Трималися без декомунізації 5 років. На Костянтинівському вокзалі зняли табличку герою СРСР


image
Фото з відкритих джерел

21 травня 2015 року в Україні набув чинності закон про декомунізацію. Однак всі ці 5 років на фасаді залізничного вокзалу в Костянтинівці висіла пам’ятна табличка на честь героя СРСР. Щоб її демонтували, довелось довести справу до прокуратури.

 

Про це Вільному радіо розповів голова ініціативи “Декомунізація.Україна”, громадський активіст Вадим Поздняков.

Меморіальну дошку встановили на честь Валентина Котельникова, який працював на цій станції машиністом паровозу та “героїчно загинув під час захисту радянського кордону на Далекому Сході”. 

У Костянтинівці 5 років не знімали пам'ятну табличку герою СРСР
Фото: сторінка Олександра Рудоманова у Facebook

 

Наприкінці 2019 року табличку побачив український журналіст і блогер Олександр Рудоманов. Він сфотографував її та відправив фото Вадимові.

“Я надсилав в усі можливі інстанції інформацію: на ОДА, на міськраду, на Інститут національної пам’яті. Вони дуже довго відповідали, та врешті-решт міська рада відмовилася проводити демонтаж, але Інститут національної пам’яті дав рекомендації, що її треба таки демонтувати”, – розповідає Вадим Поздняков.

Окрім цього, активісти попросили нардепа від 164 округу Ігоря Василіва написати звернення до прокуратури Донеччини. 27 квітня вони отримали відповідь, в якій зазначалося, що Костянтинівська міськрада демонтувала об’єкт.

У Костянтинівці 5 років не знімали пам'ятну табличку герою СРСР
Фото: сторінка Олександра Рудоманова у Facebook

 

Щоб радянську пам’ятку прибрали, можна написати звернення до органу місцевого самоврядування. У листі слід вказати адресу знаходження такого об’єкта та що на ньому зображене. Інший варіант – звернутися до активістів, які знають алгоритм дій.

“Загалом у більшості люди звертаються до нашого проєкту “Декомунізація.Україна”, а ми вже паперово з цим боремося. Є такі об’єкти, які знімають за 2-3 дні, а є такі, за які ми боремось роками”, – каже Вадим.

За його словами, буває, що місцева влада не хоче визнавати пам’ятку такою, що підпадає під закон про декомунізацію. Одним з таких прикладів став випадок з табличкою в Костянтинівці.

“Коли нам така відповідь надходить, і ми розуміємо, що це відписка, ми просто шлемо листа на Інститут національної пам’яті, а вони – їм”, – пояснює громадський діяч.

Нагадаємо, рівно 5 років тому – 21 травня 2015 року – набув чинності пакет законів про декомунізацію. Документ передбачає перейменування міст, вулиць та інших топонімів, назви яких пов’язані з комуністичним режимом та діячами. Так, у 2015 році Артемівську повернули його історичну назву – Бахмут. Також у законі йдеться про ліквідацію пам’ятників радянським діячам, меморіальних дощок та інших пам’яток з символікою СРСР. Наприклад, у центрі Бахмута демонтували монументи Артема та Володимира Леніна. Поки що площі стоять порожніми, бо місцева влада не вирішила, чим замінити комуністичних ідолів.

Закон про декомунізацію ототожнює радянський та нацистський режими, які “категорично заперечували можливість існування української незалежної держави, переслідували її прихильників та перешкоджали українському національному відродженню”.

Читайте також:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Останні новини

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: