Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
На тимчасово окупованій частині Донеччини вже тривають дострокові “вибори” до Держдуми РФ. Захоплену територію поділили на три округи і пропонують місцевим обирати з-поміж чотирьох кандидатів у “Донецькому окрузі”, п’яти у “Горлівському” та шести у “Макіївському”. Найбільше представників — від партій “Єдина Росія”, “КПРФ”, “Справедлива Росія” та “Нові люди”.
Журналісти Вільного Радіо проаналізували біографії кандидатів. Розповідаємо, хто саме хоче представляти т.з. “ДНР” у російському парламенті та які доходи і майно декларує дехто з них.
Усі дані про кандидатів у Державну думу Росії журналісти Вільного Радіо знайшли в російських джерелах.
У червні 2026-го ми вже розповідали про кандидатів у Держдуму РФ від т.з. “ДНР” за списками “Єдиної Росії”. Але тоді йшлося лише про претендентів до праймеріз — внутрішньопартійних виборів, на яких визначають, хто все ж представлятиме партію. Зараз уже відомо, хто з окупованої частини Донеччини прагне стати депутатом на незаконних виборах у Державну думу РФ.
У російській виборчій системі т.з. “Макіївський округ” має номер 13. Жителям цього окупованого району пропонують обирати на незаконному голосуванні серед шести претендентів:
Працює військовою кореспонденткою російського “Першого каналу”. У своїй біографії вона стверджувала, що висвітлює війну в Україні від самого її початку. Так, у мережі є запис прямого ефіру з Іриною з аеропорту “Антонов” у Гостомелі на тлі знищеного Ан-225 “Мрія”.
Також Куксенкова перебувала в Маріуполі під час боїв і нібито дістала поранення. Після реабілітації продовжила працювати у т.з. “ДНР” журналісткою та волонтеркою. Вона зазначає, що її волонтерську діяльність підтримав особисто російський президент Володимир Путін: він надав їй президентський грант на допомогу росіянам, які дістали поранень у боях.
Декларацію про доходи жінка як кандидатка не подала.
За даними російських реєстрів, чоловік зареєстрований як індивідуальний підприємець з 14 вересня 2020 року. Основний вид його діяльності — оптова торгівля. Він зазначений як співзасновник компанії “Агро трейд”.
В “ЛДПР” Єропутова представляють як агропромисловця, який займається вирощуванням і збиранням зернових на окупованій частині Донеччини.
Також він є “президентом” самоназваної “Федерації тенісу ДНР”.
Є також свідчення, що Єропутов допомагає російським загарбникам, за що отримав відзнаку “За допомогу фронту”.
Декларацію про доходи чоловік як кандидат не подав.
У період “депутатства” у т.з. “Народній раді ДНР” жінка працювала у “комітеті з кримінального та адміністративного законодавства” і була його секретаркою. За це проти неї запровадили санкції в Україні та ЄС.
Відомо також, що до окупації Сигідіна працювала як індивідуальна адвокатка в Донецьку.
Після повномасштабної війни вона стала кандидаткою в депутати Держдуми РФ від партії “Справедлива Росія”. Фактично вона була у керівництві “регіонального відділення партії” на окупованій частині Донецької області.
Одночасно з висуванням кандидаткою по т.з. “Донецькому округу” Оксану включили до загального переліку кандидатів у депутати від партії “Справедлива Росія”.
Згідно з декларацією, за 2025 рік жінка заробила 1 392 393 рублів (близько 736 720 грн). У її повній або частковій власності є:
Основним місцем роботи чоловіка до виборів вказують Національний центр еколого-епідеміологічної безпеки, де він обіймав посаду директора.
Крім цього, його називають “офіцером козацького батальйону “Аксай” Добровольчої штурмової бригади “Дон”.
У 2016 році Жуков балотувався на виборах до Держдуми та на виборах до Московської обласної думи від “Партії зелених”, але депутатом не став. У 2019 році він намагався пройти до Московської міської думи від тієї ж партії. Тоді він працював членом Ради з питань агропромислового комплексу та природокористування при Раді Федерації РФ і заступником голови громадської ради Росприроднагляду.
