Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Любитель риболовлі, прихильник розв’язувати питання “по-пацанськи” та найкращий друг першого ватажка “ДНР” Олександра Захарченка — усе це про Олександра Качанова. Чоловік уже понад 10 років керує окупаційною адміністрацією в Докучаєвську на Донеччині. Він починав як шахтар, потім став підприємцем у сфері комп’ютерних технологій, але дружба з сепаратистом перевернула все його життя.
Журналісти Вільного Радіо зібрали найповніше досьє про уродженця Донецька, який нині очолює окуповане місто та заочно засуджений в Україні до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Для підготовки цього досьє наші журналісти проаналізували відкриті дані (інтерв’ю, реєстри власності, сторінки в соцмережах, публікації у ЗМІ тощо), отримали документи від правоохоронних органів, поспілкувалися з тими, хто потенційно міг знати посадовця, та перечитали чати Докучаєвська. Також ми надіслали пропозицію особисто поспілкуватися самому Качанову, але він її проігнорував. Якщо ви вважаєте, що в матеріалі бракує інформації, якою ви готові поділитися із Вільним Радіо, напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook.Цей матеріал створений для рубрики “Досьє” на Вільному Радіо. Ми поступово публікуватимемо біографії посадовців та інших людей, які працюють на Донеччині та отримують зарплати з бюджетів різних рівнів (наприклад, судді, прокурори, народні депутати), а також є ставлениками окупантів на захоплених частинах регіону.
Якщо вас цікавить лише окремий розділ досьє — натисніть на потрібний пункт, і ви відразу перейдете до відповідної інформації. Також ви можете скористатися функцією пошуку у браузері, аби знайти потрібну частину за ключовими словами:
Олександр — українець, якому на момент написання матеріалу нещодавно виповнилося 50 років. Він народився 11 червня 1976 року в Донецьку у родині звичайних робітників. Батько працював шахтарем, а мати — продавчинею.
У період з 1983 до 1991 року чоловік навчався у донецькій школі №51, а після її завершення вступив у Донецький технікум промислової автоматики за спеціальністю “Експлуатація автоматизованих систем у вугільній промисловості”.
В інтерв’ю джерелам окупантів Качанов згадував, що разом із ним у цьому ж технікумі навчався майбутній перший ватажок т.з. “ДНР” Олександр Захарченко. Студенти стали найкращими друзями.
За даними Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Олександр одружився у студентські роки — 12 жовтня 1996 року (більше про його родину читайте у відповідному розділі нижче). Зі своєю обраницею Інною він познайомився в технікумі, і саме вплив Захарченка допоміг їм зблизитися. Качанов в інтерв’ю казав:
“Він став для мене не тільки другом, а й сватом — він мав важливу роль у моєму житті. Саме він вмовив мою майбутню дружину на перше побачення, адже до цього вона мені відмовляла”.
З того ж 1996 року Качанов почав працювати підземним електромонтажником на шахті імені Дзержинського в Торецьку, а в 1997 році перейшов працювати підземним гірником на шахті імені Засядька в рідному Донецьку. У своїх спогадах він стверджував, що видобув “тонни вугілля”.
“Батьки мене завжди підтримували. Навіть коли я вирішив покинути шахту. Спочатку вони були проти, але я нагадав, що зазнав серйозної травми в шахті, і якщо продовжу тут працювати, стану інвалідом”, — ділився Качанов в інтерв’ю.
У 1999 році чоловік вступив до Донецького державного технічного університету, де здобував спеціальність “Обчислювальна техніка”. Втім, повну вищу освіту він здобув пізніше.
У 2000 році Олександр усе ж покинув шахту й обрав нову спеціальність у роздрібній торгівлі комп’ютерними товарами. Спочатку він став інженером з комп’ютерних систем у ТОВ “Інформаційні технології та комунікації” (це донецька компанія, яка залишилася в окупації та перереєструвалася за російською юрисдикцією у 2022 році). У 2006 році чоловік став технічним директором філії цієї компанії.
У 2014 році, коли почалася війна на сході України, Качанов продовжував працювати в комп’ютерній сфері. У цей період він почав публічно висловлювати антиукраїнські погляди.
“Буквально з перших днів Майдану (Революції Гідності, — ред.), все це забурлило, і стало зрозуміло, що це фашизм — реальний нацизм, і якщо вони (люди з проукраїнською позицією, — ред.) переможуть — нам буде погано”, — говорив Качанов в інтерв’ю.
Згодом він почав брати участь у мітингах на підтримку сепаратизму.
“Хотілося, щоб нас почули. Ніхто не хотів воювати, але українська влада зробила все, щоб ми в її очах стали зрадниками. Але це вони зрадники. Якось я приїхав привітати батька з днем народження і на власні очі бачив, як бомбили Донецький аеропорт — це вже була війна. Тому я підтримував референдум (незаконний референдум щодо створення т.з. “ДНР”, — ред.)”, — зазначав Олександр.
Ще близько року чоловік працював у тій самій комп’ютерній компанії. Паралельно він продовжував підтримувати сепаратистські ідеї та публічно пояснював свою позицію.
“Ніхто не питав мене в 15 років, чи хочу я жити в іншій країні, коли розвалився Радянський Союз. Тому для мене зараз це — захист Батьківщини, бо я хочу жити в одній великій країні з іншими народами Російської Федерації”, — наголошував Качанов.
За його словами, за часів АТО та ООС він нібито пережив кілька обстрілів.
“Одного разу їхав на машині до матері в Донецьку, трохи затримався і ледь не потрапив під мінометний обстріл “Амстора” (торговельний центр, — ред.). Ще один раз бачив, як на моїх очах снаряд влучив у вікно будинку”, — стверджував чоловік в інтерв’ю.
У 2015 році Олександр вступив на третій курс уже підконтрольної окупантам “Донбаської національної академії будівництва та архітектури” і згодом здобув вищу освіту за спеціальністю “Економіка підприємства”.
Наприкінці цього ж року Качанов розпочав свою окупаційну “кар’єру”.
“Мій друг, Олександр Захарченко (який на той момент уже був ватажком т.з. “ДНР”, — ред.), попросив стати членом його команди в цей час — йти та служити народу республіки. Мені було страшно, я боявся підвести його і пропонував піти солдатом до армії. А він сказав: «Ні, там є кому»”, — згадував Качанов в інтерв’ю.
У вересні пропагандистські медіа опублікували “передвиборчу програму кандидата на посаду мера Докучаєвська Олександра Качанова”. У ній чоловік обіцяв розібратися з водопостачанням та іншими комунальними проблемами в місті, забезпечити школи їжею, а жителів — гуманітарною допомогою, запустити всі підприємства, а зруйновані будинки — відновити.
Зазначимо, у період АТО, а потім ООС, Докучаєвськ перебував на лінії розмежування між українськими захисниками та окупантами. Декілька південних вулиць залишалися підконтрольними ЗСУ, а решта міста перебувала під контролем окупантів. Тому протягом восьми років місто залишалося прифронтовим.
7 жовтня 2015 року Олександр Захарченко незаконним указом призначив свого друга на “посаду” самоназваного “виконувача обов’язків голови адміністрації міста Докучаєвськ”.
На новій “посаді” він став ще активніше висловлювати антиукраїнську риторику. Зокрема, регулярно звинувачував українських військових в ударах по Докучаєвську, зокрема по школах та інших цивільних об’єктах.
У 2017 році фейковий очільник міста втрапив у скандал. У листопаді того року в мережі з’явилися повідомлення, що жителі окупованого Докучаєвська нібито написали скарги на самоназваного “мера” т.з. “міністру державної безпеки ДНР” Володимиру Павленку.
Обурення нібито викликав ремонт у будинку Качанова. Його запідозрили в розкраданні коштів, які окупанти виділили на ремонт станції швидкої допомоги. Також стверджували, що він не роздавав місцевим гречану крупу, яку отримав від Росії як гуманітарну допомогу, а продавав її. Втім, доказів цим звинуваченням не надали, і помітних у мережі наслідків для Качанова не було.
Тим часом фейковий “мер” також став учасником сепаратистського руху “Донецька республіка”. Точно невідомо, коли він вступив до цієї організації, але щонайменше з 2018 року він вже вів прийоми громадян у Докучаєвську як її представник.
З 2019 року він фігурував у новинах окупаційних медіа, де вручав “партійні квитки” жителям Докучаєвська, які приєднувалися до сепаратистського руху.
Із припискою “виконувач обов’язків” Качанов очолював захоплене місто чотири роки. 31 травня 2019 року вже новий ватажок т.з. “ДНР” Денис Пушилін перепризначив Качанова вже “головою адміністрації міста Докучаєвська Донецької Народної Республіки”.
