Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
“Рузвельтсько-жидівський уряд” та “Радянський оплот юдаїзму” — такими епітетами у часи окупації Донеччини армією Вермахту намагалися прищепити місцевим ненависть до євреїв. Натомість переказували промови Адольфа Гітлера та Йозефа Геббельса до німецького народу, які часто не мали навіть опосередкованого стосунку до українців. Розповідаємо, якою пропагандою нацисти намагалися змінювати думку жителів Донецької області в часи окупації.
Приклади того, якою була пропаганда у 1940-х журналісти Вільного Радіо знайшли в газетах Донецької області, які публікували в період окупації регіону нацисти. Вони зберігаються в архіві української періодики Libraria.
Головною ціллю нападок нацистської пропаганди був радянський диктатор Йосип Сталін. Його регулярно називали кривавим диктатором та катом.
“Двадцять чотири роки тому Україною носився страшний чорний привид більшовизму, який пригнічував народ та знищував найкращих його представників. <…> Ці два з половиною десятиліття стали дорівнювати століттю: мільйони розстріляних та закатованих у в’язницях і на каторзі. Мільйони загинули від голоду та каторжної стаханівської праці. Такий страшний підсумок царювання кровожерливого Сталіна”, — йшлося у статті.
Серед пропагандистських публікацій частою рубрикою були листи до редакції від нібито місцевих. Один із таких листів мав заголовок “Кровожерливий вампір Сталін”. Під таким заголовком опублікували історію жінки з Донецька, чоловіка якої забрали до в’язниці, її репресували, вислали та змусили працювати на шахті, де від холоду загинуло її немовля.
Також траплялося, що нацисти друкували газети, де сама назва вже вказувала на спрямованість гасел. Так було у Маріуполі, де в 1943 році випускали газету “За родину! Против Сталина!”
Про міжнародну політику відносин Йосипа Сталіна із союзницькими країнами також не забували.
До насмішок над Йосипом Сталіним застосовували й творчий підхід — віршовані короткі пісеньки.
Фронтові зведення зустрічаються у кожній газеті. Втім, писали тут лише про успіхи нацистів, а всі невдачі на фронтах стосувалися лише більшовиків.
Про втрати серед армії Вермахту газети Донеччини майже не писали. Натомість звітність щодо втрат Червоної армії охоче подавали в деталях.
Зустрічалися у газетах і нібито розповіді від колишніх солдатів Червоної армії, у яких закликали здаватися в полон, посилаючись на нібито гідне ставлення від солдатів Вермахту. Про родини солдатів Червоної армії стверджували, що ті страждають у тилу від голоду. Цікаво, що ці публікації друкувалися в окупованому Донецьку і їх могли прочитати хіба що близькі партизанів.
Про українських партизанів, які боролися з нацистами, теж писали — їх виставляли злочинцями, які знищують склади з продуктами та атакують цивільних жителів. Тому місцевих закликали боротися з ними.
Хоча у пізніших публікаціях тієї ж газети нацисти просили допомоги у місцевих у боротьбі з партизанами.
Серед звинувачень та пропаганди виділяються святкові дати. Наприклад, у газетах друкували привітання з Новим роком від Адольфа Гітлера. Але й тут не обходилося без уколів у бік радянської влади. Пропагандисти згадували новорічні гасла радянської влади “Зустрінемо виробничими успіхами новий рік” або “По новорічному виконаємо завдання”. На основі цих прикладів місцевим наголошували, що для радянської влади люди — це “безправний вільний раб”.
“Наш новий рік прийшов у наші будинки з гірляндами підірваних більшовиками заводів, шахт, доріг та спаленого хліба”, — йдеться у привітанні.
Публікували донеччанам і прямі звернення Адольфа Гітлера до свята Нового року, але це звернення було навіть не до українців, а до німців.
На перших сторінках газет місцевим прагнули нагадати, що вони можуть святкувати такі свята, як Великдень, лише завдяки армії Вермахту та її зброї.
Водночас намагалися схилити місцевих до німецьких звичаїв та традицій.
Щодо звеличення Адольфа Гітлера та культу його особистості: майже завжди у газетах виносили публікації про нього на першу сторінку газет. У текстах про нього розповідали як про “рятівника європейського народу”, “переможця” та “миротворця”.
Крім загальних свят, для донеччан писали й статті до дня народження Адольфа Гітлера. Серед гасел особливо виділяється те, що нацисти звинувачували у Другій світовій війні всіх, крім себе:
“У 1939 році підступною змовою демократів, жидів та масонів Європа була втягнута у війну. З цього моменту відбувається боротьба між правдою та брехнею. На цей раз, як і завжди, кінець кінцем переможе правда”, — казав Адольф Гітлер.
У прагненні прославити Адольфа Гітлера на одній сторінці створювали протиставлення — спочатку розповідали, як він “звільнив українських селян від колгоспів”, а нижче звинувачували більшовиків у злочинах.
Публікували у газетах Донеччини і промови рейхсміністра освіти та пропаганди Йозефа Геббельса. Більшість із них не мали жодного стосунку до Донецької області та розповідали про перемоги нацистів в інших країнах.
Та не лише у газетах була пропаганда. Завдяки вирізкам з газет Донеччини відомо, що нацисти привозили місцевим кінострічки, у яких демонстрували перемоги армії Вермахту.
Щоб схилити на свій бік місцевих, в пропаганді також використовували акцент на локальному патріотизмі республік як окремих держав. Наприклад, говорили про українські цінності та символи державності, такі як герб України.
Крім ненависті до більшовиків, жителям Донеччини намагалися прищепити й настрої нацистів щодо євреїв. Антисемітські матеріали з’являлися у газетах регулярно, і євреїв у статтях називали “жидами”.
Зокрема, траплялися випадки, коли нацисти стверджували, що саме євреї нібито розвалили Російську імперію і створили на її місці СРСР, який став “оплотом юдаїзму”, із яким начебто бореться Адольф Гітлер.
Схожі гасла використовували і на адресу таких країн, як США — нібито їхньою країною також керував “рузвельтсько-жидівський уряд”.
В іншій газеті вже на першій сторінці можна побачити гасла “Знищення єврейства”. У тексті посилалися на слова Адольфа Гітлера, у яких він казав про “тисячолітнє єврейство” та необхідність проливати кров за староєврейським законом: “Око за око, зуб за зуб”.
Нагадаємо, журналісти Вільного Радо розповідали, що в часи окупації Донецької області забороняли нацисти жителям регіону. Наприклад, жителям захоплених міст забороняли кататися на санчатах і лускати насіння.
Крім того, ми зібрали маловідомі свідчення нацистських злочинів, які загарбники самі публікували у пропагандистських газетах.