У 2023 році Жуков став членом “Спілки журналістів Росії”.
У 2026 році він фігурував у медіа, де давав коментарі як “ветеран СВО” та “старший офіцер козаків”.
Звітність про свої доходи чоловік як кандидат не подавав.
У радянські роки чоловік працював слюсарем, вступив до “Комуністичної партії Радянського Союзу” і в 1986 році вже працював секретарем комітету комсомолу.
В 1995 році він був директором “Представництва Братського алюмінієвого заводу”.
Бориса Литвинова називають одним із організаторів проголошення т.з. “ДНР”. У 2014 році він був автором “Акта та Декларації про суверенітет “ДНР”. Після проголошення “незалежності” фейкової республіки очолив “Раду ДНР”.
Згадуючи ті часи в одному з інтерв’ю, чоловік казав:
“Проєкт Акта про проголошення незалежності писав у ніч із 6 на 7 квітня 2014 року у себе вдома, а для його юридичного обґрунтування опрацьовував міжнародне право та документи ООН”.
У листопаді 2014 року Литвинов став “депутатом” “Народної ради ДНР”.
Втім, вже за два роки “Народна рада” ухвалила документ, яким припинила “депутатські повноваження” Литвинова та Миколу Рогозіна. Пізніше Денис Пушилін, який на той момент був “спікером Народної ради” заявив, що Литвинов і Рогозін голосували всупереч рішенням більшості від фейкової партії “Донецька республіка”, а під час “воєнного стану” таке неприпустимо.
У біографії, яку чоловік написав як кандидат у депутати від “КПРФ”, йдеться, що він перейшов із “республіканського відділення” до цієї партії у 2022 році.
У вересні 2023 року Литвинов знову став депутатом “Народної ради ДНР” та очолив горлівське відділення партії “КПРФ”.
Одночасно з висуванням кандидатом по т.з. “Горлівському округу” Бориса включили до загального переліку кандидатів у депутати від партії “КПРФ”.
Згідно з декларацією, за 2025 рік Литвинов заробив 3 021 132 рублі (близько 1 598 492 грн). У власності або частковій власності кандидата є:
Про нього пишуть як про заступника керівника “регіонального відділення” партії “Нові люди” на окупованій частині Донеччини. Також він — “помічник депутата” самоназваної “Народної ради ДНР”. Сам він писав:
“Прийшов у партію активістом та керував партійними проєктами”.
У 2025 році його також називали “керівником міського відділення “Здорова Вітчизна” у Макіївці”.
Згідно з декларацією, за 2025 рік Макієнко заробив 903 177 рублів (близько 477 874 грн). У його повній або частковій власності є:
Т.з. “Донецький округ” зареєстрували в російській виборчій системі під номером 14. Жителям цього району пропонують обирати на незаконному голосуванні з-поміж чотирьох людей:
Бородай брав участь у війні проти України ще з квітня 2014 року. Тоді він вів перемовини з Ігорем Стрєлковим (Гіркіним), який командував бойовиками т.з. “ДНР”. З травня того ж року він уже обіймав псевдопосаду “голови Ради міністрів ДНР”, а у серпні 2015 року очолив створений у Росії “Союз добровольців Донбасу”.
У жовтні 2021 року чоловік став депутатом російської Держдуми, де також працює заступником голови комітету у справах СНД, євразійської інтеграції та зв’язків зі співвітчизниками. Колишній “прем’єр ДНР” наразі представляє у Держдумі Ростовську область і тепер претендує на переобрання, але вже від “ДНР”.
У 2023 році Бородай став засновником і командиром 7 розвідувально-штурмової бригади окупантів “Святий Георгій”.
Згідно з декларацією за 2021 рік (останні доступні дані), того року він заробив 2 394 797 рублів (близько 1 267 096 грн). У власності або частковій власності кандидата є:
Дорофєєв був “депутатом” “Народної ради ДНР” першого скликання, а зараз є заступником голови “ради” від фракції “Нові люди”.
Також з кінця 2024 року він працює “секретарем Ради регіонального відділення “Нових людей” у т.з. “ДНР”.
У декларації Дорофєєва йдеться, що він є учасником т.з. “СВО”.