26 вересня 2023 року самоназвані “депутати” т.з. “Докучаєвської міської ради” рішенням №16 “Про обрання голови муніципального утворення міського округу Докучаєвськ Донецької народної республіки” більшістю голосів (із 14 “депутатів” 12 проголосували за Качанова, ще двоє — за його конкурента Сергія Рура) призначили Олександра Качанова т.з. “головою міського округу Докучаєвськ Донецької народної республіки” ще на п’ять років, тобто до 2028 року.
Після голосування Качанов склав “присягу”, що українські правоохоронці змогли кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Про роботу на псевдопосаді очільника Докучаєвська Качанов казав:
“Це важче, ніж було працювати на шахті. Там було важко фізично, але ти міг відпочити. Тепер я маю багато відповідальності за людей, а відпочинку і вихідних — не маю”.
Те, що сам Качанов вважає приводом для гордості у своїй роботі, — зоосад та лебедине озеро в Докучаєвську, які жителі міста можуть відвідувати безкоштовно.
Втім, і про проблеми в Докучаєвську він теж говорить:
“Головне, що всіх хвилює — це обстріли, постійні стреси та необхідність ремонтувати. Але найбільша проблема — це відсутність економічного розвитку в місті. Ми не можемо повернутися до стану, який був до війни. Адже промислова зона розбита вся, і на лінії розмежування в нас немає жодного працюючого підприємства. Це Україна робить спеціально, щоб люди, скажімо так, хвилювалися”.
Проте підприємець Олександр Ахунзянов із Докучаєвська, який мав цех із вирощування глив та цех із виготовлення ковбасних виробів, розповідав журналістам “Громадського радіо” у 2020 році, що Качанов “віджав” його бізнес.
“Моє підприємство вже переходило з рук у руки, але основним власником акцій мого підприємства є так званий мер або адміністратор міста Качанов Олександр Юрійович — кум колишнього “голови” (ймовірно, йдеться про Олександра Захарченка, — ред.), під якого й віддали мій бізнес. Він продовжує розкрадати мої підприємства”, — наголошував підприємець.
Сам Качанов ці звинувачення не коментував.
У роботі й особистому житті чоловік характеризує себе як “пацана”:
“Мені подобається, коли усі питання розв’язуються “по-пацанськи”, без підводної течії, політичної або економічної. Тобто кажеш як є, робиш як є, а якщо не правий — відповідаєш за це. Я все життя живу так “по-пацанськи”, і мені це допомагає”.
Після початку відкритого вторгнення Росії Качанов активно підтримував війну. У березні 2022 року він заявляв, що в місті розпочалися масові обстріли, які призвели до пошкодження багатьох об’єктів. Утім, провину на руйнування він поклав на українську армію, а не на військових країни-агресорки, які наступали на місто.
Коли президент країни-агресорки Володимир Путін заявив, що “приєднав” до складу Росії частину українських територій (і підписав внутрішні документи про це), Олександра внесли в російські бази як представника влади в окупації. Це сталося 30 листопада 2022 року, а фейкову адміністрацію Докучаєвська перереєстрували за російськими законами через рік — 20 листопада 2023 року.
Також Качанов став членом російської партії “Єдина Росія” і тепер, спираючись на досвід роботи у сепаратистському русі, роздає партійні квитки жителям Докучаєвська.
Крім цього, Качанов як представник окупаційної влади проводить зустрічі з місцевими жителями та заохочує дітей отримувати російські паспорти.
У своїх соцмережах чоловік вітає читачів із такими “святами”, як “возз’єднання ДНР та Росії”, “День визнання ДНР”, “День російської мови”, “День Росії” та навіть “День проголошення ЛНР”.
Також він підтримує мілітаризацію українських дітей на окупованих територіях та вітає їх із нагородами, які вони здобувають у російських рухах.
Не забуває Олександр і про російських окупантів — вітає з професійними датами військових та російських представників правоохоронних органів.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Докучаєвську почали проводити ремонти коштом регіону-шефа. Для Докучаєвська це Республіка Саха.
Зокрема, як стверджують окупаційні джерела, тут відкрили новий т.з. “МФЦ” (аналог українського Центру надання адмінпослуг) та відремонтували будинок дитячої творчості, молодіжний центр, школу в селищі Оленівка, будинок культури у селі Андріївка, а також водопровід у Докучаєвську. Крім, цього Качанов заявляв про плани відремонтувати десятки житлових будинків і дороги. Втім, про відновлення підприємств, яке Качанов згадував ще під час ООС, досі не йдеться.
Водночас Докучаєвську допомагали й представники Володимирської області, які здебільшого займалися перепідготовкою за російськими стандартами місцевих учителів та працівників окупаційної адміністрації. Качанов дякував росіянам за таку допомогу.
