Перелік того, що закуповують у “Повернись живим” для армії, широкий та включає позиції вартістю від кількох сотень гривень до мільйонів. Наразі фонд тримається вже за рівень у 350 млн грн щомісячних пожертв від благодійників. Тож ми розпитали, скільки коштує укомплектувати бригаду, чи багато у забезпеченні лягає на плечі волонтерів та благодійників і про що бригади, які обороняють Донеччину, зараз просять фонд найбільше.
Журналістка Вільного радіо поспілкувалась з заступником директора Фонду “Повернись живим” Олегом Карпенком, аби дізнатись, як саме змінилась робота організації за 10 років війни та чого, з їхнього досвіду, зараз потребують військові на фронті найбільше.
З лютого 2022 року війна в Україні суттєво змінилася, і разом з нею змінилися потреби наших військових. На чому сьогодні ви зосереджені в забезпеченні армії?
Якщо порівнювати ситуацію п’ять років тому і сьогодні, потреби військових значно змінилися. Тоді війна мала інший характер, відповідно, були інші потреби та забезпечення. Лінія бойових дій була іншою, і основний фокус був на тепловізорах, приладах нічного бачення — все, що необхідно для позиційної війни, яка не була в активній стадії. Сьогодні ж пріоритети суттєво змінилися. Війна стала більш інтенсивною, хоча й залишилася частково позиційною.
Значно збільшилась кількість підрозділів, і вони вичерпали багато того озброєння, яке мали раніше. Зараз існує гостра нестача ресурсів, адже зросла й кількість бойових зіткнень, і інтенсивність бойових дій стала набагато вищою. Лінія фронту розширилася з 400 кілометрів до 2,5 тисяч, і навіть із міжнародною допомогою ресурсів не вистачає.
За три роки повної війни запити в принципі залишились такі ж, які були у 2014 році?
Базові запити залишилися без змін. Як раніше потрібні були ноутбуки, принтери, монітори та джерела живлення, так і тепер ці потреби актуальні. З того, що змінилося, наприклад, тільки наприкінці 2022 року зʼявилась потреба в FPV-дронах.
Намагаємося постійно поповнювати втрати в озброєнні, обладнанні, а також забезпечувати новостворені підрозділи усім необхідним, починаючи від планшетів і закінчуючи мінометами.
Як ви розподіляєте ресурси між різними напрямками на фронті? Чи є специфічні потреби від військових з Донеччини, враховуючи ситуацію в регіоні?
Ми співпрацюємо з усіма Силами оборони, включаючи не лише Збройні сили, а й Державну прикордонну службу, СБУ, ГУР та інші відомства. Не розподіляємо допомогу за регіонами, а орієнтуємося на потреби конкретних бригад, які перебувають у різних частинах країни. Наприклад, на Донецькому напрямку може діяти 10-20 бригад одночасно, і ми працюємо саме з ними, а не з регіонами. Звичайно, у місцях загострення ситуації, як на Харківщині чи Донеччині, ми приділяємо більше уваги, але це не скасовує нашої роботи з іншими бригадами по всій країні.
Тобто, ви не розділяєте напрямки чи регіони, як-от Донеччину або Харківщину, а працюєте з конкретними бригадами. Чи є потреби, які зараз стали актуальними, хоча раніше вони не мали такої важливості?
Війна не перетворилася на щось кардинально нове, і багато запитів, які були два роки тому, залишаються актуальними й сьогодні. Найбільші потреби зараз — це пікапи, зброя, і різного типу БПЛА, від FPV до розвідників оперативно-стратегічного рівня. Ми активно працюємо над закриттям пріоритетних запитів.
Зараз важко знайти якісні автомобілі в Україні, враховуючи тривалий період війни. Де закуповуєте пікапи, щоб забезпечити військових на передовій? Скільки пікапів купили з початку 2024 року?
З початку цього року ми закупили понад 500 пікапів. Наш процес роботи включає двосторонню комунікацію: отримуємо запити від військових як через інформаційну лінію, так і через особисті канали. Військовий відділ організації складається з восьми людей, які постійно на зв’язку з підрозділами. За кожним менеджером закріплено до 50 бригад, і вони знають їхні актуальні потреби. Наприклад, є інформація, що потрібні 10 пікапів для бригади на Донеччині, то ми реагуємо й намагаємось закрити потребу хлопців в машинах.
Ми не закуповуємо пікапи в Україні, а шукаємо постачальників по всьому світу — в Європі, Азії, країнах Балтії. Ми обираємо найбільш вигідні пропозиції від перевірених постачальників з адекватними термінами поставки. Зазвичай закуповуємо партії по 100 автомобілів за доступною для нас ціною. Після їхнього прибуття в Україну, ми розподіляємо ці пікапи по найнеобхідніших напрямках.
У березні 2023 року Фонд зібрав понад 30 млн на авіаційні шоломи з Чехії та вогнетривку форму для льотчиків. Чи є ще запити на такі речі у 2024 році?
На цей момент я не чув про такі запити. Минулого року ми дійсно реалізували проєкт із забезпечення підрозділів армійської авіації, і знаю, що з цим запитом трохи допомагали міжнародні партнери. Однак, якщо говорити про вогнетривкі костюми або авіаційні шоломи, то до нас такі запити не надходили. Можливо, вони існують, але мені про це не відомо.
У своєму звіті ви також вказуєте, що в березні 2023 року Фонд інвестував у мобільні навчально-тренувальні комплекси з тактичної медицини. Яка ситуація з навчанням у 2024 році?
Ситуація складна. Минулого року ми реалізували проєкт зі створення навчальних класів для інструкторів, які навчають військових тактичної медицини. Чи задовольнили ми повністю потребу армії в медичній допомозі? Очевидно, що ні. Потреба в тактичній медицині, особливо в облаштуванні навчальних місць, все ще залишається, адже кількість підрозділів зростає, і люди постійно оновлюються.
Що саме входило до цього навчально-тренувального комплексу?
Загальна вартість створення восьми осередків склала близько 21 млн грн. Ми забезпечили всім необхідним для того, щоб люди могли навчатися в спеціально відведених наметах, оснащених тренувальними макетами, обладнаними класами, дошками, столами, стільцями та джерелами живлення.
Проєкт охоплює навчання з таких тем, як надання першої допомоги на полі бою, проведення базових медичних процедур, а також спеціалізованих навичок для бойових медиків. Після впровадження проєкту, ми підготували понад 100 інструкторів, які навчили більше ніж 120 тисяч військових. Через ці комплекси пройшло 35 різних бригад.
Чи плануєте збільшити кількість осередків?
Зараз ми не впевнені, що зможемо реалізувати додатковий проєкт у цьому році, оскільки у нас є інші пріоритетні проєкти, на які також потрібні ресурси.
Які специфічні запити від підрозділів ви отримуєте? Можливо було щось таке, що складно знайти.
Робота зі зброєю є досить складною для благодійних організацій. Є обладнання, яке використовується в напрямку БПЛА, РЕБ, і воно завжди специфічне.
Ще може бути спеціалізоване обладнання для вузьких задач, яке доступне тільки в окремих країнах. Ми беремося за такі запити, але процес закупівлі може бути довгим і бюрократичним. Специфічні запити часто тягнуть за собою бюрократичні нюанси, які навіть постачальники не завжди готові вирішити. Наприклад, якщо потрібна спеціалізована апаратура для прослуховування, яка продається тільки за кеш, це для нас неприйнятно. Всі наші закупівлі мають бути прозорими: договір, рахунок, все це відображається у нашій звітності на сайті.
Що зазвичай просять військові з Донеччини?
Що стосується останніх запитів від військових з Донеччини, то тут все досить стабільно. Зараз масовий запит йде на FPV-дрони, Mavic і розвідники. Наприклад, 82-га окрема десантно-штурмова бригада буквально кожного тижня просить Mavic. Ми потроху забезпечуємо, але попит великий.
Також постійно просять пікапи, міномети і кулемети. Це запити, які не змінюються залежно від напрямку. Наприклад, 72-га окрема механізована бригада, 46-та окрема аеромобільна й ще кілька підрозділів на Донеччині регулярно просять ці речі. Тобто, це стандартний набір потреб, який звучить від усіх бригад, які виконують завдання на цьому напрямку.
Які ще потреби на фронті ви наразі закриваєте? Чи є нові напрямки закупівель або додаткові потреби, які стали актуальними у 2024 році?
