Роботу ДП “Артемсіль” вже майже рік моніторить спеціальна робоча група. А профспілка підприємства подала в суд на Кабмін, аби не допустити приватизації найстарішого та найбільшого солевидобувного підприємства країни. Підбити підсумки боротьби у 2020 році ми попросили голову профспілки ДП “Артемсіль” Андрія Попова.
Зазначимо, спеціальну робочу групу створили навесні за вказівкою профільного комітету після протестів колективу проти приватизації ДП.
“За результатами відстежування діяльності ДП “Артемсіль” продовжує працювати робоча група. В ній 15 людей, зокрема 8 депутатів Верховної Ради, я, як голова профспілки, 3 незалежні експерти, представник президента з питань інвестицій та представники профільного міністерства. Також іноді були присутні представники різних фіскальних органів (податківці, КРУ). Таких зустрічей було 5 чи 6, вони через карантин проводяться онлайн”, — розповів голова профспілки підприємства.
Колектив ДП вважає Артемівське родовище солі національним багатством всього народу України та вірить, що державне управління може бути ефективним. Профспілка звинувачує профільне міністерство у періодичних змінах менеджменту ДП (за 5 років очільників тут змінювали 10 разів) та намаганнях обанкрутити та вивести підприємство з державної власності. В жовтні Кабмін виключив ДП “Артемсіль” з переліку об’єктів на приватизацію, а наприкінці грудня відновив процеси “великої приватизації” на 2021 рік.
Для довідки:Державне підприємство “Артемсіль” знаходиться у місті Соледар Донецької області, за 15 км від Бахмута та в декількох десятках кілометрів від лінії розмежування. З 1881 року тут почали працювати декілька окремих соляних рудників вітчизняних та іноземних товариств. Після більшовицького перевороту підприємства націоналізували та поєднали в одне. Кам’яну сіль високої якості добувають шахтним способом на глибині 200-300 метрів, перемелюють та фасують. Від початку розробки тут видобули лише близько 3% від покладів Артемівського родовища солі. 3 березня 2020 тодішній очільник уряду Олексій Гончарук назвав “Артемсіль” “корупційною годівницею”, а Кабінет міністрів ухвалив рішення передати це ДП (разом з сотнями інших державних підприємств) на приватизацію. Планували продати найбільшого постачальника солі в країні вже цього року через прозорий аукціон. Але з початком карантину Кабмін призупинив “велику приватизацію”.
Андрій Попов розповідає, що зазвичай присутні не всі члени спеціальної робочої групи, але близько 10-ти людей збираються. Остання така зустріч відбулась з 10 днів тому. Завжди запрошують й першого керівника підприємства. Той вважав свою участь в цій групі неможливою, оскільки вважав, що мусив в усьому підпорядковуватись Кабміну. Очолює цю групу нардепка Людмила Буймістер від партії “Слуга народу”.
“Вже на першому засіданні кожний член цієї групи висловився, і всі проти приватизації. А потім частина з них приїхала на підприємство. Ми зустрічалися в актовій залі з частиною колективу та профактивом”, — розповідає про роботу групи голова профспілки.
Аби не гаяти час та не чекати на будь-яке рішення Кабміну, профспілка солевидобувальників ДП “Артемсіль” подала до суду на Кабмін. Судові засідання відбувалися у Київському окружному адміністративному суді.
“Бачите, так буває. Це колективний позов, я вимушений був його подати від себе як голови первинної профспілкової організації та наймати юриста (до речі, не всі адвокати бралися за це). Нас там “довбав” і Фонд держмайна, і Кабмін (в особі молодих юристів) зі своїми дуже серйозними відозвами по справі”, — розповідає про судову тяганину з урядом голова профспілки ДП “Артемсіль”.
Останнє засідання було призначене у жовтні, як раз коли вже Кабмін скасував приватизацію ДП “Артемсіль”.
“Хтось може сказати, що ми дарма витратили кошти, але мені здається, ми все це робили недарма. Половина успіху була на нашому боці, хоча все було досить непевно”, — каже Андрій Попов.
Через хворобу судді останнє засідання перенесли на 2 лютого. Профспілка збирається все ж отримати якесь рішення суду, що “у зв’язку з рішенням Кабміну позов припинений”.
Щодо цього впевненості у колективі ДП “Артемсіль” досі немає.
“Не можу сказати, чи виключили нас з переліку на приватизацію назавжди. Сподіваюсь, що так. Бачите, Кабміну дуже просто внести нас до переліку на приватизацію. А ми, аби дійти до тих позицій, на яких є зараз, мали витратити багато часу та зусиль”, — зазначає голова профспілки.
“Зараз у нас інша задача: показати разом зі свіжопризначеним менеджментом, що державне управління може бути ефективним, врешті решт!”, — каже Андрій Попов.
Як писало “Вільне радіо”, наразі підприємство призупинило роботу.
“У нас дійсно 3 тижні щорічних новорічних канікул. Зазвичай, в грудні у нас закінчується відвантаження солі, і частина закордонних залізничних переходів наших дилерів уходять на різдвяні канікули й ці переходи закриваються, тому ми нікуди нічого відправляти не можемо (постачати сіль за кордон, — ред.)”, — пояснює причину новорічних канікул Попов.
Він каже, що таке відбувається досить часто, коли немає ажіотажного попиту всередині ринку.
“Але завжди залишається один черговий рудник, який завжди “на підхваті”. Зараз це рудник № 4, тобто вони виходять з 4-го січня, а решта колективу — з 15-го”, — пояснює очільник профспілки.
Щодо відношення колективу до призначення нової директорки Вікторії Луценко, Андрій Попов каже: колектив трохи “піднявся духом”. Нагадаємо, Кабмін призначив її 13 жовтня, і вона вже керувала цим держпідприємством кілька років тому.
“До неї залишилось поважне відношення з минулих років, хоча її попередня каденція була не безхмарною. Тоді у нас планували оренду силами колективу, але колектив на стадіоні Соледару сказав “ні”, і ми припинили обговорення цього. Потім її звільнили, і ми розлучилися на цьому моменті”, — каже Андрій Попов.
Він уточнює про оренду: тоді колектив ДП “Артемсіль”, захищаючись від можливої приватизації, розглядав варіант взяти своє підприємство в оренду силами трудового колективу.
“Ми почали це обговорювати в колективі, підняли юридичну базу, а там “підводні камені”: сценарій 1990-х років, коли у тисячного колективу пів відсотка акцій, у директора 99,5%. І ми від цього відмовились”, — згадує голова профспілки соледарських шахтарів.
Але, за словами Попова, за часів керівництва Вікторії Луценко на підприємстві робітникам тричі підвищували зарплату, та в цілому ДП працювало краще, тому у колективу “залишились позитивні спогади”. Одразу після призначення нова керівниця змогла “перезавантажити діалог” з колективом.
“Вона тут трохи понад місяця, а ми вже тричі збиралися активом, ставимо питання та чесно намагаємося говорити про проблеми, які є. За результатами року ми “в плюсі”, за останній місяць знизили собівартість продукції на 5%. Люди дивляться вперед з надією”, — висловлює позицію солевидобувників державного підприємства Андрій Попов.
Читайте також: