Псевдоураження АЕС чи повідомлення нібито від СБУ: як розрізнити фейкові та правдиві оповіщення

Днями українцям почали надходити повідомлення нібито від ДСНС щодо плану евакуації мешканців після “ураження Хмельницької АЕС” з підозрілими посиланнями. Ще раніше — листи з “попередженнями” люди отримували нібито від МОЗ, СБУ та інших держструктур. Щоразу інформацію у таких розсилках спростовують представники офіційних структур. Але були і справжні звернення через розсилки. Тож як їх розрізнити?

 

Журналісти Вільного радіо підготували поради, як визначити фейкове повідомлення та відрізнити його від реального оповіщення екстрених служб.

Хто і для чого створює фейкові розсилки та які вони бувають

Інформаційно-психологічні спецоперації (тобто ІПСО), шахрайство та робота російських спецслужб — це основні типи фейкових розсилок, які найчастіше одержували українці.

• ІПСО. Мета інформаційно-психологічних операцій — посіяти паніку серед людей, вплинути на їхні емоції, почуття та критичне мислення. Приклад — повідомлення нібито від МОЗ, які українцям почали масово надсилати у листопаді 2023-го. У листах йшлося про нібито дефіцит ліків через війну, також там були заклики користуватися “народними” методами лікування.

• Шахрайство. Такі розсилки зазвичай містять посилання на сайти або файли, що рекомендують завантажити. Роботою шахраїв у ДСНС назвали листи, які одержали деякі українці 22 січня 2024-го, про нібито “ураження Хмельницької АЕС” із закликом завантажити “план евакуації”.

• 

 

• Робота російських спецслужб. Ці повідомлення також нерідко містять посилання на небезпечні джерела. Для прикладу, у січні 2024-го, деякі українці (переважно представники органів влади) одержали листи нібито від СБУ з посиланням на програми, які можуть передавати конфіденційні дані. У службі безпеки назвали ці розсилки такими, які можуть використовувати російські спецслужби для шпигунства.

 

Як відрізнити фейкові повідомлення від реальних розсилок екстрених служб

Журналісти Вільного радіо зібрали п’ять основних  ознак того, що повідомлення замасковане під лист від держслужб насправді фейкове. 

• Повідомлення на електронну пошту або у месенджерах

Більшість фейкових розсилок (зокрема, про нібито небезпеку) українці одержували на емейли або у приватних повідомленнях месенджерів. Поки що ми не зустрічали правдивих повідомлень щодо небезпеки, які би відправляли таким чином.

Екстрені оповіщення можуть надходити на мобільні телефони. Також державні установи (СБУ, ДСНС, місцева влада тощо) роблять смс-розсилки. Відправники завжди позначені офіційною назвою установи.

Натомість, фейкові смс-розсилки українці здебільшого отримують від відправників, підписаних символами або з приватних номерів телефонів.

• На офіційному сайті та у соцмережах структури такої інформації немає

Важливу інформацію представники держструктур дублюють на офіційних ресурсах — сайтах, соцмережах тощо. Якщо даних, які ви одержали, немає на офіційних каналах — це одна з ознак фейку.

• Емоційне забарвлення повідомлення

Це одна з ознак ІПСО. Якщо повідомлення викликає тривожність, біль, зневіру чи всеохоплюючий страх — це може бути ознакою того, що мета такого листа викликати емоції, а не проінформувати. Також фейкові розсилки нерідко усипані численною кількістю знаків оклику. Офіційні повідомлення держслужби публікують у більш діловому стилі.

• Посилання на незрозумілі сайти

У реальних оповіщеннях від держслужб можуть бути посилання лише на офіційні ресурси (соцмережі або сайти). Також, на відміну від фейкових листів, там не буде закликів, наприклад, завантажити якісь файли або програми.

• Граматичні помилки

Нерідко фальшиві повідомлення написані з помилками, або ж там можуть бути невірно вказані назви держслужб. Це також ознака фейку.

Що робити, якщо ви відреагували на фейкове повідомлення

Якщо фейкове повідомлення виявилося справою рук шахраїв і вас ошукали — слід звернутися до кіберполіції.

Це можна зробити, надіславши заяву на електронну адресу [email protected]. Або ж зателефонувати — 0 800 50 51 70 (понеділок – п’ятниця з 09:00 до 18:00).

Також є можливість на сайті кіберполіції заповнити форму зворотного зв’язку за цим посиланням. У формі слід вибрати “Надіслати”, тоді вказати всі необхідні дані.

Якщо ви отримали повідомлення нібито від СБУ та завантажили файли чи програми за посиланням (як зазначають у відомстві, вони можуть бути шпигунськими) — про ситуацію варто повідомити СБУ за телефоном: 0 800 501 482 та на електронну пошту: [email protected].

Нагадаємо, також ми розповідали що таке діпфейки та як їх розпізнати. Детальніше про те, як розпізнати російське ІПСО, ми розповідали окремо.