Наш проєкт “Дронопад” — це новий етап у боротьбі на фронті. Зібрали вже понад 44 млн гривень. Але потрібно більше. Ворожі розвідувальні БпЛА — це серйозна проблема для всієї лінії бойового зіткнення. Але ми навчилися з ними боротися. Завдяки відносно невеликим вкладенням можемо отримати значний результат у знищенні російських безпілотників, які постійно літають над нашими позиціями та відслідковують переміщення військ і інфраструктуру. Серед таких — Zala, Supercam, Орлан.
Модернізовані системи, які ми використовуємо, включають повноцінну екосистему: ефективні екіпажі, що навчилися знищувати ворожі БпЛА на висоті понад 4 кілометри, та сучасне обладнання, яке забезпечує результативність. Ми ставимо перед собою мету збити тисячу ворожих розвідувальних безпілотників, які щодня курсують над Україною.
Можете детальніше розповісти, коли запустили проєкт і що надаєте військовим для збиття?
“Дронопад” стартував місяць тому з метою досягти конкретних результатів — збити тисячу ворожих БпЛА. Будь-який підрозділ, який вже має досвід роботи з FPV-дронами, може звернутися до нас. Ми забезпечимо їх усім необхідним: дронами, робочими місцями, ноутбуками, антенами, пультами, пікапами та іншим обладнанням.
Запити від підрозділів різні — деякі вже мають частину обладнання, інші тільки починають. Наразі ми отримали запити від 10 підрозділів, з яких три вже укомплектовані і працюють на Донецькому та Запорізькому напрямках. Інші перебувають на етапі комплектування. Результати будемо публікувати на нашому сайті, але точні цифри поки не можемо надати.
Який найбільший запит від бригад з Донеччини вдалося закрити завдяки вашій підтримці? Чи є різниця в масштабі запитів, чи всі вони подібного масштабу?
Вони всі плюс-мінус однакові. В цьому році ми забезпечили, наприклад, 46-ту окрему аеромобільну бригаду, яка активно воює саме на Донецькому напрямку.
А що входило в це забезпечення?
Ми забезпечили роту ударних БПЛА всім необхідним — від FPV-дронів до приладів нічного бачення. Рота, що складається з чотирьох підрозділів, отримала повний комплект майна: засоби живлення, комунікації, зв’язку, а також засоби ураження і виявлення. Це дозволяє їм ефективно виконувати свої завдання.
Наскільки реально укомплектовувати повністю бригади? І чи є ще такі приклади?
Ми не можемо закрити потреби бригад відразу. Намагаємося потроху забезпечувати їх. Для повного закриття всіх потреб потрібно від 700 млн до 1 млрд грн. Ми поступово насичуємо різні підрозділи. Наприклад, для 46-ї бригади ми виділили 50 млн грн, що є найбільшим одноразовим забезпеченням для однієї бригади за останній час. Але це лише частина потреб, і ми не можемо охопити всі запити через обмежене фінансування.
Як Фонд справляється з конкуренцією за ресурси, такі як генератори і зарядні станції, адже з початком відключень попит на зарядні станції збільшився не тільки серед населення, але й серед інших БФ, які займаються закупівлями. Хто найбільше просить надіслати зарядні станції?
Зрозуміло, що проблеми зі світлом та іншими аспектами постійно існували, але зараз запити від підрозділів протиповітряної оборони точно зросли. У порівнянні з минулим роком ціни зросли на 15-20% на всі елементи забезпечення повної енергосистеми. Це пов’язано з великою кількістю обстрілів, що робить необхідним забезпечення всіх для ефективної боротьби з шахедами, крилатими ракетами.
Працюємо також з підрозділами протиповітряної оборони, які використовують західну техніку. Для ефективної роботи системи ППО, наприклад, Patriot необхідна не лише сама система, але й ціла екосистема, в яку входять зарядні станції, системи зв’язку, радіостанції, ретранслятори, антени, виносні щогли та пікапи. Все це забезпечує можливість ефективного пересування, логістики та охорони, без яких система не зможе функціонувати належним чином. Тобто, просто наявність Patriot без цієї додаткової інфраструктури нічого не вирішить.
Але ви не купуєте в Україні, а шукаєте саме у виробників?
