“Природа повертає своє”. Фото покинутих кар’єрів та штолень Донеччини показують на міжнародній виставці (ФОТО)
Виставка віртуальна, тож аби побачити її, їхати у Шотландію не доведеться. На ній — постіндустріальні краєвиди цієї країни та Бахмутського району. І подекуди вони схожі.
Про віртуальну виставку “Art of Energy” (“Мистецтво енергії”) шотландського університету St Andrews Вільному радіо розповідає автор понад 10 експонованих світлин, краєзнавець, фотограф, автор проєкту “Шахти та рудники Донбасу” Михайло Кулішов.
“Вона створена як комп’ютерна гра, тобто ти йдеш за допомогою клавіатури, мишкою, і можеш повертатися, розглядати фотографії з будь-якого ракурсу. І ту фото, яка сподобалась, можеш збільшити та прочитати інформацію про неї. Так її може побачити більше людей, аніж їхати до Шотландії — це розширює аудиторію”, — розповідає фотомитець.
Фотограф-краєзнавець: “Природа завжди заповнює порожнечу”
На виставці представлені постіндустріальні ландшафти Шотландії та України, зокрема Донеччини. Авторкою таких із Шотландії є фотографиня Мартина Крупа (Martyna Krupa). Постіндустріальні — це ті, які залишились після промислової діяльності людини, як шрами, на тлі природи.
“На фотографіях більше природних ландшафтів, які залишились після видобутку корисних копалин. Тому що природа не терпить порожнечі. Природа завжди повертає собі, заповнює порожнечу, яку утворила людина. Наприклад, людина створила кар’єр, штольню, шахту, і потім, коли людина уходить з будь-яких причин (екологічних чи економічних), то природа все це повертає собі. Це головний меседж моїх фотографій”, — розповідає Михайло Кулішов про те, що об’єднує всі його світлини на виставці.
На фото — колишні місця видобутку Бахмутського району
На цій виставці є, наприклад фото, зроблені на околицях Соледара.
“Колишня покинута залізнична колія, на якій немає ані шпал, ані рейок, — цей штучний насип нині поріс ковилою. Це в районі рудника № 8, ближче до Бахмута (колишня шахта ім. Володарського). А ковила — це червонокнижна рослина”, — розповідає Михайло Кулішов.
Є й світлини, зроблені на околицях Бахмута та у Торецьку.
“Це і Скелювата балка у Торецьку — місце першого видобутку вугілля на Донеччині і взагалі у Донецькому вугільному басейні. Є і фото гіпсових кар’єрів Соледара, і покинуті гіпсові штольні біля Бахмута”, — розповідає автор фотографій.
Британська вчена: “Терикони однакові по всьому світу”
Кураторкою виставки є викладачка цього університету, відома дослідниця промислової спадщини Донбасу Вікторія Донован, яка приїздила на Донеччину влітку цього року. Вона працює над новою книгою, та, збираючи матеріал, відвідала багато місць видобутку корисних копалин.
“Це друга виставка у новому центрі етики енергії (Center of Energy Ethics), який відкрився цього року. Він досліджує екологічні проблеми промисловості та енергії. На виставці є фотографії місць, дуже схожих одне на інше (в Шотландії та Україні, — ред.). І це не спеціально, просто у них були схожі процеси деіндустріалізації: терикони схожі, і таке скрізь в постіндустріальних районах”, — стверджує Вікторія Донован.
Вона додає: виставкою хочуть підняти й питання що робити з покинутими місцями промислового видобутку.
“Виставкою ми хотіли показати, що є екологічні питання, які виникають. Що є такі неоднозначні ландшафти. Що з цим можна робити щось гарне, хоча в цих районах ситуація буває й тяжкою, але й до цього можна ставитися креативно та робити щось нове”, — зазначає науковиця.
Додамо, оглянути виставку можна безкоштовно, за цим посиланням: ніякої реєстрації або авторизації не потрібно. Вона експонуватиметься і впродовж 2022 року.
Читайте також:
400Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