На момент написання матеріалу Олександр Качанов продовжує працювати т.з. “мером” Докучаєвська, за що вже отримав вирок українського суду (детальніше про це читайте нижче). Як він казав, це місто стало для нього вже “рідним”:
“Я про свій рідний Донецьк, хоч і прожив там усе життя, вже кажу: «у них», а у Докучаєвську кажу «у нас». Знаю за адресами кожну проблему у місті. Я вважаю, що коли війна закінчиться, в нас буде «маленька Швейцарія»” — передумови для цього є”.
На момент написання досьє Качанов очолював окупований Докучаєвськ понад 10 років. Одна зі співрозмовників Вільного Радіо, чия родичка досі мешкає в місті, так висловилася про роботу Качанова:
“Нічого він взагалі не робить у місті. Докуч (так місцеві скорочено називають Докучаєвськ, — ред.) досі застряг у тому ж 2015 році. Нічого не відбувається, і люди активно роз’їжджаються з міста”, — сказала співрозмовниця Вільного Радіо.
Додатково ми проаналізували чати окупованого міста в соцмережах. Місцеві критикують Качанова за такі речі:
Трапляються повідомлення, у яких місцеві навіть не знають, як звати їхнього “мера”.
Качанов присутній у кількох соцмережах. Він є в телеграмі, де весь контент присвячений його роботі. Саме цей канал Олександр використовує найактивніше й щодня публікує щонайменше кілька новин або републікацій від окупаційної “адміністрації” Докучаєвська та ватажка т.з. “ДНР” Дениса Пушиліна.
Навіть у соцмережах чоловік демонструє підтримку повномасштабної війни проти України. Зокрема, у телеграмі він використовує нікнейм “Александр Качанов 🅉” — із символом російських окупантів.
Також чоловік веде сторінку в забороненій в Україні соцмережі “ВКонтакте”. Вона теж здебільшого присвячена роботі, але нею Олександр займається значно менше і може впродовж місяця нічого не публікувати. Тут також можна знайти більш особисті дописи, наприклад привітання з днем народження від друзів.
Найбільш особистою є сторінка Качанова в забороненій в Україні соцмережі “Однокласники”. Там немає дописів з 2017 року, але у профілі збереглися його сімейні фотографії. Судячи з соцмереж, чоловік одружений з Інною Качановою, яка народилася 2 липня 1977 року та мала дівоче прізвище Бабушкіна.
Щодо дітей — судячи з архівних фотографій, у чоловіка дві доньки.
Журналісти Вільного Радіо проаналізували акаунти друзів Олександра Качанова на його особистій сторінці в забороненій в Україні соцмережі “Вконтакте” та виявили серед них Марію Качанову.
В інстаграмі Марії є відео, на якому вона обіймається з Олександром Качановим, а він її цілує. Це дозволяє припустити, що вона є однією з доньок окупаційного “мера” Докучаєвська.
Серед друзів Марії вдалося знайти її матір — Інну, дружину Олександра. В одному з постів Марія заявила, що на фотографії — вона з мамою.
У друзях обох жінок є Олександра Качанова. Ймовірно, вона є другою, старшою донькою окупаційного “мера”. Вона народилася 2 липня 2004 року й навчалася на журналістку у т.з. “Донецькому національному університеті”. Судячи зі світлин, дівчина вийшла заміж у 2025 році.
Олександра репостила у своїх соцмережах публікації окупаційних угруповань із Ворошилівського району Донецька. Ймовірно, саме там вона й проживає.
За даними українських правоохоронців, Качанов живе у багатоквартирному будинку на вулиці Куйбишева в північно-східній частині центру Донецька. Від цього будинку до Старого Ветківського ставка — близько 20 хвилин пішки.
Крім цього, за даними бази Scanbe, чоловік із такими самими прізвищем, ім’ям та по батькові — Качанов Олександр Юрійович — 16 липня 2007 року зареєстрував право власності на квартиру в Донецьку на вулиці Антропова. Це двокімнатна квартира площею 44,6 м².
Будинок розташований у центрі міста неподалік Донецького ботанічного саду та парку “Сахалін”.
Актуальне місце проживання у Докучаєвську невідоме.
Про рухоме майно Олександра відомо з даних центру “Миротворець”. Згідно з актуальною на 2023 рік інформацією з бази даних прикордонної служби, Качанов у 2017 році незаконно перетинав кордон із Росією на автомобілі SsangYong Rexton 2012 року випуску. Він був зареєстрований з номерними знаками фейкової республіки.
Журналісти Вільного Радіо змогли підтвердити за VIN-кодом автомобіля, що за ним дійсно був зареєстрований SsangYong Rexton 2012 року випуску. Встановити, чи перереєстрували автомобіль уже за російським законодавством, не вдалося.
Як повідомили журналістам Вільного Радіо у Службі безпеки України у відповідь на інформаційний запит, Олександр Качанов фігурує у кримінальній справі за статтею про колабораційну діяльність.
Підозру Олександру оголосили 22 листопада 2024 року за те, що він у 2023 році погодився очолити окупований Докучаєвськ. Слідчі вважають, що він зробив це добровільно та свідомо. Оскільки Качанов не виходив на контакт зі слідчим, підозру вручили адвокату, якого призначила фігуранту держава.
30 листопада 2024 року Качанова оголосили у розшук, а 12 грудня того ж року йому обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Повторно його викликали до слідчого 27 листопада 2024 року, 10 грудня 2024 року, 30 січня 2025 року, 21 квітня 2025 року та 2 червня 2025 року. Втім, жодного разу фігурант не з’явився на засідання, бодай в онлайн-форматі.
На одному із засідань, під час якого суд оголосив вирок, адвокатка Качанова зазначала, що в матеріалах справи нібито не вистачає належних доказів, і просила суд винести виправдувальний вирок.
Однак у грудні 2025 року Вознесенівський районний суд Запоріжжя заочно виніс вирок Олександру, в якому призначив максимальне покарання — до 10 років позбавлення волі із забороною працювати на певних посадах до 15 років та з конфіскацією всього майна на користь держави.
“Обвинувачений <…> діяв особисто в інтересах окупаційної влади країни-агресора. Його діяльність <…> була спрямована на проведення підривної діяльності проти України та запровадження і зміцнення авторитету окупаційної влади країни-агресора. Тобто [Качанов] діяв добровільно, з прямим умислом, мав вибір та можливість відмовитися від дій”, — йдеться у вироку. Адвокатка з цим рішенням не сперечалася.
Крім вироку за колабораційну діяльність, Качанов також фігурує у досудовому розслідуванні за статтею про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Його підозрюють за другою частиною цієї статті, згідно з якою йому може загрожувати ще від 5 до 10 років позбавлення волі з можливою конфіскацією майна (але його майно вже заочно постановили конфіскувати за вироком у справі про колабораційну діяльність).
У мережі вдалося знайти лише повістку про виклик підозрюваного за цією справою від 15 листопада 2021 року, де немає жодних даних по суті розслідування.
Обвинувальний акт щодо другого провадження слідчі направили у тому ж листопаді 2021 року до Пологівського районного суду Запорізької області. У прокуратурі Донецької області у відповіді на інформаційний запит Вільного Радіо додали, що “судовий розгляд триває”, та уточнили, що Олександр Качанов фігурує лише у двох кримінальних справах.
За даними проєкту War & Sanctions, який працює за підтримки Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Олександра Качанова немає у переліку людей, проти яких окремі країни запровадили санкції. Однак він фігурує на сайті проєкту як людина, яка “підтримує та реалізує політику Путіна щодо депортації українських дітей з тимчасово окупованих територій України, сприяє “інтеграції” дітей з тимчасово окупованих територій України в єдиний культурно-освітній простір громадянсько-патріотичного виховання РФ”.
Зокрема, він, виконуючи “постанову” ватажка т.з. “ДНР” Дениса Пушиліна, у травні 2022 року нібито сприяв депортації 70 українських дітей з тимчасово окупованої частини Донеччини до Володимирської області Росії.
“Крім того, забезпечив перевезення дітей з міста Докучаєвськ до бюджетної установи “Донецький соціальний центр адміністрації міста Донецьк”, звідки надалі дітей було перевезено до РФ”, — ідеться на сайті проєкту.
Зазначимо, Олександр Качанов регулярно звітує про відправлення українських дітей до різних регіонів країни-агресорки та про їхнє повернення. У телеграм-каналі Качанова за різними формулюваннями можна знайти десятки звітів щодо поїздок дітей із Докучаєвська до Росії.
Раніше журналісти Вільного Радіо підготували повні досьє про ватажка т.з. “ДНР” Дениса Пушиліна, т.з. “мера” Донецька від росіян Олексія Кулемзіна та очільника Єнакієвого Ігоря Мартинова.
.jpeg){kind=link}
