Охоронювану зону зроблять у балці Скелюватій, де 300 років тому двоє бахмутян вперше знайшли вугілля. Окрім історії, тут є й рідкісні рослини. Але місцеві поки сприймають балку як безоплатне сміттєзвалище.
Про це Вільному радіо розповідає викладачка Донбаського державного коледжу технології й управління Світлана Зіміна.
Таке клопотання подали активісти Торецької ГО “Сучасна орієнтація”, яку створили на базі цього закладу освіти.
“Написали клопотання на Департамент (екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації, — ред.), департамент підтримав. І внесли таку пропозицію до Торецької ВЦА, і ВЦА теж підтримала”, — каже викладачка.
За її словами, балка стане першою у промисловому Торецьку природоохоронною територією. Її почали досліджувати після того, як двоє краєзнавців довели: саме тут офіційно розпочався вуглевидобуток на Донбасі.
“Дослідження Михайла Кулішова та Миколи Ломака, коли вони довели, що Скелювата балка є місцем винаходу перших промислових покладів вугілля на Донбасі. Донбас починався саме на території нинішнього Торецька, з балки Скелюватої”, — зазначає Світлана Зіміна.
Для довідки:За допомогою історичних документів та карт ці краєзнавці довели, що у 1721 керуючий бахмутським солепромислом Микита Вепрейський та комендант Бахмутської фортеці Семен Чирков знайшли у балці Скелюватій на території сучасного Торецька “земляне вугілля”. Його використовували в кузнях Бахмута для латання чренів-сковорід з солеварень. А 20 січня 1722 року вугілля у діжках доставили у Берг-колегію в Петербург.
Торецька викладачка Світлана Зіміна зазначає: вугільні підприємства та їхні відходи підступають до балки з усіх боків.
“Балка у нас невеличка та поділяється на дві частини — східну та західну, верхню та нижню. Нижня частина (не вся, але у великій площині), знищена териконами шахти “Центральна”. І у верхній частині є терикони: на березі балки — шахти “Артема”, біля кордонів балки — шахти “Нова”, і є старі терикони з невеличких селянських шахт”, — розповідає жінка.
Студенти та викладачі з’ясували, що окрім історичної цінності, балка унікальна й своїми рідкісними рослинами, які тут зустрічаються.
“Члени гуртка з екологічного краєзнавства, який я очолюю, разом з викладачкою Мариною Гирич, — ми знайшли 4 види “червонокнижних” рослин, це ковила волосиста, шавлія поникла, рястка Буше та рястка відігнута. Також є рослини з переліку рідкісних рослин Донецької області”, — розповідає дослідниця.
Світлана Зіміна стверджує: ця балка – диво для Торецька.
“У самому центрі промислового міста, де майже 200 років активно видобувають вугілля, збереглася така перлина природи! Ніхто ніколи там не копав, не саджав — скеля, вона й називається Скелювата. І шар грунту — 3-4 см. Тільки на дні, де протікає струмок Скелюватий, там товстіший шар грунту. Це непорушене місце – таке, яким воно було 300-400 років тому”, — розповідає про балку Світлана Зіміна.
Керівниця краєзнавчого гуртка вважає, що у балки є потенціал.
“Вона дуже мальовнича, там можна зробити не одну дуже цікаву екологічну стежку. Це може бути й місцем відпочинку, й туризму”, — розповідає дослідниця.
Але, за її словами, місцеві мешканці поки що сприймають балку як смітник.
“Суцільне сміттєзвалище! Побутові відходи, і це десятиліттями було”, — зазначає викладачка.
Та й коштів на оформлення відповідних документів поки не знайшли — ані у місцевому бюджеті, ані в Департаменті екології ДонОДА. На думку Світлани Зіміної, ціна питання може бути близько 10-20 тис. грн. Активісти планують шукати гроші далі — залучати грантові кошти або збирати самотужки у самій громаді.
“Щоб був статус заказника, потрібно зібрати певний пакет документів — довідки, в чиїй власності земля тощо. І кожна така довідка щось коштує”, — пояснює співрозмовниця.
Нагадаємо, нідерландські архітектори у Соледарі запропонували створити рекреаційні зони у центральному парку та на місцевій Юрчиній горі. Вони розробили проєкт та представили його громадськості й місцевій владі.
Додамо, на цій горі, вкритій степовою рослинністю, теж зустрічається червонокнижна ковила. Тому, за даними краєзнавців Бахмутського району, її теж варто перетворити на заказник.
Читайте також: