Історія кохання Олексія та його обраниці розпочалася до рік до відкритого вторгнення Росії. Почуттям пари не завадила війна: Олексій пішов боронити Маріуполь і зробив пропозицію коханій просто на “Азовсталі”. Вони побралися, а за 2 місяці хлопець потрапив у полон. Як розвивалися їхні стосунки на тлі війни — розповідає вже офіційна дружина захисника Маріуполя.
Далі — розповідь Віалєтти від першої особи.
— Олексій написав мені першим, я відповіла на повідомлення. Під час переписки розповів, що військовий, хоча до цього дуже рідко, майже ніколи нікому при знайомстві не розповідав чим займається. Казав, що юрист, має відповідну освіту. Потім зізнався, що навіть сам дивувався, як швидко відкрив усі карти про себе.
На початок широкомасштабного вторгнення у коханого був підписаний контракт до 2023 року, тому коли все це почалося, я розуміла, що він поїде захищати Україну, це не стало для мене несподіванкою. Вже 21 лютого його командир написав йому, що потрібно повернутися з відпустки до Маріуполя, і наступного дня він поїхав.
А 24 лютого о 6 ранку я прокинулася, і від нього вже було повідомлення, де він запитав чи все в мене гаразд і сказав, що війна почалася.
Зробив пропозицію голосовим повідомленням
Зв’язок із коханим був поганим, тож ми частіше переписувалися, але пропозицію він зробив мені у голосовому повідомленні. 18 березня близько другої ночі надиктував, щоб я почула його голос, що дуже хоче, щоб я стала його дружиною. Я розплакалася, почувши такі слова, одразу йому написала, що я згодна. Він мені теж відповів, що плаче. Це дуже хвилюючий момент. Отримати пропозицію на “Азовсталі” — це не просто коли тебе кличуть заміж, це особливе відчуття. Олексій ще жартував, що це не як у всіх, буде потім що дітям розказати.
19 березня, прям наступного дня, мені надіслали документ, підписаний його командиром за процедурою, про згоду Олексія одружитися зі мною — в такій обстановці це можна зробити. І цей документ був під номером два, тому, ймовірно, ми були другою парою в його полку, які ось так розписувалися. А потім, до 23 березня з Олексієм не було зв’язку. Я вже, незалежно від нього, коли скинули необхідні документи, з’їздила до РАЦСу і зареєструвала шлюб у Києві. І кілька днів коханий не знав, що ми вже офіційно чоловік і дружина.
“Не могли повірити, що ми офіційно чоловік і дружина”
Пізніше, коли ми змогли поговорити, я скинула йому фотографію свідоцтва про одруження. Ми закріпили її в повідомленнях у телеграмі, а потім ще довго писали одне одному, що не можемо повірити, що ми офіційно чоловік та дружина.
Коли про ось такий наш шлюб на відстані дізналися батьки, мама сказала, що так і думала, що він на “Азовсталі” запропонує побратися. Розмови про весілля почалися ще восени. Всі розуміють, що війна, ніхто не знає, що буде завтра, тому відреагували добре. А його мама була трохи шокована, бо завжди уявлялося, що буде офіційна церемонія, гості й весільні гуляння, але у нас, я впевнена, все це ще буде, щойно він повернеться з полону.
Востаннє ми говорили із ним п’ятого травня, але бувало таке, що ми не могли зв’язатися одне з одним частіше аніж раз на тиждень. А якщо він довго не відповідав, я писала командиру його роти, дізнавалася чи все з ним добре. Це мене заспокоювало, бо я знала, що коханий — живий.
Вихід з “Азовсталі”
Вихід з “Азовсталі” почався 16 травня, до того часу ми не говорили з ним уже більш ніж 10 днів. Я дуже переживала, щоб він взагалі погодився звідти вийти, бо у нього були такі розмови про те, що краще загинути там, ніж здатися в полон росіянам.
У мене не було з того часу жодної можливості з ним поговорити, єдине — 25 травня мені подзвонив Міжнародний комітет Червоного Хреста і повідомив, що “ваш чоловік вийшов з “Азовсталі”, заповнив анкету, просив, щоб ми вас набрали і сказали, що він живий, з ним все добре. Не переживайте, він офіційно в списках полонених”.
Я дуже чекаю на його повернення, вірю, що у нас буде і біла сукня, і привітання рідних. Коли з Олексієм був зв’язок, то ми домовилися, що весілля ми ще зіграємо!
***
Нагадаємо, ми поспілкувалися з дружиною ще одного полоненого захисника Маріуполя, Володимира Чертушкіна. Про те, що він потрапив у полон, Ганна дізналася випадково з інтернету, і зараз майже нічого не знає про коханого. Про місяці очікування та виїзд з рідного Маріуполя жінка розповіла нашим журналістам.
Читайте також: