Нідерландський телеканал NOS опублікував розшифровку нових аудіозаписів у справі збиття малайзійського Boeing-777 над Донбасом 17 липня 2014 року.
Про це йдеться у розслідуванні програми Nieuwsuur на нідерландському телеканалі NOS. На аудіо зафіксовані, в тому ж числі, розмови підозрюваних Сергія Дубинського і Ігоря Стрєлкова-Гіркіна. Гіркін тоді був “міністром оборони ДНР”, а Дубинський ㅡ його “заступником”.
Переговори перехопили українські спецслужби. Більше десятка записів оприлюднила Міжнародна слідча група. Записи датуються липнем та серпнем 2014 року, тобто, також і після збиття літака.
В день катастрофи Дубинський заявив, що “має прямий контакт з Москвою”, як і Гіркін. Також на записах чути, як він казав про ракетну установку “Бук” на території, яку контролюють російські бойовики.
Десь через півгодини після збиття боїнга Дубинський дізнався від терористів, що вони начебто збили український винищувач. Майже через дві години він з’ясував, що насправді ракетою влучили у пасажирський літак.
Підлеглі Дубинського міняли свідчення та плутались у них. Згодом вони взагалі сказали, начебто збили винищувач ЗСУ, але після того, як той збив пасажирський літак. Це почала також стверджувати Москва. Пізніше у Кремлі заявили, що МН17 збив український “Бук”.
Із записів зрозуміло, що “Бук” заїхав з Росії, але після катастрофи учасники переговорів взагалі не розуміли, де він знаходиться. Вже за кілька годин після пострілу “Бук” таємно вивезли в Росію.
При цьому, із записів незрозуміло, хто саме віддавав наказ стріляти із “Бука”.
Водночас, комітет безпеки Нідерландів стверджує, що поблизу рейсу MH17 не було інших літаків. І те, що Дубінський та його співучасники могли не знати, по чому саме випустили ракету, не має значення для звинувачення.
Аналіз переговорів також свідчить про вплив Росії на бойовиків на Донбасі. Кремль брав участь у військово-стратегічних рішеннях. Бойовики отримували засоби зв’язку, захищені від прослуховування.У дослідженні зазначають, що до постачання апаратури мала стосунок ФСБ.
Нагадаємо, 17 липня 2014 року в авіакатастрофі МН17 загинули 298 людей. 80 з них були дітьми. У той день лайнер летів з Амстердама до Куала-Лумпур. О 16:20 за київським часом він пролітав над Донеччиною, коли його збили.
Одразу після катастрофи у російських ЗМІ почали розповідати, що над Торезом збили український військово-транспортний літак АН-26. Але коли бойовики зрозуміли, що вцілили по пасажирському лайнеру, публікації почали зникати з новинних порталів та особистих сторінок прихильників “руського миру”. Натомість, звинувачувати у збитті Боїнга стали українських військових.
До з’ясування обставин трагедії підключилася міжнародна команда журналістів-розслідувачів Bellingcat. Вони встановили номер ракетної системи “Бук”, з якої стріляли по малайзійському літаку. Крім того, розслідувачі опублікували звіт з іменами та фотографіями 20 російських військових, причетних до злочину. Зібрані дані, до яких долучили перехоплені українськими спецслужбовцями телефонні розмови бойовиків, міжнародна група журналістів передала нідерландській прокуратурі.
За розслідування причин трагедії взялася Спільна слідча група у складі представників Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. Вони висунули обвинувачення першим підозрюваним у справі. Серед них – колишній “міністр оборони” т.з. “ДНР” Ігор Гіркін-Стрєлков, генерал-майор Сергій Дубінський на прізвисько “Хмурий”, полковник Олег Пулатов “Гюрза” та українець Леонід Харченко “Кріт”. При цьому останній на обвинувачення не відреагував. Решта троє свою причетність до збиття літака заперечують.
Усім фігурантам інкримінують терористичний акт. Їм загрожує від 10 до 15 років за ґратами або довічне ув’язнення.
У липні 2019 року у справі збиття Boeing МН17 з’явився ще один підозрюваний. Тоді СБУ затримала екс-бойовика Володимира Цемаха, колишнього начальника протиповітряної оборони “Слов’янської бригади “ДНР”.
Його звинуватили за статтями “терористичний акт” і “сприяння терористичній організації”. Слідчі з’ясували, що у 2015 році в інтерв’ю Цемах розповів, що допомагав сховати ЗРК “Бук” та членів його екіпажу. Спочатку український прокурор у справі МН17 заявив, що Цемах вважається свідком та буде давати свідчення в суді у Гаазі по відеозв’язку.
Пізніше ж українське видання TheБабель оприлюднило лист від прокурора Нідерландів, де вказано, що нідерландські слідчі тепер вважають Цемаха не свідком, а підозрюваним. Вони попросили тримати колишнього “зенітника” під вартою до допиту.
Наприкінці серпня 2019 року Цемаха спочатку відправили під варту до кінця жовтня. Однак вже 5 вересня Київський апеляційний суд скасував арешт та відпустив бойовика під особисте зобов’язання. Його видали Росії в рамках обміну. Тоді в Україну повернули Сенцова, Кольченка, Балуха, моряків та ще кількох політичних в’язнів.
На початку грудня 2019 року Служба безпеки України оголосила, що Цемах переховується від слідства. В СБУ зазначили, що дата зникнення бойовика – 23 вересня 2019 року.
Цемах звернувся до Європейського суду з прав людини зі скаргою проти України та Нідерландів через дії правоохоронців обох країн, які нібито порушували його права. Для екстрадиції Цемаха не було перешкод, оскільки він є громадянином України.
Наприкінці січня 2020 року ЄСПЛ відмовився забороняти екстрадицію бойовика в Нідерланди. Тож тепер він мусить постати перед суддями в Гаазі.
У лютому слідчі у справі авіакатастрофи малайзійського Боїнга МН17 заявили, що знайшли свідка, який бачив, як літак збили з російської ракетної системи.
Ще один ймовірний свідок трагедії, який охороняв уламки літака та має фото результатів авіакатастрофи, зараз перебуває у Бахмутському СІЗО. Досудове розслідування триває.
Суд над підозрюваними в трагедії рейсу МН17 розпочнеться о 10:00 9 березня 2020 року в суді в Гаазі.
Влада Нідерландів вирішила, що справу будуть розглядати в рамках національного, а не міжнародного законодавства, адже більшість серед загиблих – громадяни Нідерландів.
Через зацікавленість громадськості місце проведення процесу перенесли до судового комплексу підвищеної безпеки “Схіпгол”. Він розташований неподалік від однойменного аеропорту, з якого вилетів сумнозвісний рейс. Раніше справу розглядали в окружному суді Гааги.
Зауважимо, весь цей час Росія намагається змінити напрямок розслідування. Так, у жовтні 2018 року Міністерство оборони Нідерландів повідомило про спробу військової розвідки Росії вкрасти документи розслідування збитого літака.
В інтерв’ю американському каналу CBS голова міжнародної Спільної слідчої групи Фред Вестербеке казав, що за 5 років Росія жодним чином не сприяла розслідуванню справи катастрофи МН17.
Поширенню недостовірної інформації сприяють також російські пропагандисти. Наприклад, минулого року в Гаазі відбувся показ російського псевдодокументального фільму про збиття малайзійського лайнера. Основний посил стрічки – малайзійський Boeing збили українські повітряні сили. Це суперечить офіційній версії слідства Нідерландів.
Україна ж продовжує через суд доводити, що Росія керує війною на Донбасі. Наприкінці 2018 року Міністерство юстиції України передало до Європейського суду з прав людини звіти й детальну інформацію про російських військових, які беруть участь у бойових діях на Донбасі.
Докази російської агресії на сході України збирають і в генпрокуратурі. Вони скерували до прокурора Міжнародного кримінального суду вже кілька пакетів документів, у яких йдеться про незаконні дії проросійських бойовиків.
Читайте також: