17 листопада нідерландський суд заочно виніс вирок у справі збиття у небі над Донеччиною 17 липня 2014-го пасажирського літака МН17. Справу розглядали роками і тепер визначилися з покаранням за одну з наймасштабніших авіакатастроф в історії.
Судове засідання у Нідерландах поновили без присутності жодного з обвинувачених 17 листопада о 14:30 за київським часом, аби винести вирок у справі збиття у небі над Донеччиною малайзійського Боїнга MH17 у липні 2014-го. Заключне судове засідання транслювали трьома мовами — нідерландською, англійською та російською. Запис прямої трансляції буде доступний за цими посиланнями впродовж 48 годин.
Трьох обвинувачених — росіян Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та українця Леоніда Харченка — суд визнав винними у загибелі 298 людей, які знаходились на літаку. Їх приговорили до пожиттєвого ув’язнення у тюрмі з конфіскацією майна та сплати 16 млн євро за моральну шкоду родичам загиблих.
Провину четвертого обвинуваченого, росіянина Олега Пулатова, довести у суді не змогли та виправдали його. Пулатов єдиний, хто співпрацював зі слідством через адвокатів.
Визнані винними ще можуть подати апеляцію впродовж 14 днів. Про Ігоря Гіркіна відомо, що зараз він воює десь на південному сході України.
Гаазький суд ухвалив, що малазійський Боїнг збили ракетою ЗРК “Бук”, запущеною з боку Першотравневого Донецької області. Суд визнав, що на момент збиття пасажирського літака цю територію у складі самопроголошеної “Донецької Народної Республіки” повністю контролювала Росія з середини 2014 року.
Захист Олега Пулатова пред’явив аргументи, що прокуратура Нідерландів начебто однобоко розслідувала цю справу та що “прийняла точку зору українських спецслужб”. Але суд заявив, що прокуратура провела своє розслідування, перевірила достовірність наданих матеріалів та що вважає судочинство справедливим.
Серед доказів провини Гіркіна, Дубінського та Харченка — заяви численних свідків, перехоплені українськими спецслужбами телефонні розмови, дані геолокації з телефонних вишок, висновки багатьох незалежних експертів та авторитетних дослідних інститутів та експертних організацій. Суд перевірив їхню незалежність, об’єктивність та високий рівень експертності.
У рештках тіл загиблих, а також в уламках літака, які змогли вивезти з місця трагедії, криміналісти виявили вбивчі елементи, характерні для ЗРК “Бук” — у формі метеликів.
Суд визнав свідчення російського держпідприємства “Алмаз-Антей” частково компетентними, не незалежними та поставив їхні свідчення під питання. Адже саме на цьому підприємстві виготовили “Бук”, з якого збили борт МН17. Воно належить державі, яка усі 8 років заперечувала свою причетність до війни на сході України. Тому підприємство врахували як зацікавлене у напрямку перебігу слідства. Також суд зазначив, що вони надали велику кількість сфальсифікованих матеріалів.
Слідчий суддя зазначив важливість свідчення деяких свідків. Деяких з них засекретили кодами, і їхні особистості не розкривали задля їхньої безпеки. Зокрема, суд зазначив, що свідок М58 — дуже важливий, який дав багато показів.
“Він тоді був на контрольному пункті на перехресті між Маринівкою та Сніжним, у точці Т0522 — на захід від Первомайського. Почув дуже голосний вибух та побачив ракету, яка залишила після себе слід. Потім побачив, що літак падає униз. Потім він бачив, як проїжджала ЗРК “Бук”, в якому не вистачало однієї ракети. І ЗРК їхав саме з тієї точки, звідки запустили ракету”, — заявив слідчий суддя.
Захист заявив, що у свідченнях цього свідка начебто багато недоліків. Прокуратура погодилась, що вони дійсно були не завжди послідовними, “свідок часто давав покази, потім часто себе поправляв”. Але слідство встановило, що ці свідчення не брехливі: ймовірно свідка підводила пам’ять через те, що “ситуація була хаотичною”.
Серед доказів провини засуджених — фото інверсійних слідів після пуску ракети з “Бука” з району селища Первомайського у напрямку руху рейсу МН17. Фотографії зробила людина у Торезі о 16:25 17 липня 2014 з балкону будинку. У момент зйомки цих фото МН17 зник з радарів.
