили 3,7 кв. км в районі Іванівського та повністю захопити село.
Ще в районі Кліщіївки окупанти захопили 6 квадратних кілометрів та тим самим повторно вибили підрозділи ЗСУ з села.
Схожа доля спіткала й Андріївку, де росіяни захопили 2,3 квадратних кілометри та знову майже повністю захопили село. Певну територію села активісти DeepState вважають ще нейтральною територією.
Загалом росіяни захопили тут за місяць 12 квадратних кілометрів. Ці території ЗСУ вже відбивали з окупації у жовтні 2023-го, тепер за них доведеться боротися знову.
Бої за Торецьк не вщухають, але більшість атак росіян вдається стримати підрозділам ЗСУ. Протягом листопада 2024 року ділянка фронту у місті та навколо нього зазнавала не таких великих змін, які були на інших напрямках, але більшість цих рухів були саме у місті.
Найбільший прорив російські армійці змогли здійснити з міста Залізне у напрямку житлового району Забалка у Торецьку. Росіяни захопили поля, які розділяли міста та увірвалися в мікрорайон та захопити до десятка кварталів житлового масиву. Лінію фронту тут посунули на понад два кілометри та захопили територію площею у 2,6 квадратних кілометрів.
Ще є незначні території у місті, які захопили окупанти в інших районах та вони загалом навіть не складають й кілометра квадратної площі. Більша частина окупованої у листопаді території — це забудова приватного сектору, але є рухи й у центрі міста з багатоповерховою забудовою.
Та ці просування даються росіянам високою ціною, стверджують представники ЗСУ.
“Просування російських військ у Торецьку є мінімальним, вони втрачали по 70 бійців на день, аби просунутись на декілька будинків”, — казала у листопаді речниця ОТУВ “Луганськ” Анастасія Бобовнікова.
Ще меншу територію росіянам вдалося захопити у Часовому Ярі та на його околицях — близько 1,5 кв. км. Найбільша з цієї території знаходиться у полях між селом Калинівка та північними околицями міста.
У самому Часовому Ярі окупаційні війська змогли захопити декілька кварталів житлової забудови у Жовтневому районі міста.
Проте речник 24 ОМБр імені короля Данила Андрій Полухін у коментарів Вільному радіо запевняв, що солдати окупаційної армії залишаються заблокованими у нині окупованому мікрорайоні “Канал”. Зайти та закріпитися далі цього вони не можуть, оскільки ЗСУ дають їм відсіч.
“У більшості ситуація залишається важкою, але наші хлопці тримають оборону. Росіяни дещо змінили тактику застосування малих піхотних груп — зараз не штурмують позиції напряму, а намагаються проникнути в тил, аби звідти починати свої операції”, — говорив Андрій Полухін.
На лінії фронту від Часового Яру й до Сіверська рухів лінії фронту не було. Як і успішних контратак з боку підрозділів ЗСУ протягом листопада 2024 року на Донеччині.
Слід також зазначити, що через просування росіян — від найближчої точки позицій російської армії до адміністративної межі Дніпропетровської області залишилось близько 7 кілометрів.
Нагадаємо, за даними Вільного радіо, на кінець листопада 2024 року російські окупанти захопили 17,4 тисячі квадратних кілометрів Донецької області. Це понад 65% від загальної площі регіону.