Одночасно з висуванням кандидатом по т.з. “Донецькому округу” Олексія включили до загального переліку кандидатів у депутати від партії “Нові люди”.
Згідно з декларацією, у 2025 році Дорофєєв заробив 677 260 рублів (близько 358 340 грн). У його власності немає об’єктів нерухомості, але є автомобіль Changan UNI-T 2023 року випуску.
За словами однопартійців, до 2014 року Караяні був правоохоронцем, і його підрозділ нібито підтримав утворення “ДНР” і відмовився виконувати наказ про розгін протестувальників.
Чоловік намагається стати депутатом не вперше — у 2023 році він також балотувався на незаконних виборах до “Народної ради ДНР”.
Він фігурував у відео російських блогерів, де його називали “помічником віцеспікера Народної ради ДНР”.
У 2026 році Караяні працював на зустрічах із працівниками підприємств, де обговорювали проблеми у фейковій республіці.
Декларацію про свої доходи чоловік як кандидат не подав.
У російських реєстрових даних Малкаров фігурує як керівник та засновник московського ТОВ “Гарант Сіті”, у якому володів 100% компанії та був її генеральним директором. Компанію зареєстрували у 2007 році. Вона займалася будівництвом, підготовкою будівельних майданчиків, монтажем конструкцій та іншою діяльністю, але у 2016 році її ліквідували.
Також чоловік був директором компанії “Стоп — Угон Центр”, яка з 2008 року працювала у сфері торгівлі та обслуговування автомобілів. Втім, її так само ліквідували у 2016 році.
У 2025 році Малкаров фігурував у звітах партії “Справедлива Росія”, де зазначалося, що він особисто доставляв будівельні матеріали та інше майно для “2 стрілецької роти стрілецького батальйону військової комендатури ДНР”.
У 2026 році однопартійці розповідали, що Малкаров став одним із керівників проєкту партії з працевлаштування ветеранів війни проти України.
30 квітня того ж року він вступив до “Асоціації ветеранів СВО”.
Його актуальна “посада” — член ради “Донецького регіонального відділення партії “Справедлива Росія”.
Представники партії у квітні 2026 року писали, що Малкаров є одним із керівників будівельної організації.
Також він бере участь у прийомах громадян у Маріуполі та суботниках у Донецьку.
Декларацію про доходи чоловік як кандидат не подав.
У російській виборчій системі т.з. “Горлівський округ” має номер 15. Жителям цього району пропонують обирати на незаконному голосуванні з-поміж п’яти претендентів:
Членом російської партії він став щонайменше у 2023 році, коли вже входив до т.з. “Ради Горлівського місцевого відділення “Справедлива Росія”. Тоді він брав участь у підтримці дитячої футбольної команди “Шахтар”.
У 2025 році Білокопитов організовував роздачу питної води жителям Горлівки. Тому ж року партія писала, що він допоміг мешканцям будинку на вулиці Нансена у Горлівці відновити водопостачання.
На сайті “Справедливої Росії” чоловік нині фігурує як “член Ради регіонального відділення партії”.
Цього ж року його титрували в новинах вже як помічника депутата Державної думи РФ від Балашихінської міськради Дмитра Шинкарьова.
Крім цього, Білокопитов є співзасновником ТОВ “Агростройкомплект” у Горлівці. Компанія займається оптовою торгівлею та вирощуванням овочів, баштанних, коренеплодів та бульбоплодів, грибів і трюфелів.
Декларацію про доходи чоловік як кандидат не подав.
У біографії, яку Крамар написав для партії, йдеться, що він родом із міста Десногірськ Смоленської області.
У 2004–2006 роках був керівником рекламного відділу “Десна-ТВ”, потім до 2009 року — оператором на Смоленській АЕС. Того ж року став заступником начальника оргвідділу партії “Єдина Росія” та депутатом Десногірської міськради.
У період 2007–2011 років працював помічником депутата Держдуми РФ та прессекретарем у “Загальноросійському народному фронті”.
З 2014 до 2017 року був “першим заступником керівника центрального виконкому” сепаратистського руху “Донецька Республіка”.
У 2017–2018 роках був “заступником директора” “Руського центру”.
