image

Соледарська ОТГ. Багата громада, яка бідно живе


СОЛЕДАРСЬКА ОТГ

Багата громада, яка бідно живе
На Донбасі є кілька великих державних підприємств. І це про них можна казати "годують всю країну". А от годувати тих, хто там працює, виходить скромно. Це історія міста-супутника, яке вирвалось на окрему орбіту, та приклад багатої громади, про яку зараз складно так подумати. Що вдалося Соледарській ОТГ за три роки особистої незалежності — читайте в нашому матеріалі.
Багатії солепромисловці
Центр Соледарської громади — Соледар — утворили солевари, і цей промисел досі годує місцевих мешканців. Особиста історія незалежності цього міста почалася у грудні 2016 року. Адже до того Соледар та населені пункти навколо були лише супутником наближеного Бахмута, і віддавали всі гроші на розподілення туди. Тепер же самі вже третій рік хазяйнують та налагоджують життя у створеній громаді.
Зображення: Вільне радіо
Соледарська громада — це ОТГ, у якої не було питань зі спроможністю. Вона — одна з найбагатших в Донецькій області. І заробляє не тільки на себе, а ще й віддає зі свого бюджету гроші на підтримку інших громад — це називається реверсною дотацією.
У 2017 році бюджет нашої громади складав 99 мільйонів. З них 78 мільйонів ㅡ це власні кошти. 28 мільйонів субвенцій і 17 тисяч благодійних коштів. У 2018-му бюджет збільшився до 120 мільйонів, з них 93 мільйони ㅡ власні кошти, залучені ㅡ 1 мільйон (в порівнянні з 17 тисячами у 2017). Станом на 2019 рік бюджет громади становить 103 мільйони гривень
— розповідає заступниця міського голови Соледара Марина Іванушкіна
Реконструкції почали з лазні
За свій бюджет та з допомогою держави у громаді взялися реалізовувати багато проєктів. Одним із нестандартних стала громадська лазня, яку відремонтували. З міського бюджету на ремонт виділили 308 тисяч гривень. За словами чиновників, відвідують лазню близько 200 людей на місяць, загалом ㅡ одні і ті ж. Приїжджають і місцеві, і з сусіднього Сіверська електричками.
Ця лазня ㅡ дореволюційна (побудована до 1917 року — ред.). Постійні відвідувачі дуже хотіли її зберегти. Писали листи, просили відновити. Задля людей ми це і зробили, не задля прибутку. Квиток коштує 50 гривень за одне відвідування, час не обмежений. Жінки ㅡ з 8 до 11:30 години, з 12 до 17 ㅡ чоловіки. В середньому дохід за тиждень ㅡ 2 тисячі гривень. Дохід покриває видатки
каже в.о. директора соледарського КП "Комунальник" Анна Гайдучик
Для рівності усіх
Серед нетипових надбань є також машина таксі для людей з інвалідністю. Це подарунок від держави. На території громади є понад 100 дорослих та дітей з порушеннями опорно-рухового апарату. Вони можуть безкоштовно замовити машину і з'їздити у справах. Щоправда, доведеться записатись та узгодити час зі службою перевезень, бо машина одна.
Фото: Донецький Центр розвитку місцевого самоврядування
В ОТГ також працюють з дітьми з інвалідністю в інклюзивно-ресурсному центрі. Зараз це одна кімната в Будинку культури, зі шпалерами, які починають відходити. Але раніше не було і цього.
До створення ОТГ цього центру не було. Офіційно ми відкрились 12 грудня 2018 року. Працюють тут директор, вчитель-логопед, практичний психолог, вчитель-дефектолог та медична сестра. Вакансій поки немає. Хіба що маємо потребу у вчителі-реабілітологу. Ми виграли проєкт ЮНІСЕФ. Буде велика фізкультурна кімната і будемо вводити у штат вчителя-реабілітолога
розповідає директор інклюзивно-ресурсного центру Катерина Трубачова
Соледарська ОТГ — громада багатьох підприємств
Прибутки бюджету дає податок з зарплат місцевих, податок на додану вартість та податок на землю. Так, на цій території знаходиться "Кнауф-Україна", яке добуває гіпс.
На території громади розміщене й державне підприємство "Артемсіль". Це не тільки великий роботодавець, а й приваблива точка для туристів. Деякі місцеві роблять соляні лампи, які продають у звичайних магазинах та онлайн.
Фото: Вільне радіо
Фото: з відкритих джерел
А в шахті на глибині 300 метрів є екскурсії та часом проводять концерти.
Фото: з відкритих джерел
Люди настільки пов'язані з сіллю, що навіть музеї в школах поблизу родовищ починають свою історію стендом про відкриття шахти. Наприклад, в Парасковіївській школі — навчальному закладі в одному з найближчих до Соледара населених пунктів.
"Артемсіль" — це постійний меценат для школи, але є й інші помічники. Наприклад, з 2019 року тут відкрили сенсорну кімнату для відпочинку учнів на гроші міжнародних донорів.
А кабінет трудового навчання допоміг облаштувати уряд Японії.
Соледар асоціюється з типовим містом навколо підприємства. Де є лише робота. Бо місць для відпочинку мало. Але розвиток є, кажуть місцеві. Так, в останні кілька років в центрі міста відкрилися кілька кафе. Тобто, розвивається малий бізнес.
Піти є куди, але хочеться кращого і більшого різномаїття. Та у нас за останні 4 роки відкрились заклади: піцерія, дитяча кав'ярня. Але до Бахмута нам ще рости і рости
розповідає місцева мешканка Наталія
З бізнесу — є і цікаві роботодавці. Наприклад, на 45 га Соледарської ОТГ розмістився екоцентр "Парадіз", який належить екс-депутату з Бахмута Володимиру Іванкову.
Тут дерева та кущі вирощують від сім'я до готової садової скульптури.
Вирощують декоративні хвойні та листяні культури. Це і горобина, і дуби, і ялівець, і кущові. Масштаби такі, що щороку висаджують по 20 тисяч нових рослин. Адже вони дають прибуток не за 1 рік.
Екоцентр "Парадіз на Донеччині: від насіння — до садової скульптури
Є в громаді і "куркулі". Наприклад, тут має свою сироварню один із депутатів районної ради Бахмута Віталій Колісніченко.
Він родом з села Берестове, тут і живе з дружиною. Має свою агрофірму та захопився виробленням сиру. На їхнє виробництво возять екскурсії з ліцею з Сіверська, військових або й просто охочих.
Стартувати допомогла програма "Український донецький куркуль", а тепер вже стараються розвиватись самі.
Їздять продавати товар в Бахмут, але інколи відправляють і в Маріуполь. Навчаються своїй справі поступово та вже мають сім працівників на виробництві.
Щоб навчити людину робити хороший сир, потрібен не один день. Є дуже багато нюансів. Кажу, а мало хто вірить: якщо на вулиці дощ чи грім ㅡ молоко на півтори години швидше скисає. Здається, дрібниця, а насправді це нюанс. Влітку, наприклад, підвищена кислотність молока. Через жару. На смак ти цього не відчуєш, лише аналізатор молока може визначити. А з молока підвищеної кислотності моцарелу і халлумі не зробиш
наводить приклади Віталій
Для свого бізнесу змін депутат після децентралізації не відчув. Визнає — лише після об'єднання громади з села централізовано почали вивозити сміття. Для цього є і спецтехніка, і люди. Але реформу він все одно не підтримує.
— Ви ㅡ депутат чотирьох скликань від цього села. Чому сміття не вивозилось?
— Грошей на це не було.
— А тепер є. Зараз громада на це знайшла гроші.
— На першому етапі гроші громаді виділили. Виділили б ці гроші в район ㅡ сміття б також вивозили.
Зазначимо, участь обласного бюджету у розв'язанні питань зі сміттям в громадах справді є. Але допомагають не виключно громадам.

