Підтримайте Вільне Радіо
Протягом 2025 року медична система Донеччини пережила низку викликів: 28 лікарень постраждали від обстрілів, 13 закладів призупинили роботу, а понад 20 медустанов релокувалися в інші регіони. Паралельно область намагалася запустити реформу МСЕК, яка так і не завершилася через суттєвий брак лікарів.
Розповідаємо, які зміни протягом 2025 року спіткали медицину Донеччини на території регіону та за його межами.
Ще наприкінці 2024 року в Україні ухвалили рішення про масштабну реформу медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), які раніше встановлювали статус інвалідності. Так, із 1 січня 2025 року на зміну їм мали прийти експертні команди оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО). В уряді обіцяли, що це дозволить спростити отримання статусу й завдяки цифровізації унеможливить корупційні ризики.
Утім, аби дати старт ЕКОПФО, спершу треба було ліквідувати стару структуру. Рішення щодо цього процесу кожен регіон мав ухвалювати окремо. На Донеччині вирішили, що комісії приєднають до інших закладів охорони здоров’я, які отримають матеріальні цінності й архіви розформованих МСЕК.
Станом на грудень 2024 року Донеччина загалом мала 18 МСЕК: дев’ять міжрайонних і дві обласні загального профілю, п’ять спеціалізованих міжрайонних і одну обласну, а також одну двопрофільну. Про це журналістам Вільного Радіо повідомили у відповідь на запит до департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА.
До старту реформи наприкінці 2024 року функції цих МСЕК виконували вісім комісій. Станом на 25 грудня 2024 року безпосередньо на території області працювала лише одна з них.
Станом на 16 січня 2025 року документ, який мав це затвердити, перебував на стадії підготовки, хоча комісії не працювали вже пів місяця. Та вже наприкінці січня лікарні області почали отримувати справи розформованих МСЕК. Їх передали до п’яти медзакладів Донеччини, у яких із початку 2025 року створили експертні команди загального, травматологічного, онкологічного, хірургічного й загальнохірургічного профілів. Дві з цих лікарень працюють в евакуації.
| Населений пункт | Назва МСЕК, з якої передана справа | Заклад, куди передано справу |
| Слов’янськ | Міжрайонна МСЕК м. Слов’янська | КНП “Міська клінічна лікарня м. Слов’янська” |
| Міжрайонна психіатрична МСЕК м. Слов’янська | КНП “Міська клінічна лікарня м. Слов’янська” | |
| Обласна МСЕК №1 м. Краматорськ | КНП “МКЛ м. Слов’янськ” | |
| Обласна МСЕК №2 м. Маріуполь | КНП “МКЛ м. Слов’янськ” | |
| Спеціалізована МСЕК №1 м. Краматорська | КНП “МКЛ м. Слов’янськ” | |
| Краматорськ | Міжрайонна травматологічна МСЕК м. Покровська | КНП “Міська лікарня №2” Краматорської міської ради |
| Міжрайонна МСЕК м. Краматорська | КНП “Міська лікарня №2” Краматорської міської ради | |
| Міжрайонна МСЕК м. Покровська | КНП “Міська лікарня №2” Краматорської міської ради | |
| Міжрайонна МСЕК м. Покровська (онкологія) | КНП “Обласне територіальне медичне об’єднання м. Краматорська” | |
| Обласна МСЕК №1 м. Краматорська | КНП “Міська лікарня №2” Краматорської міської ради | |
| Спеціалізована МСЕК №1 м. Краматорська | КНП “Міська лікарня №2” Краматорської міської ради | |
| Київ | Обласна МСЕК №1 | КНП “Обласна лікарня інтенсивного лікування” м. Маріуполь |
| Обласна МСЕК №2 | КНП “Обласна лікарня інтенсивного лікування” м. Маріуполь | |
| Обласна МСЕК №2 м. Маріуполь | КНП “ОЛІЛ м. Маріуполь” | |
| Спеціалізована МСЕК №1 | КНП “ОЛІЛ м. Маріуполь” | |
| Спеціалізована МСЕК №1 | КНП “Обласна лікарня інтенсивного лікування” м. Маріуполь | |
| Бахмут (м. Бровари) | Міжрайонна МСЕК м. Бахмут | КНП “Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут” |
| Обласна МСЕК №1 м. Краматорськ | КНП “Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут” | |
| Спеціалізована МСЕК №1 м. Краматорськ | КНП “Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут” |
Однак медзакладам Донеччини забракло спеціалістів, аби сформувати ЕКОПФО деяких спеціалізованих профілів. Так, через чотири місяці після старту реформи, тобто у квітні 2025 року, жоден із них не створив офтальмологічні, кардіоневрологічні, фтизіатричні та психіатричні команди. У червні останні сформували на базі Обласної клінічної психіатричної лікарні Слов’янська. Інші ж не з’явилися навіть під кінець року.