Якщо йдеться про генератори, павербанки, планшети та подібні речі, то ми купуємо їх в Україні. У нас є постачальники, які пропонують адекватні ціни на ці засоби, тому немає сенсу шукати їх за кордоном.
Ви займаєтесь реабілітацією військових за допомогою спорту. Чи продовжуєте збирати кошти, і на скільки люди донатять на це?
Так, це залишається нашим пріоритетом. Ми продовжуємо розвивати цей напрямок.Півтора місяця тому Фонд розпочав проєкт “Підтримай нескорених 2.0”. Уже зібрали понад 8 млн грн з 10 необхідних. Кошти спрямуємо на організацію, супровід та фінансування української збірної у Іnvictus Games. Це міжнародний спортивний захід з адаптивних видів спорту для ветеранів і діючих військових. Змагання відбудуться в лютому 2025 року у Канаді .
Національна збірна України під час Ігор Нескорених змагатиметься в багатьох видах спорту: це і гірські лижі, і волейбол сидячи, сноубординг, регбі на кріслах, керлінг, плавання, біатлон, скелетон, баскетбол на кріслах колісних, веслування на тренажерах та бігові лижі.
Як змінилися умови для збору коштів з 2014 року до теперішнього часу? І якщо порівнювати з 2022 роком, коли люди активно донатили, чи продовжують вони підтримувати так само у 2024 році?
Очевидно, що умови змінилися. Якщо за перші вісім років, з весни 2014-го по 24 лютого 2022-го, Фонд зібрав на потреби війська 281 млн грн, то, наприклад, лише 28 лютого 2022 року надійшло понад 400 млн грн пожертв за один день. Зараз донати трохи зменшились, вони вже не такі, як у березні-квітні 2022 року. Однак ми ставимо планку у 350 млн грн на місяць і намагаємося її досягати.
Як заохочуєте людей, аби вони донатили?
Ми заохочуємо людей різними способами, залежно від проєкту та партнера. Використовуємо всі можливі механіки взаємодії. Іноді люди просто розуміють нашу роботу і регулярно допомагають, слідкуючи за нами в соціальних мережах. Інколи вони долучаються до проєктів, про які ми їм розповідаємо.
Механіки можуть бути дуже різними: десь достатньо заправитися на АЗС, і 30 грн з цієї покупки підуть на рахунок “Повернись живим”. Або, наприклад, відправити посилку “Новою Поштою”, і 10 грн з неї буде перераховано на підтримку Сил оборони. Також можна перевести кешбек із Сільпо в розділі благодійності на наш рахунок.
Також час на закриття збору дуже варіюється. Є проєкти, які ми закривали за три дні, наприклад, Операція “Єдність”, а є ті, що тривають 7-8 місяців.
Чи передають кошти люди з окупованих територій? Можливо є історії.
Було багато різних історій, коли люди переказували нам гроші, особливо у 2022 році. Це були перекази від дітей до літніх людей. Чув навіть випадки, коли люди з Росії намагалися задонатити на нашу організацію. І їм це вдавалося через різні способи та методи. Вони заводили кошти на рахунки в Європі, потім переказували далі або допомагали криптовалютою. Дехто передавав невеликі суми готівкою. Способи були дуже різні.
Який відсоток серед донаторів становлять іноземці та українці за кордоном?
Благодійники з-за кордону складають близько 5% від загальної кількості донаторів, але це лише приблизна оцінка. Визначити точний відсоток донаторів іноземців або українців за кордоном складно, оскільки ми не завжди можемо точно ідентифікувати їхнє місце перебування. Наприклад, якщо донатор використовує картку українського банку, важко зрозуміти, чи він дійсно знаходиться за кордоном, чи просто тимчасово виїхав з України.
Які у вас плани на найближчий час? Чи плануються якісь нові ініціативи? На цей рік, на наступний?
Ні, цей рік присвячений побудові процесів всередині організації, для того, щоб надалі можна було зробити якісний стрибок. Ми розпочали роботу над цим і плануємо продовжувати. Наш пріоритет — розвиток міжнародних відносин, зокрема через відкриття офісу в США. Ми маємо на меті налагодити процеси так, щоб у наступному році збільшити нашу планку з 350 млн гривень на місяць.
Робота над цим інтерв’ю стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