Попри своє ставлення, якщо районної ради більше не буде, то Віталій планує балотуватись в раду ОТГ. І розвиватись саме у своєму селі, як підприємець.
Хоча для роботи і дається взнаки наближеність до війни. На околицях ОТГ досі чутно канонади, а розвивати бізнес майже на лінії розмежування вдається не всім.
До війни: долар 8, соняшник ㅡ 10. Ми продавали соняшники, могли щось купувати, щось робити, розвиватись. Сьогодні долар 26, соняшник 6. Але ціна соняшникової олії не змінилась з 2013 і по сьогодні.
каже власник агрофірми та сироварні Віталій Колісніченко
З підконтрольної території Донбасу дуже багато активних небайдужих працездатних людей вже поїхали на ПМЖ в Росію або Білорусь. Це два основні напрямки. Зараз активно молодь виїжджає в європейські країни. Села помирають. Немає кому навіть цю ініціативу проявити. Зараз все тримається на вчителях і людях з бюджетних сфер, яким немає куди діватись. Думаю, Берестове ще років 15 проживе, якщо там школу не закриють.
- додає дружина підприємця Світлана
Замість топ-об'єктів — довгобуди
.
За три роки у громаді мали б вже з'явитися додаткові робочі місця і від ОТГ. А саме — в ЦНАПі та Центрі безпеки. Але вони перетворились на довгобуди.