“Експертні команди офтальмологічного, кардіоневрологічного, фтизіатричного профілю на базі закладів охорони здоров’я області не створені у зв’язку з відсутністю необхідної кількості спеціалістів. Для експертних команд працює принцип екстериторіальності, тобто немає прив’язки до місця реєстрації пацієнта. За необхідності справи розглядаються в інших областях, де є команди відповідного профілю”, — розповіли Вільному Радіо в обласному департаменті охорони здоров’я.
Імовірно, формувати команди цих профілів на Донеччині надалі вже не збираються. Як ідеться у відповіді на запит від профільного департаменту, “на даний час (відповідь надана 12 грудня 2025 року, — ред.) на базі закладів охорони здоров’я області створені необхідні експертні команди”.
У 2025 році медзаклади Донецької області неодноразово потрапляли під обстріли російської армії. Так, за даними департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА, які Вільне Радіо отримало у відповідь на запит, протягом року пошкодження різних ступенів дістали будівлі 28 із них. Під вогнем опинялися і наближені до зони ведення бойових дій лікарні, як-от багатопрофільна з Костянтинівки, і більш віддалені, наприклад, обласна дитяча лікарня Слов’янська.
Деякі пошкоджені медзаклади тимчасово приймали пацієнтів за іншими адресами, щоб відновитися. Зокрема, таке рішення влітку 2025 року застосували для амбулаторії №3 у Ясногірці. Інші ж подекуди остаточно переїжджали до інших населених пунктів, бо руйнування були надто значними.
“Амбулаторію №6 в Олексієво-Дружківці розбомбили, і її лікарі тепер прийматимуть в амбулаторії №9 в Кіндратівці, адже це найближчий населений пункт до Олексієво-Дружківки”, — розповідав Вільному Радіо в жовтні 2025 року керівник Дружківського ЦПМСД Сергій Чубенко.
Були й лікарні, що взагалі припинили роботу в області. Серед таких — заклади в Костянтинівці, які мусили закритися через наближення фронту. У серпні 2025 року жителів міста попередили, що з наступного місяця там можуть закрити травмпункт. На початку вересня припинила роботу місцева багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, а з 15 вересня на дистанційний формат роботи перевели й ЦПМСД. Стоматологічна поліклініка тоді вже не працювала.
Як уточнили журналісти Вільного Радіо в департаменті охорони здоров’я, протягом року на території регіону призупинили роботу 13 медичних закладів. Два з них закрили через реорганізацію й приєднали до інших лікарень, ще вісім релокували. Решта ж станом на грудень 2025 року призупинила роботу до завершення бойових дій. Це Добропільська лікарня інтенсивного лікування, Добропільська стоматологічна поліклініка й Костянтинівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування.
Однак отримати медичну допомогу в області досі можна, адже на території регіону принаймні частково продовжують працювати понад 20 медичних закладів. На покращення стану деяких із них навіть виділяли фінансування з місцевих бюджетів. Наприклад, цього року на ремонт міської лікарні №2 й амбулаторії в Краматорську спрямували понад 7 мільйонів гривень.
Утім, динаміка стану медичної інфраструктури на Донеччині лишається негативною. Зокрема, це відображає цьогорічна зміна укомплектованості лікарень, яку ми отримали у відповідь на запит до департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА. Якщо на початку 2025 року в них працювало лише 53,3% від необхідних медичних кадрів, то на кінець першого півріччя їх було вже 48,7%. А ще через три місяці їхня кількість знизилася до 46,6%. Наскільки медзакладам бракує лікарів, фельдшерів, санітарів та інших медичних кадрів станом на кінець року, поки невідомо.
Попри неможливість надавати допомогу на Донеччині, велика частина лікарень регіону все одно продовжує працювати, але в евакуації. Так, за даними обласного департаменту охорони здоров’я, цьогоріч щонайменше 20 медзакладів відновили роботу або відкрили нові відділення в більш безпечних регіонах України. Так, у січні 2025 року в Дніпрі запрацював ЦПМД Курахівської громади, а в червні у Софіївській Борщагівці на Київщині відчинила двері амбулаторія для ВПО з Торецької громади.
Подекуди лікарні об’єднувалися в цілі центри. Так, у травні 2025 року в Одесі запрацював п’ятий медичний хаб мережі “ЯМаріуполь.Здоров’я”, у якому відкрили відділення п’яти медзакладів тимчасово окупованого Маріуполя: лікарень №8 та 9, Центра первинної медико-санітарної допомоги №2, стоматологічного центра й пологового будинку.
“У нас тут сімейна амбулаторія, стоматологія. Пологовий будинок відкрив жіночу консультацію. Дев’ята лікарня відкрила прийом вузькопрофільних спеціалістів — це кардіологи, невропатологи тощо. І реабілітаційне відділення. Тобто кожен заклад відкрив свій напрямок, і таким чином ми зробили єдину потужну амбулаторну поліклініку”, — розповідала Вільному Радіо на відкритті хабу керівниця маріупольської міської лікарні №8 Вікторія Репнікова.
Однак релокація — процес непростий, і не всім медичним закладам вдається пройти його без суттєвих проблем, навіть якщо вони переїжджають у межах одного регіону. Так, наприклад, Центральна міська лікарня Торецька після релокації до Дружківки не увійшла до переліку медзакладів, які фінансуватиме НСЗУ. Згодом там все ж з’явилася можливість законтрактували чотири пакети (раніше їх було близько 20), але коштів бракувало, й у лікарні почали скорочувати персонал.
Аби мати можливість працювати на новому місці, Торецька лікарня намагалася отримати ліцензію від Міністерства охорони здоров’я, але процес затягувався. Імовірно, зробити це медзакладу все ж вдалося, адже, за даними департаменту охорони здоров’я ДонОДА, нині він продовжує працювати в Дружківці. До того ж відомо, що в листопаді 2025 року лікарня відкрила відділення в Софіївській Борщагівці на Київщині.
Також, після повідомлення про можливе збільшення кількості амбулаторій релокованого ЦПМД Бахмута в Києві й Дніпрі у 2025 році, у червні там навпаки закрили вже наявні. Медзаклад вирішили приєднати до Бахмутської лікарні інтенсивного лікування, яка має відділення у Броварах на Київщині й у Дніпрі. Частина персоналу ЦПМД, зокрема п’ять лікарів, перейшла працювати в лікарню. З рештою трудові договори припинили.
“В умовах воєнного стану функціонування КНП “ЦПМД м. Бахмута” було неефективним, тому потребувало реорганізації шляхом ухвалення відповідних рішень”, — пояснили у відповідь на запит журналістів Вільного Радіо в Бахмутській міській ВА.
Постали перед складнощами релокації й в Обласному територіальному медичному об’єднанні Краматорська. Медзаклад продовжує працювати в місті, але в разі посилення обстрілів його можуть тимчасово перемістити до Трускавця. Однак колектив дитячого санаторію “Джерело”, частину приміщень якого можуть віддати закладу в оренду на 20 років, протестує проти цього рішення. Там його називають “рейдерським захопленням” і вважають, що воно загрожує існуванню “Джерела”.
Раніше ми писали, де в евакуації станом на кінець липня 2025 року працюють лікарні Донеччини. Записатися туди на прийом можуть як переселенці, так і місцеві.