В Донецькій області другий рік зростає кількість колаборантів та інформаторів росіян: дані 2024 року
У 2022 році СБУ виявили в Донецькій області 69 шпигунів росіян. Наступного року їх було вже 74. А за перші два місяці 2024 року виявили 13 інформаторів окупантів. В СБУ констатують: кількість людей, що співпрацюють з росіянами на Донеччині зростає.
Про цю категорію справ розповіла на брифінгу речниця СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа.
“У 2022 році у нас (СБУ, — ред.) було 69 підозр та 34 вироки. А у 2023 році вже 74 інформатори та 40 вироків. Тільки за січень та лютий 2024 року ми виявили вже 13 осіб-інформаторів. Тобто, на жаль, тенденція така, що їхня кількість збільшується”, — констатує Галина Прищепа.
Про причини того, чому люди частіше співпрацюють з російськими окупантами — СБУ сказати важко.
“Ми навчились їх швидко ідентифікувати, швидко документувати та швидко виявляти. Однак, якщо казати про [моменти], які не стосуються нашої роботи, то мені важко сказати, чому кількість інформаторів збільшується. Адже люди бачать, що коїться у прифронтових територіях Донецької області. Скільки туди прилітає ворожих ракет, артилерії… а люди продовжують, на жаль, співпрацювати з окупантами, представниками ФСБ та ГРУ”, — говорить речниця СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Водночас в СБУ виділяють три основні причини, через які колаборанти та шпигуни погоджуються працювати з росіянами. І гроші — це найрідкісніша з них.
“Скільки через мене проходило інформаторів: дуже поодинокі випадки, коли вони (колаборанти та інформатори росіян, — ред.) роблять це за гроші. Основні причини три:
- ідея (вони вважають, що в російській окупації їм буде краще);
- обман (нещодавно був приклад інформатора з Краматорська, який через сайт знайомств знайомився з жінкою, і поки він думав, що налагоджує з нею стосунки, — вони виманювали в нього інформацію щодо локацій Сил оборони ЗСУ у Краматорському районі);
- наївність (буває, що люди передають інформацію своїм знайомим та не розуміють для чого це роблять).
Наприклад, звичайні побутові розмови та скарги на воєнне життя. До таких людей менш жорстоке покарання: не державна зрада та колабораціонізм, а розповсюдження інформації в оборонній сфері, яка не була офіційно оприлюднена. Однак не знання про незаконні дії — не звільняє їх від відповідальності)”, — пояснює Галина Прищепа.
Нагадаємо, разом з адвокатами журналісти Вільного радіо детально розповіли про те, як кваліфікують такі правопорушення, доводять провину, а також про можливі звинувачення та як судять по статтях державна зрада та колабораційна діяльність.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.