Окупаційна влада Макіївки не займається усуненням аварій на водогонах та в каналізаційних мережах, але регулярно звітує про буцімто проведені ремонти ватажку Пушиліну. Ставленик Кремля визнав, що так відбувається й в інших окупованих містах Донеччини.
Про це ватажок т.з “ДНР” Денис Пушилін написав у своєму Telegram-каналі.
“Контрольне управління” двічі проводило перевірку фактичного усунення аварійних ситуацій. Вона показала, що “філія макіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства” відверто ігнорує ремонтні роботи.
До деяких ремонтних робіт за графіком ще навіть не приступали, а якісь було розпочато понад місяць тому, розрито ями та кинуто. Є випадки, коли тривалий час забитий каналізаційний колодязь — і це у спеку понад 30 градусів!”, — пише Пушилін.
Ставленик Кремля заявив, що це “грубе невиконання обов’язків комунальними службами”. Він визнав недбалий підхід до таких робіт, відсутність координації та контролю.
“Причому інформація, що надходить від адміністрації Макіївки, не збігається з реальним станом справ. І так відбувається не тільки в цьому місті”, — пише ватажок Денис Пушилін.
Пропагандистський проєкт водогін “Дон — Донбас”, який мав би збільшити кількість питної води у мережі так званої “ДНР” не виправдав очікувань окупантів. Очільник окупаційної адміністрації Денис Пушилін визнавав, що проблему з водою там вирішити не можуть. Водогін від Дону все одно не закриє всі потреби.
Окупанти заявляли, що станом на квітень 2024 року там проводилися налагоджувальні роботи, оскільки “ця споруда дуже складна”. Наразі водовід подає близько 250 тисяч кубометрів води на добу від запланованих 288 тисяч.
Такі об’єми буцімто дають можливість перейти на щоденну подачу води до п’яти годин на добу, окрім віддалених районів окупованої частини Донеччини.
Також близько 11,5 мільярдів російських рублів буцімто мали направити на модернізацію об’єктів комунальної сфери на тимчасово окупованих територіях Донеччини. Домогтися стабільного водопостачання там намагаються роками, але графіки подачі води залишаються реаліями життя й досі.