“Спільнота Оленівки” закликає перевірити дані Коордштабу про звільнених та поранених з-поміж тих, хто вижив у підірваному бараці

Рідні полонених з Оленівки просять парламент і прокуратуру провести поіменну звірку списків тих, хто вижив у бараці, а також перевірити інформацію Координаційного штабу щодо звільнених. Сімʼї вважають, що там могли надати вищому керівництву держави неправдиві дані, а скарги на це до Офісу президента та військового омбудсмана залишили без відповіді по суті. 

Відповідну заяву Вільному Радіо надала співзасновниця ГО “Спільнота Оленівки” Анастасія Гондюл.

За словами представників організації, раніше Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими надав офіційну відповідь голові Верховної Ради та президенту України щодо кількості звільнених бранців, які вижили в підірваному бараці в Оленівці — 59 військових. Однак ця цифра суперечить даним СБУ, генпрокурора та родин — 49 бранців. Тобто 10 людей, які пережили теракт і досі перебувають у російському полоні, у відповіді штабу фактично вже “вдома”.

Разом із цим спільнота посилається на публічний список Міноборони РФ, у якому зазначають, що в полоні залишаються 46 важкопоранених захисників, які постраждали через вибух в Оленівці. Це ще одна розбіжність з інформацією Коордштабу — там вказують на 55 людей.

Родини намагалася виправити помилки й просила надіслати повторну відповідь до Офісу президента та парламенту, проте реакції не отримали.

“Замість того, щоб розібратися в даній ситуації та домогтися справедливості й правди, Офіс президента України — за підписом Ірини Верещук, а Офіс військового омбудсмана — за підписом виконувача обов’язків військового омбудсмана Руслана Циганкова — просто перенаправили скарги до Координаційного штабу.

Зокрема, хочемо зауважити, що від Офісу президента України надійшла відповідь, яка навіть не відповідає написаному у зверненні від спільноти. Перенаправлення листів до установи, на яку скаржаться родини, на нашу думку, є порушенням вимог статті 7 Закону України “Про звернення громадян” щодо порядку розгляду звернень громадян”, — йдеться у заяві.

“Спільнота Оленівки” вирішила подати колективне звернення до:

• Уповноваженого Верховної Ради з прав людини — просять перевірити, чи законно Офіси президента та військового омбудсмана переадресували скарги родин до Координаційного штабу;
• Комітету з питань нацбезпеки та Тимчасової слідчої комісії — терміново зібрати разом керівництво Координаційного штабу та представників Офісу генпрокурора і поіменно звірити списки загиблих, поранених та інших постраждалих захисників Маріуполя. Також у ГО хочуть, аби штаб документально пояснив, звідки взялися цифри 59 і 55 та за якими критеріями людей віднесли до цієї категорії;
• Генерального прокурора — розпочати розслідування за викладеними обставинами: в ГО вважають, що вони можуть містити ознаки службового підроблення чи службової недбалості. Також організація просить видати їй витяг з реєстру розслідувань, який підтвердить реєстрацію провадження.

Окрім цього, родини полонених Оленівки просять провести офіційну поіменну звірку даних Координаційного штабу, Офісу Генпрокурора, інших держорганів і самої спільноти щодо кожного, хто був у бараці. Вона має встановити:

• скільки людей перебувало в бараці;
• скільки загинуло;
• скільки було важкопоранених і скільки з них перевели до дисциплінарного ізолятора;
• скільки людей звільнили;
• скільки залишаються в полоні;
• на якій підставі кожну людину віднесли до тієї чи іншої категорії.

“У зв’язку з тим, що офіційні відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими містять, на думку родин, недостовірні дані, виникає питання: чи дійсно важкопоранених військовополонених, які постраждали внаслідок теракту в Оленівці, неможливо повернути в Україну за понад чотири роки “почесного полону”?”, — резюмують в заяві.

Що відомо про теракт в Оленівці

В ніч з 28 на 29 липня 2022 року стався один із найбільших російських терактів, спрямованих щодо військовополонених — обстріл Волноваської виправної колонії у тимчасово окупованому селищі Оленівка. У результаті вибуху в бараку, де утримували українських військових — переважно захисників Азовсталі, — загинули щонайменше 53 людини, ще понад 130 були поранені.

Росія не допускає в колонію Оленівки ні українських чи міжнародних слідчих, ні місію Червоного Хреста та ООН. Утім низка українських та закордонних розслідувань спростували звинувачення Росією Збройних сил України, які буцімто поцілили по тюрмі з реактивної системи залпового вогню HIMARS, отриманої від США.

Незалежні розслідування свідчать: це був спланований теракт з боку російської армії, спрямований на знищення символів українського спротиву.

У грудні 2024-го шість правозахисних організацій надіслали листа до Міжнародного кримінального суду із закликом розслідувати теракт в Оленівці.

Читати також: “Пам’ятати і нагадувати світу”: у Києві вшанували жертв теракту в Оленівці