З 2021 року працював “радником голови ДНР”.
Псевдопосаду “координатора Донецького регіонального відділення ЛДПР” Крамар обійняв у 2022 році, а роком пізніше став “депутатом Народної ради ДНР” та заступником його “голови”.
У санкційному списку він фігурує як директор ТОВ “Восторг” з 25 квітня 2012 року — це підтверджують і російські реєстри, де вказано, що ця компанія займається розробкою комп’ютерних програм. Він також фігурує як засновник у компаніях:
Також він був зареєстрований як індивідуальний підприємець у Смоленській області з 2003 до 2016 року і займався виробництвом хліба та борошняних кондитерських виробів.
Згідно з декларацією, за 2025 рік він заробив 5 963 785 рублів (близько 3 155 461 грн).
Кандидат має акції низки російських компаній, зокрема Сбербанку, ВТБ, “Лукойлу”, “Яндекса”, “Магніту”, Аерофлоту, МТС, Норнікелю, “Полюса” та Ozon, а також інвестиційні паї й облігації федеральної позики.
У власності Крамара є:
Чоловік родом із Донецька та є шахтарем. Свій трудовий шлях почав як гірник на донецькій шахті “Октябрьский рудник”, а згодом став головним інженером шахти ім. Олександра Скочинського в Донецьку.
З 2024 року працює на шахті ім. Лутугіна у місті Чистякове, де обіймає посаду заступника технічного директора.
Станом на 2026 рік Макаров працює заступником технічного директора компанії “Імпекс-Дон”, яка займається вугільними підприємствами на окупованій території Донеччини. Компанія у квітні 2024 року уклала з т.з. “Міністерством вугілля та енергетики ДНР” договір оренди кількох державних вугільних підприємств: “Шахти Комсомолець Донбасу” та підприємств “Торезантрацит”.
У 2026 році чоловік розпочав політичну діяльність. Він розповідав, що у своїй “народній програмі” партія нібито врахувала 15 тисяч пропозицій від жителів т.з. “ДНР”. Також Макаров бере участь у пропагандистських заходах як представник правлячої в РФ партії.
Декларацію про свої доходи чоловік як кандидат не подав.
Селезньов — уродженець Донецька. Його представляли як підприємця з багаторічним досвідом управління комерційними організаціями.
У 2023 році Селезньов став “депутатом Народної ради ДНР” від партії “Нові люди” та членом “комітету з питань природокористування, екології, надр та природних ресурсів”.
З 25 липня 2023 року Селезньов фігурує як засновник ТОВ “Шамбала” у Донецьку, яке займається загальною лікарською практикою.
Згідно з декларацією, у 2025 році чоловік не мав доходів. При цьому він володіє таким майном:
В одному з інтерв’ю йшлося, що Ситов приїхав на окуповану частину Донеччини після 2014 року. Про його діяльність до початку війни на сході України невідомо.
З 2023 року чоловік став т.з. “депутатом Народної ради ДНР”. Тоді у графі посади вказували, що він домогосподар.
У 2024 році представники партії “КПРФ” називали його на зустрічі учасником “СВО”.
Станом на 2026 рік Ситов працює “заступником голови Народної ради ДНР” та “депутатом” від партії “КПРФ”. Як представник партії він зустрічається з ватажками окупованих міст та працівниками підприємств.
Крім “одномандатного округу”, Ситова також додали до загального переліку “кандидатів” у депутати до Держдуми РФ від “КПРФ”.
Згідно з декларацією, за 2025 рік чоловік заробив 3 222 441 рубль (близько 1 705 005 грн). Також він володіє таким майном:
Зазначимо, хоча за російськими даними у незаконних виборах візьмуть участь 19 російських політсил, на тимчасово окупованій частині Донеччини домінують чотири партії: “Єдина Росія”, “КПРФ”, “Справедлива Росія” та “Нові люди”.
Нагадаємо, журналісти Вільного Радіо розповідали, як на окупованій частині Донеччини вперше голосують за російську Думу. Там вже проходять дострокові “вибори” у Державну Думу Росії — на подвір’ях, за невеликими переносними перегородками, часто просто на капоті автівки чи лавці.