Наприклад, ось вже 3 роки реконструюють будівлю під ЦНАП та Соціальний офіс. Майбутня сучасна будівля зараз зустрічає стелою з написом УССР та барельєфом "Вчитися, вчитися, вчитися. Ленін". У 2017 році на нього витратили понад 10 млн 379 тисяч гривень. А вже у 2019 році знадобились ще додаткові понад 13,5 млн гривень. Будівля ще й досі не закінчена. До того ж, витрачені близько 25 млн грн — це без урахування вартості меблів, техніки та програмного забезпечення. Бо їх в документації немає.

В 3-поверховій будівлі, за проєктом Мінрегіонбуду, планують на 2 поверхи розмістити ЦНАП та Соціальний офіс, а на третьому — структурні управління міської ради ОТГ. Це якраз сусідня будівля від міської ради.
Для порівняння, в Лиманській ОТГ ЦНАП розмістили на першому поверсі міської ради і витратили на ремонт 5,6 млн грн. В будній день там немає великих черг. В Лиманській ОТГ проживають вдвічі більше людей, ніж в Соледарській.
Так само на стадії будівництва вже кілька років і Центр безпеки в Соледарській громаді. Його роблять за стандартним обласним проєктом. Та будують також з 2017 року.
За будівництво ще кілька років тому заплатили 2 млн 86 тисяч гривень. Та знову знадобився окремий тендер. І тепер вже готуються заплатити ще понад 8 млн гривень.

Зазначимо, за останні кілька років на Донеччині побудували 11 центрів безпеки. Наприклад, в Новотроїцькому такий Центр обійшовся у 9 млн грн.

Назвати завершені за три роки існування громади великі інфраструктурні проєкти представники громади не змогли. Кажуть, що все в процесі.
Потрібно кілька років, поки все запрацює
Зайнялися в Соледарській ОТГ й освітленням, і водопостачанням. Адже громада також є серед боржників по оплаті за воду перед компанією "Вода Донбасу". Через це влітку 2019 року у громаді перекривали воду через несплату.
За поточними платежами сплачуємо 70%, також сплачуємо за договором реструктуризації 3 мільйони. З бюджету виділяється близько 6 мільйонів на рік на придбання води у "Води Донбасу" і погашення боргів. В місяць платимо трохи понад 500 000 гривень. Виплата боргу розрахована на три роки
каже заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства Андрій Черняєв
На питання, як так сталося, що одна з найбагатших громад області в боргах та більшість оновлень отримує з обласного та державного бюджету, заступники посилаються на великі витрати.
Освіта у нас забирає більше половини бюджету. Є захищені статті: ми платимо за світло у всіх старостинських округах (вуличне освітлення — ред.), ремонтуємо дороги. Навантаженням на бюджет є утримання самого апарату. Працюють комунальні підприємства, чого не було до створення ОТГ. П'ять комунальних підприємств. Благоустрій по громаді коштує на сьогодні понад 5 млн гривень. Дотуємо водоканал. Ми не підіймали тарифи на комунальні послуги. Населення це не відчуло, але на наш бюджет це велике навантаження. Не було очисних споруд і централізованого водовідведення з села Яковлівка. Далі ㅡ інші старостинські округи. Вивіз сміття, контейнери і все інше ㅡ це багато коштує. Щоби побачити зміни ㅡ потрібно кілька років, поки все запрацює
запевняє заступниця міського голови Соледара Ольга Рогоза
Щоби все запрацювало, сподіваються на свій бюджет та будь-яку допомогу від держави, донорів та підприємців. З грошей, які матимуть, в першу чергу розвивати планують місто. Це демонструє, наприклад, розподілення бюджету. За словами заступників мера, половина з нього йде на місто, а ще половина ㅡ на всі інші населені пункти громади.
Читайте про інші громади Донецьої області

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо Ви дочитали цей матеріал до кінця, сподіваємось, він був корисним для Вас

Ми дуже цінуємо те, що Ви з нами!

Запрошуємо Вас стати патроном Вільного радіо та підтримати нашу редакцію.

Якісна незалежна журналістика потребує багато зусиль та ресурсів, і саме Ви можете допомогти нам робити це чесно і кожного дня!

Щомісячна підтримка
Допомогти одноразово
Поділитись публікацією
Поділитись публікацією

Проект «Інформаційна підтримка реформи Децентралізації та cтворення ОТГ» реалізується завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(-ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: