Підтримайте Вільне Радіо
На закритому засіданні у справі народного депутата Федора Христенка, якого звинувачують у державній зраді, суд затвердив угоду про визнання вини. Точна дата, коли відбулися слухання, поки невідома.
Про це з посиланням на пресслужбу Печерського районного суду Києва повідомляє видання “Суспільне”.
Також у суді відмовилися коментувати журналістам, яке саме покарання отримав народний депутат.
“У справі вжито заходів безпеки за Законом “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”. Тому єдина відкрита інформація, що угода є, розгляд [був] закритий, як і решта інформації до скасування заходів”, — йдеться у відповіді Печерського районного суду Києва.
3 грудня голова ЦПК Віталій Шабунін оприлюднив фото, де видно, що Христенка з закритим обличчям доставили до Печерського суду. Шабунін висловив версію, що з депутата могли отримати свідчення проти керівництва НАБУ та САП, і така потенційна угода могла б стати підґрунтям для проваджень щодо працівників антикорупційних органів. Того ж дня Печерський суд у коментарі журналістам заявив, що угоди з Христенком не укладали.
Про те, що слідство змогло укласти угоду з Христенком, повідомляв генпрокурор Руслан Кравченко 4 грудня.
Адвокат Христенка Валерій Буняк відмовився коментувати журналістам вирок Христенку.
Наприкінці липня 2025 року Христенку повідомили про підозру в державній зраді. Депутат, обраний у 2019 році на виборчому окрузі №46, до якого входять, зокрема, Бахмут та Лиман, нібито працював на посилення російського впливу на Національне антикорупційне бюро України.
В Офісі Генпрокурора стверджували, що посадовець нібито виїхав за кордон після початку повномасштабного вторгнення, однак продовжував протиправну діяльність дистанційно.
За даними слідства, росіяни завербували Христенка ще за часів президентства Віктора Януковича. Він виконував завдання ФСБ під час Революції Гідності.
Розслідування Офісу Генпрокурора та СБУ встановило нібито “тісні” контакти Христенка з Юрієм Іванющенком — резидентом російських спецслужб у т.з. “ДНР”, а також із колаборантом Арменом Саркісяном, якого вже немає серед живих.
Христенко, за версією слідства, налагодив зв’язки з керівниками НАБУ, зокрема Русланом Магамедрасуловим (йому теж повідомили про підозру в пособництві державі-агресору) та Олександром Скомаровим. Слідчі стверджують, що мають докази: зокрема, дружина останнього у 2022 році виїхала з України на авто, яке належало сім’ї Христенка.
Офіс Генерального прокурора повідомив нардепу про підозру за ч. 2 ст. 28 (вчинення злочину групою людей за попередньою змовою), ч. 1 та ч. 2 ст. 111 (державна зрада), а також за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом). Максимальне покарання за держзраду в Україні — довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
20 серпня 2025 року стало відомо, що Федора Христенка, ймовірно, затримали в Еміратах.
6 вересня правоохоронці заарештували Федора Христенка, якого раніше затримали в ОАЕ.
Наприкінці листопада матеріали справи нардепа Федора Христенка, якого обвинувачують в держзраді, передали до Печерського суду.
У перші дні грудня з’явились заяви, що із підозрюваним хочуть укласти угоду.
Нагадаємо, журналісти Вільного Радіо підготували досьє про народного депутата Федора Христенка. Ми зібрали основне, що варто знати про Христенка, його шлях у політику та звʼязки.