У автора знімків взяли свідчення. Також його фото порівняли з тими, які були з інших джерел, наприклад з фото, зроблених з багатоповерхівки у Сніжному. Завдяки цим фото встановили звідки саме запустили ракету.
Також слідство порівняло фото від 17 липня та 21-22 липня. Виявили зокрема сліди пожежі внаслідок запуску ракети з поля та сліди від гусениць шириною понад 3 метри — саме такі має ЗРК “Бук”.
Усі ці знімки перевірили щодо місця, де вони були зроблені, і суд не побачив слідів маніпуляцій. Також переміщення телефонів обвинувачених співпадають з маршрутом перевезення “Бука” — з території Росії до Донецька, Макіївки, Зугресу, Тореза та Сніжного.
“Матеріалів у справі багато, і всі вони не можуть бути зманіпульованими. Також експерти не знайшли ніяких маніпуляцій, а ці експерти — з різних установ та ніяк не пов’язані зі сторонами конфлікту в Україні”, — заявили у суді перед оголошенням вироку.
Олег Пулатов заявив, що 17 липня телефоном розмовляв таким чином, аби “заплутати ворога”. Суд вважає це брехнею. Також захист Пулатова наполягав на тому, що “Бук” запустили українські військові з боку Зарощенського, і начебто такий самий висновок надав концерн “Алмаз-Антей”. Проте експерти з Нідерландського центру космонавтики та Бельгійської академії не погодились з цим.
Суд надав оцінку ролі кожного з 4-х обвинувачених у загибелі 298 людей на борту малайзійського Боїнга.
Суд констатував, що Сергій Дубінський був старшим за Леоніда Харченка по ієрархії. Останній отримав від Дубінського вказівку перевезти “Бук” до точки запуску ракети. Судячи з перехоплень їхніх розмов, Харченко звітував перед Дубінським. Тож суд визнав українця Харченка співкерівником, який сумісно діяв разом з Дубінським, що призвело до збиття пасажирського літака.
Роль Харченка у суді визнали “суттєвою, важливою”.
“Він сам брав участь у виконанні цих дій, ця участь була свідомою. Тому його можна вважати співучасником за обома пунктами звинувачення. І не можна сказати, що Харченко був лише функціональним виконувачем”, — заявили у суді 17 листопада.
Сергій Дубінський у ніч на 17 липня 2014-го відіграв керівну роль, давав вказівки та команди підлеглим. Суд вважає доказаним звинувачення проти нього.
Ігоря Гіркина суд визнав найвищим військовим посадовцем серед четвірки обвинувачених.
“Він часто радився із Москвою, міг замовляти спеціалістів, щоб зберегти схід України за собою. Ведення боїв було в його компетенції як великого воєначальника, в тому числі з метою збиття багатьох літаків та гвинтокрилів на тій території. Він був офіцером, який дав настанови Дубінському та Харченку”, — заявили у суді.
Хоча суд не зміг встановити причетність Гіркіна до запускання “Буку” — він не говорив про це телефоном про “Бук” та його застосування. Але він, як командир високого рівня, міг запросити та застосувати “Бук”, а опісля збиття пасажирського літака MH17 “активно брав участь у приховуванні ЗРК “Бук” з місця запуску”. Його співучасть у злочині суд вважає доведеною.
Олег Пулатов командував у тій місцевості, де ракетою “Буку” поцілили по пасажирському літаку.
“У нього була важлива координаційна роль у цій частині Донбасу. Він мав забезпечити коридор. Але суд не може встановити, що Пулатов виконував завдання від Дубінського. Телефонні прослуховування цього не підтверджують. І він не знаходився поблизу від запуску ракети. Суд не може встановити, що обвинувачений Пулатов доклав зусиль, щоб застосувати “Бук”. Тому його не можна вважати співучасником у класичному розумінні цього слова”, — заявили у суді.
Нідерландський суд звільнив Олега Пулатова від звинувачення та не визнав його навіть винним як “функціонального виконувача” збиття. Суд дійшов висновку, що Пулатов “не мав функціональної причетності до цієї справи”, хоча він й дійсно доклався до використання “Бука”.
