Португальський унікум: Невигадана історія бахмутського єврея Каменецького, яка могла б бути фільмом (ФОТО, ВІДЕО)

У День національного свята Португалії ми розповімо про дивовижного чоловіка з Бахмута, на честь якого у португальському містечку назвали вулицю. А музеї та бібліотеки цієї країни донині зберігають його книги та рукописи.      

Про бахмутського дивака, колись дуже відомого у Португалії, Вільному радіо розповів дослідник, письменник, перекладач та журналіст Інасіо Стейнгардт. 

“У португальському містечку Редондо запропонували назвати одну з головних вулиць на честь Еліезера Каменецького, в знак визнання його благодійності. Таким чином, в Редондо увічнене ім’я єврея з України та його дружини — “Rua Arnilde e Eliezer Kamenesky”, — розповідає Інасіо Стейнгардт.

У перекладі з португальського це означає “Вулиця Арнільде та Еліезера Каменецьких”. Отже, ким був цей чоловік, яке відношення має до Бахмута, як опинився аж у Португалії та чому його іменем назвали вулицю?

“У роки Другої Світової війни на вулицях Лісабона можна було зустріти ексцентричного російськомовного єврея з довгою бородою, гривою волосся, проникливими очима і в сандалях. Еліезер Каменецький нічого не продавав, але постійно збирав навколо себе публіку, поширюючи свої погляди – про спосіб життя, близький до природи, натуральне харчування. Зараз ці ідеї дуже актуальні й популярні, а тоді вони були екзотичні…”,  —  так починає свою розповідь про дивного чоловіка родом з Бахмута Інасіо Стейнгардт. 

Мандрівник із сумкою за плечима

Еліезер Каменецький з’явився на світ 7 квітня 1888 в Бахмуті в родині Ісаака і Софії Кам’янецьких. У 15 років він покинув рідний дім з сумкою за плечима, аби “мандрувати світом”. 

“Той час був не дуже сприятливим для євреїв Східної Європи, тому вони йшли з рідних домівок в пошуках кращої долі. Каменецький був мрійником, не обтяженим матеріальними інтересами, і хотів випробувати пригоди в стилі Жюля Верна… В Одесі він таємно пробрався на корабель, на якому плив у Лондон, а незабаром опинився у Новому Світі (США,  —  ред.). За три роки туга за батьківщиною привела його назад: він опинився в Одесі, де навчався музики й співу”, – розповідає у своїй статті португальський дослідник біографії бахмутянина.

Паломник та адепт природного способу життя

Якось Еліезеру потрапила в руки книга польського лікаря Moes Oskar Giella “Райське харчування”. Вона настільки вразила його, що Еліезер на все життя став прихильником природи й природного харчування. А також розповідав про це людям. Він їв багато відвареного рису, грибів і фруктів.

“Наступний етап його життя – Близький Схід. Еліезер відплив до Бейрута, а потім йшов як паломник, з палицею в руці й мішком на спині, до Єрусалиму. Там він написав одне з його перших віршів у прозі… на ідиш”,  —  розповідає Інасіо Стейнгардт. 

Лектор

На цьому мандри Каменецького не завершилися: він потрапив до Південної Америки, у Бразилію та Аргентину. 

“Там у нього були справжні тури з конференціями та інтерв’ю про натуральний стиль життя й харчування!”,  — зазначає португальський дослідник. 

Зазначимо, в колекції Національної бібліотеки Португалії зберігається оригінальний квиток на лекцію Еліезера Каменецького. З нього дізнаємося, що вхід на лекцію був платним, а Каменецького називали “професором”: 

Португальський період осілого життя

У 1917-му Еліезер Каменецький приїздить до столиці Португалії, Лісабона. В нього був план пробратися через Іспанію, Францію, Англію, Швейцарію у Росію. Але план реалізувати йому не вдалося. 

Нагадаємо, це були часи Першої світової війни, і подорожувати між країнами було надзвичайно важко та небезпечно. 

Досліднику відомо, що у Лісабоні Еліезер Каменецький жив у провулку Travessa da Mãe de Água, 26-2. Йому було вже 45 років, і він підбивав підсумок життя. Але жив так само як звик.

“Він купував фрукти на центральному ринку площі da Figueira, піднімався сходами в Ботанічний сад, йшов повз Політехнічної школи, аби поспілкуватися з природою”,  —  каже дослідник його життя.

