Підтримайте Вільне Радіо
Податків збирають менше — дефіцит закривають дотаціями з держбюджету. Витрати на культуру й ЖКГ скоротили, найбільші ж суми йдуть на роботу адміністрацій та підтримку військових. Де беруть та на що витрачають бюджетні гроші адміністрації окупованих громад Донеччини — розповідаємо в матеріалі.
Про те, куди направляють найбільше коштів з бюджетів окупованих громад Донецької області, розповіли на презентації дослідження проєкту “Бюджети в екзилі. 2.0”, який проводили Громадське партнерство “За прозорі місцеві бюджети!” та ГО “Кризовий медіацентр “Сіверський Донець”.
У дослідженні проєкту “Бюджети в екзилі. 2.0” експерти проаналізували Бахмутську, Волноваську, Маріупольську, Світлодарську та Соледарську громади Донеччини. Загалом в аналізі врахували бюджети 20 громад із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
Після окупації бюджети залишаються лише у тих громад, чиї військові адміністрації евакуювалися та працюють віддалено. Вони розпоряджаються фінансами, яких бюджети стали отримувати з громади менше, а компенсувати це намагаються дотаціями з держбюджету.
Так, у 2022 році через активні бойові дії та окупацію громадам Донеччини вдалося отримати набагато менше доходів, ніж планувалося. Наприклад, у Маріупольській громаді отримали лише половину запланованих доходів, у Соледарській — 53%. У 2023-2024 роках показники поступово вирівнялися. Найбільше підвищити доходи до бюджету вдалося Соледарській МВА — якщо у 2022 році на одного жителя у місцевій скарбниці було закладено понад 7 тис. грн, у 2024 році ця сума перевищила 9 тис. грн. Втім, повернутись до показників до повномасштабного вторгнення не вдалося — у 2021 році дохід на одного жителя громади становив понад 13 тис. грн.
Основні доходи загального фонду місцевих бюджетів — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та інші податки. Після початку повномасштабного вторгнення та окупації громад платників податків стало менше. Частина з них закрила підприємства чи перереєструвала їх в інших регіонах після евакуації, частина загинула. Разом із цим зменшились і суми податків, що надходять до бюджетів.
До прикладу, до початку повномасштабного вторгнення у 2021 році Бахмутська громада мала понад 7 тис. грн податків на одного жителя, а у 2024 році ця сума зменшилась до 929 гривень.
Аби компенсувати недоотримані податки, громадам виділяють дотації та субвенції з держбюджету. У 2022 році для таких громад запровадили додаткову дотацію. Суми надходжень розраховують окремо для окупованих і деокупованих громад, а також тих, де тривають активні бойові дії.
Дотація — це гроші, які передають із одного бюджету іншому для фінансування потреб, на які не вистачає власних доходів. Дотації виділяють без цільового призначення, тож отримувач може сам визначати, на що підуть ці гроші. Повертати їх надавачу не потрібно.
Субвенція — це гроші, які виділяють на конкретні потреби: освіту, медицину, інфраструктуру тощо. Наприклад, громада може отримати субвенцію на ремонт доріг або виплату зарплат медикам, і витратити ці кошти на щось інше не можна. Якщо використати їх не за призначенням або не в повному обсязі, невитрачену частину можуть вимагати повернути.
У 2024 році низка громад Донеччини отримала збільшені додаткові дотації:
Водночас у Волноваській та Маріупольській громадах обсяг дотації зменшився.
Після початку повномасштабного вторгнення окуповані громади витрачали з бюджету менше грошей, ніж планували. Наприклад, у Світлодарській МВА у 2024 році змогли покрити лише 17% запланованих видатків, у Маріупольській міській раді — 28%. У Маріуполі низька сума обумовлена і тим, що міська рада існувала лише формально, до квітня 2025 року військової адміністрації там ще не створили, тому фінансували за тимчасовим розписом лише 1/12 від планових призначень.
“Найбільший спад спостерігався у житлово-комунальному господарстві та сфері духовного розвитку, де фінансування практично зійшло нанівець уже у 2022 році. Натомість загальнодержавні функції та освіта залишалися відносно стабільними, хоча й значно нижчими за рівень, що був до початку повномасштабної війни. У 2024 році тимчасово окуповані громади спрямовували обмежені ресурси на найбільш чутливі напрями — освіту, соціальну підтримку та допомогу військовим, зберігаючи при цьому хоча б часткове фінансування інших сфер”, — розповіла провідна експертка проєкту “Бюджети в екзилі. 2.0” Олена Ніжельська.
Пріоритетними торік були витрати за такими напрямками:
Найбільші видатки у 2024 році на загальнодержавні функції були у:
Значна частина цих коштів — трансферти на підтримку військових підрозділів та забезпечення базових адміністративних потреб.
Лідером за видатками на духовний та фізичний розвиток стала Бахмутська МВА — 313 грн на одного жителя. Наприклад, серед цьогорічних закупівель Бахмута — книжки для центрів підтримки ВПО. А на соцзахист найбільше виділяли у Соледарській МВА — 1 278 грн на одного жителя.
Комунальні підприємства найбільше фінансують у Маріупольській МВА (232,5 млн грн на 3 підприємства з 405 працівниками) та Бахмутській МВА (17,6 млн грн на 9 підприємств). Наприклад, для КП “Бахмут-вода” купували запасні частини на спецтехніку, а для КП “Маріупольтепломережа” — екскаватори.
Серед інших основних закупівель громад експерти також називають паливо та енергоресурси у Волноваській ВА, харчові продукти — у Маріупольській, техніку для комунальних і відновлювальних робіт — у Бахмутській.
Автори дослідження зазначають, що в деяких громадах керівництво не веде детальної комунікації щодо фінансів. Зокрема, жителям не пояснюють, як формується бюджет, куди його витрачають. А налагодження системної комунікації — передумова для збереження громад як спільнот.
“Учасники висловлювали потребу в тому, щоб люди мали не лише змогу отримати довідку, а й зрозуміти, чому громада досі існує, як формується її бюджет, на що витрачаються кошти і як вони можуть вплинути на ухвалення рішень. Ми констатуємо, що в громадах в екзилі відсутній реальний бюджетний діалог із жителями, а комунікація з ВПО обмежена адміністративними функціями. В умовах тривалої релокації це становить не лише управлінську, а й соціальну загрозу: без налагодженого зворотного зв’язку громада поступово втрачає довіру і потенціал до відновлення після деокупації”, — пояснила Олена Ніжельська.
Нагадаємо, журналісти Вільного Радіо проаналізували, як змінилися бюджети окупованих громад Донеччини за три роки повномасштабної війни.