В цій школі уроки біології — це не тільки книжки з пестиками і тичинками, а справжнє дослідження у власних теплицях. Діти вирощують розсаду та квіти. Вони вже самі заробляють, а згодом ще й вчитимуться соціальному підприємництву одразу в школі. Ми дізналися про справді нову українську школу детальніше.
В Новомиколаївській школі Черкаської ОТГ діти разом з працівниками школи вже другий рік вирощують овочі, зелень та розсаду. Агрохаб “Паросток” облаштували у 2 теплицях та кабінеті праці.
Про це Вільному радіо розповіла ініціаторка цього проєкту, викладачка математики та фізики Дар’я Богданова.
Агрохаб започаткувала громадська організація “Товариство активних людей”, головою якої є Дар’я. Щоб побудувати теплиці автори проєкту збирали гроші на платформі “GoF”. Планували зібрати 25 тисяч гривень, тоді ще стільки ж дали б представники платформи.
“48 тис грн надіслав громадянин США. За рік до того я була у волонтерському таборі БУР, в якому познайомилась з групою американців. Один з їх знайомих побачив в інтернеті наші публікації про збір грошей на проєкт та надіслав ці кошти. Оскільки ми зібрали вдвічі більше, ніж було необхідно, то наступного року отримали ще 1 теплицю”, — пригадує Дар’я Богданова.
Тож за зібрані кошти, окрім теплиць, закупили ґрунт, лотки, люмінесцентні лампи, насіння, садові інструменти, а також мікроскопи та компостер.
Агрохаб об’єднав школярів, вчителів, місцевий бізнес та владу
У частині кабінету праці встановили лотки з лампами для підсвічування — там вирощують зелень та овочі восени та взимку. А в теплицях наприкінці зими починають вирощувати розсаду овочів та квітів.
“В жовтні місяці починається висаджування у приміщенні, у лотках, до нового року це в принципі виростає, і взимку ми збираємо зелень, цибульку, огірочки. Потім тут вирощуємо розсаду (квітів, перцю, помідорів, капусти), яку будемо висаджувати наприкінці березня у теплицю. Цього року також висадили у відкритому ґрунті кущі порічок та аґрусу”, — каже Дар’я Богданова.
Дві теплиці знаходяться практично на шкільному подвір’ї, в 10 метрах від шкільної будівлі. Вони арочного типу вітчизняного виробництва, з прозорого пластику. Поливають рослини зі шлангів, які протягують з будівлі школи. Вода в школі з сільської свердловини. Черкаська селищна рада погодилось зробити свій внесок — оплачує воду та електрику, яку використовують для поливу та підсвічування рослин. Подвір’я школи — під наглядом відеокамер, також є чоловік, який стереже шкільні будівлі та територію.
Агрохабу допомагає місцевий фермер, наприклад він завіз свій якісний ґрунт для теплиці. Також поблизу теплиць стоїть компостер, в якому утилізують органічні відходи.
“Дітям дуже цікаво, вони з радістю чекають того моменту, коли нам вже треба висаджувати розсаду, поливати її. Безпосередньо цим з дітьми займається вчитель біології”, — розповідає Дар’я Богданова.
До того ж вирощені власноруч рослини діти можуть детальніше досліджувати.
“Ми також закупили 2 мікроскопи, й діти вивчають рослини на уроках біології, вони досліджують: коли проросло насіння, чи правильно вони посадили. Тобто йде й наукова робота, але на практиці. Не просто у підручнику прочитали, але власноруч виростили, прослідкували, потім сіли з’їли свій власний врожай”, — каже вчителька.
За її словами, в теплицях починають працювати діти з 5 класу. У школі навчаються лише до 9 класу, всього тут до 70 учнів. Також іноді влітку приходять й студенти — колишні випускники цієї школи.
“Буває й таке, що ми приходимо сюди й на вихідні, якщо треба поливати багато. Іноді залишаємось після уроків, якщо є робота. Нещодавно теж приходили — збирати врожай, хоча й у відпустці знаходимось, але періодично приходимо”, — каже ініціаторка створення агрохабу.
Те, що вирощують в теплицях, — йде на продаж.
“Ми проводимо ярмарки. Минулого року, хоча й невелику кількість висадили, у нас розкупили всю розсаду і квіти. Тому в цьому році ми насадили дуже багато, і мешканці нашого села й ОТГ в цілому скупили розсаду квітів, помідорів, перцю, і ми самі купляємо, й усі знайомі”, — каже вчителька.
І додає: місцеві мешканці вже звикли до шкільної агропродукції та чекають на шкільну розсаду навесні. А ті квіти, які залишилися у теплиці навесні цього року, вже подарували громаді: розбили 3 клумби на території села.
Заробленими грошима розпоряджатимуться діти
Кошти поки що збирають, ними будуть розпоряджатися діти в новому навчальному році.
“Чи на розвиток проєкту, чи можливо десь поїдемо. Дітей заохочуємо таким чином, щоб вони правильно використовували ці кошти, щоб не витрачали їх направо та наліво”, — каже вчителька.
За 2 роки заробили близько 10 тис грн, але мету саме заробляти не ставлять.
Агрохаб може стати мікро-бізнесом
Вчителі хочуть розвивати агрохаб та створити тут соціальне підприємництво.
“Щоб це було офіційно, це буде неприбуткова форма підприємництва. Буде певна документація, не буде готівки, а буде рахунок, на який кошти будуть поступати. Це дозволить вирощувати розсаду на замовлення та реалізовувати її партіями”, — ділиться планами Дар’я Богданова.
Так діти зможуть вчитися підприємництву та основ управління вже у своїй сільській школі.
“Щоб діти були підготовлені й до цього. В нашому сучасному житті це потрібно знати, вміти. Можливо хтось займеться цим професійно.
Колеги з інших шкіл громади цікавляться досвідом Новомиколаївського шкільного агрохабу, але поки що ніхто з них не започаткував щось подібне у себе.
Читайте також: