Фотографія бахмутського краєзнавця з млином зі Слов’янщини виграла у конкурсі Вікіпедії
Знімок інтер’єру млина Музею народної архітектури, побуту та дитячої творчості у Прелесному Слов’янського району посів третє місце у номінації “Млини” всеукраїнського фотоконкурсу Вікіпедії. Автор фото — бахмутський краєзнавець Михайло Кулішов.
Про це офіційно повідомили нещодавно організатори фотоконкурсу “Вікі любить пам’ятки”.
На фото зображений зсередини млин із села Бригадирівка Харківської області. Його у 1980-х роках селяни подарували новоствореному Музею народної архітектури, побуту та дитячої творчості у Прелесному на Донеччині. Він стоїть там донині та доступний для огляду.
“Пречудовий знімок: світло старої лампи надає приміщенню млина чарівного, таємничого вигляду і водночас дає змогу роздивитися його обладнання. Це чотирикрилий двоповерховий вітряк стовпового типу, що походить з першої половини ХІХ ст. Він не каркасний, як більшість збережених дотепер вітряків, а зрубний”, — коментує це фото член журі, президент Міжнародної Млинологічної Асоціації Віллем ван Берґен.
Ця світлина бахмутського краєзнавця розділила третє місце разом з трьома іншими роботами. Перше ж місце отримала фото водяного млина у Беньківцях Івано-Франківської області.
Член журі Cергій Криниця каже: саме через велику кількість цікавих робіт вирішили не обмежуватися стандартними 3-ма місцями переможців, а нагородити ширше коло учасників.
«Цього року конкурсанти потішили не лише якістю поданих до спецномінації робіт, а й значним розмаїттям сфотографованих об’єктів: як вітряків, так і водяних млинів, а також промислових парових млинів, цікавих своєю архітектурою», — каже член журі.
Знімок млина у Прелесному Михайло Кулішов зробив цього року.
“Дуже красиво падало світло від запаленої лампи, і я зробив панорамний знімок склеюванням декількох знімків. Тому що інтер’єр всередині повністю в один кадр не уміщався”, — розповідає краєзнавець.
І це була не єдина світлина, яку він подавав у номінацію “Млини”.
“Я також подавав фотографії млина у Новгородському (колишній Нью-Йорк), який в минулому був менонітським поселенням. У 2019 році мені вдалося потрапити всередину цього млина разом з відомим німецьким дослідником історії менонітів Віктором Петкау та зробити якісні знімки”, — каже Михайло Кулішов.
Він додає, що у 2018-2019 роках брав участь у подібному конкурсі “Вікі любить Землю”, в якому посів перше місце на Донеччині за кількістю сфотографованих пам’яток природи. А цього року він став членом журі цього фотоконкурсу.
За його словами, в Донецькій області донині збереглося 4 млини, при цьому млин у Прелесному — вітряний, а решта 3 — парові.
“Окрім млина у Новгородському, про який я вже казав, ще є млин у Михайлівці в Покровському районі (він до речі теж менонітський) та млин в Лозовій Лиманського району, на березі Оскільського водосховища (діючий донині). (І ще один млин зберігся у Званівці, зараз там маслоцех в будівлі старовинного млина)”, — каже дослідник.
Він додає, що млин у Михайлівському вже занесений до держреєстру об’єктів культурної спадщини, а на млин у Новгородському такий паспорт лише оформлюють.
Зазначимо, цьогоріч 79 учасників української частини цього конкурсу завантажили 1 157 фотографій 237 дерев’яних та мурованих млинів різних видів зі всієї України. Серед них були як діючі млини, так і напівзруйновані.
Чому фотоконкурс важливий
Готуючись до запровадження спецномінації, організатори склали перелік нині існуючих в Україні млинів.
“До нас цього ніхто ніколи не робив, адже більшість млинів статусу пам’ятки не мають”, — каже голова журі краєзнавиця Олена Крушинська.
Краєзнавець Олександр Михайлик заснував групу у соцмережі „Водяні, парові, вітряні млини України та інших країв“. Він опрацював усі відомі тоді джерела літератури та публікації в інтернеті, та значно доповнив перелік млинів організаторів конкурсу. Також під час конкурсу самі люди надсилали інформацію та фото млинів, про які організатори й не знали. Після першого конкурсу у списках українських млинологів було 564 українських млини.
Цього року Олександр з іншими волонтерами додали до цього переліку нововиявлені об’єкти, і тепер відомо про 725 українських млинів, з яких 175 — вітряні, 410 — водяні, 140 — парові та електричні.
Олександр Данілов допоміг створити ґуґл-мапу українських млинів, де кожна категорія млинів позначена окремо.
Нагадаємо, в Бахмуті млинів хоча й немає, але є десятки старовинних будівель в статусі щойно виявлених пам’яток архітектури, історії та культури. Міська влада планує впродовж найближчих 5 років оформити облікову документацію на 10 таких будівель, яким понад століття, та внести їх в державний реєстр нерухомих пам’яток культури.
Читайте також:
225Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