Письменник, поет та актор

За даними Інасіо Стейнгардта, у Португалії Каменецький видав книгу “Мандрівник”. Це вірші у прозі португальською мовою. Потім написав автобіографічний роман “Еліезер”, який так і залишився рукописом у його будинку. В обох цих виданнях взяв участь видатний португальський поет Фернанду Пессоа.

Зазначимо, в Національній бібліотеці Португалії зберігаються сторінки автобіографічного рукопису Еліезера Каменецького. На початку її йдеться й про Бахмут.

На цій сторінці спогадів Каменецького є такий фрагмент: 

“У пансіоні я зустрів людину, яка стала мені справжнім другом. Під час розмови з ним я згадав, що власником будинку, в якому мій батько мав магазин, був Міша Французов, багач, який здається був до того ж і непоганою людиною. Я описав його як смаглявого чоловіка з чорними вусами. Цей мій сусід по пансіону відразу ж упізнав за описом:…” На цьому фрагмент опублікованої на сайті Національної бібліотеки Португалії сторінки рукопису Каменецького обривається.

“А режисер Антоніо Лопес Рібейро зняв цього характерного єврея у видних ролях в трьох португальських фільмах: “Травнева революція”, “Батько тирана” і “Село з білими шатами”. Незабаром в португальській пресі з’явилася несподівана новина, що Еліезера запросили грати у Голлівуді!”, — розповідає Інасіо Стейнгардт. 

У мережі є ці фільми, тому ми можемо побачити гру бахмутянина в них. Це епізодичні ролі  — у фільмі “Батько тирана” (1941 рік) прізвище Каменецького є у титрах на 01:43 хвилині (він грає роль Кирилова  —  “Ciriloff”), його герой (у білому костюмі) зявляється на 20:00 хвилині: 

А тут Еліезер з’являється на 14:33 хвилині, грає на музичному інструменті та співає колискову російською мовою: 

Скріншот епізоду у виконанні Еліезера Каменецького у цьому фільмі:

Сім`янин

У 1933 році в будинку Марії О’Ніл Еліезер зустрів вчительку Арнільде Роке Пенім. Згодом вони побралися, і Еліезер остаточно “зав’язав” із мандрами. Відомо, що його дружина перейшла в юдаїзм. 

“У 1939 році вони чекали на дитину, і Еліезер хотів зареєструвати свою дружину як таку, що прийняла іудаїзм. Для цього він звернувся до єврейської громади Лісабона. Громада попросила докази переходу в іудаїзм, але таких доказів з якихось причин надати не вдалося”,  —  розповідає португальський журналіст.

Тоді ж трапилося й нещастя: дитина народилась мертвою. За деяких час подружжя все ж впоралося з цією втратою.

Торговець антикваріатом та філософ

Життя Кам’янецького стало майже буржуазним, він затвердив себе в ролі торговця антикваріатом в містечку San Pedro de Alcântara. 

“Однак він намагався залишати час для філософських роздумів і медитацій. Його записи свідчать про трансформацію його поглядів на світоустрій. В молодості він був непохитним атеїстом, водночас бувши глибоким шанувальником Христа”,  —  розповідає Інасіо Стейнхардт.

У 1955-му, за два роки до смерті, Еліезер Каменецький написав філософський вірш у прозі. Але для його якісного перекладу необхідне знання португальської мови, тому тут ми його не наводимо.  

Перед смертю він висловив свою волю  —  бути похованим на єврейському кладовищі. Він помер в 1957 році у віці 69 років.

Його дружина все ж хотіла прийняти іудаїзм та бути визнаною єврейкою офіційно, аби упокоїтися поруч з ним. Вона вивчала юдаїзм і разом зі своєю племінницею донною Maria Ilda da Conceição Filipe (Penim) їздила в Ізраїль.  Там, після двох важких іспитів з релігії в рабинськом суді, її визнали єврейкою. Відтоді вона брала активну участь в синагозі на Rua Alexandre Herculano. 

Ця племінниця згодом й надала досліднику Інасіо Стейнгардту більшість біографічних матеріалів про Еліезера Каменецького. 

Читайте також:

• “Переміг самого Капабланку”. Про першого шахового гросмейстера світу родом з Бахмута пишуть книгу
• Заснував музей, 2 заповідники та лікував людей. В Бахмуті з’являться меморіальні дошки Борису Вальху
• Артемівськ та Часів Яр у розсекреченому документі: Про що розповів ЦРУ колишній невільник СРСР?