“Він знав, що буде застосований “Бук”, бо був координатором цієї операції. Пулатов дав особливе завдання Дубінському залишатися в Первомайському, аби охороняти “Бук”, який там знаходився. Харченко виконав цей наказ, він супроводжував “Бук” з Донецька через Сніжне та Первомайське і охороняв його. Але з матеріалів справи не випливає, що Пулатов зробив свій внесок у завдання, дане Дубінському”, — заявили у суді.
Обвинувачені Ігор Гіркін, Леонід Харченко та Сергій Дубінський визнані винними сумісно у збитті літака, яке призвело до загибелі 298 людей.
“Вони винні в убивстві 298 разів. <…>Коли обвинувачені усвідомили, що вони збили пасажирський літак, де було багато дітей, — вони поспішили вивезти “Бук” на територію РФ, звідки установку привезли раніше. Всі троє були причетні до запуску ЗРК “Бук” [по пасажирському літаку]. Наслідки настільки тяжкі, що лише призначення пожиттєвого ув’язнення є достатнім покаранням. Це звісно не полегшує страждань родичів”, — йдеться у вироку.
Їх приговорили до пожиттєвого ув’язнення у тюрмі, крім того винні мають виплати 16 млн євро компенсації за моральну шкоду родичам загиблих у Боїнгу MH17.
“Суд отримав 306 позовів від родичів, 304 з них від групи родичів на відшкодування емоційної шкоди, та 2 позови особисто родичам на компенсацію матеріальної шкоди (за зниклі комп’ютери та вартість квитків на цей рейс). Позови щодо моральної шкоди мають розглядатися за українським законодавством”, — оголосив слідчий суддя.
Він додав, що у вирок внесуть 13 цитат родичів загиблих. Родичі досі скаржаться на посттравматичний синдром та синдром скорботи, яка не проходить.
“Постійна увага ЗМІ також вносить свою роль. Місце, де їхні рідні загинули, неможливо відвідати не лише їм, родичам, а й навіть відповідним службам. Вони пережили очікування того чи знайдуть рештки їхніх рідних чи ні. Це відкладений процес скорботи. Багато хто отримав фрагменти тіла (кістку, ногу чи ступню)”, — заявив про страждання рідних загиблих слідчий суддя під час оголошення вироку.
Нідерландський суд також присудив арештувати майно трьох винних у збитті літака. Впродовж 14 днів вони можуть подати апеляцію.
Слідство у справі збиття цивільного авіалайнера MH17 у Донецькій області 17 липня 2014 завершили у червні, суд Нідерландів визнав винними в умисній атаці по цивільному об’єкту чотирьох військовослужбовців. В цій авіакатастрофі загинули 298 громадян з 10 різних країн, більшість загиблих були з Нідерландів.
Відповідальними за смерть пасажирів та екіпажу літака визнали ексочільника так званого “міноборони “ДНР” Ігоря “Стрелкова” Гіркіна, голову так званого “ГРУ ДНР” Сергія Дубинського на псевдо “Хмурий”, підполковника “ГРУ” Олега Пулатова на псевдо “Гюрза” та бойовика самопроголошеної “ДНР” Леоніда Харченка.
Слідство тривало до весни 2020 року. 9 березня 2020 у Гаазі розпочався судовий процес над підозрюваними. Нідерландські слідчі з’ясували: ракетно-зенітний комплекс “Бук”, яким збили MH17, належав 53-й зенітно-ракетній бригаді Міноборони Росії, яка дислокується під Курськом. Леоніда Харченка, за даними російської служби BBC, затримали на території донецької квазіреспубліки, аби “вберегти його від СБУ”. Жоден зі звинувачених не був присутній на суді.
Про Ігоря Гіркіна відомо, що віднедавна він воює проти ЗСУ на південному сході України. За нього оголосили винагороду у 150 тис доларів тому, хто його захопить у полон.
Ексгенпрокурор України Гюндуз Мамедов вважає, що й після вироку окружного суду Гааги міжнародне розслідування цієї справи триватиме. Для того, аби встановити усіх винних — зокрема екіпажу того “Бука” та людей, які віддали наказ випустити ракету.
Читайте також: