Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
“Рузвельтсько-жидівський уряд” та “Радянський оплот юдаїзму” — такими зворотами в часи нацистської окупації Донеччини намагалися прищепити місцевим ненависть до євреїв. Загарбники розповідали про нібито тотальні успіхи армії Вермахту і “злочини” партизан, а про радянську владу публікували жарти й частівки. Розповідаємо, як нацисти намагалися змінювати думку жителів Донецької області в часи окупації.
Приклади пропаганди у 1940-х журналісти Вільного Радіо знайшли в газетах Донецької області, які друкували нацисти в період окупації регіону. Відскановані версії видань зберігаються в архіві української періодики Libraria.
Наша редакція не підтримує та рішуче засуджує націонал-соціалістичний (нацистський), комуністичний та будь-які інші тоталітарні режими, а також порушення рівноправності громадян на ґрунті їхньої расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками. Окремі елементи зображень та цитат приховані згідно з вимогами Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. З повною версією наведених цитат ви можете ознайомитись у бібліотечних фондах (архіві) української періодики Libraria.
Частою рубрикою в пропагандистських газетах були листи до редакції від нібито місцевих. Один із таких листів мав заголовок “Кровожерливий вампір Сталін”. Під таким заголовком опублікували історію жінки з Донецька, чоловіка якої забрали до в’язниці, а її саму репресували, вислали та змусили працювати на шахті, де від холоду загинуло її немовля.
Деякі газети вже своїми назвами вказували на ідеологічну спрямованість публікацій. Одна з таких під назвою “За родину! Против Сталина!” виходила в Маріуполі в 1943 році.
Про міжнародні відносини Йосипа Сталіна із союзницькими країнами також не забували.
До насмішок над Йосипом Сталіним застосовували й творчий підхід — віршовані короткі пісеньки.
Фронтові зведення зустрічаються у кожній газеті. Втім, писали тут лише про успіхи нацистів, а всі невдачі на фронтах стосувалися лише більшовиків.
Про втрати серед армії Вермахту газети Донеччини майже не писали. Натомість звітність щодо втрат Червоної армії охоче подавали в деталях.
Зустрічалися в газетах і розповіді від нібито колишніх солдатів Червоної армії із закликами здаватися в полон. Автори заміток стверджували, що солдати Вермахту ставляться до полонених із гідністю, а родини солдатів Червоної армії нібито страждають у тилу від голоду. Цікаво, що ці публікації друкувалися в окупованому Донецьку, тож прочитати їх самі військові не могли — хіба що близькі партизанів.
Про українських партизанів, які боролися з нацистами, теж писали — їх виставляли злочинцями, які знищують склади з продуктами та атакують цивільних жителів. Тому місцевих закликали боротися з ними.
У пізніших публікаціях тієї ж газети нацисти просили допомоги у місцевих у боротьбі з партизанами.
Згадуються у пропагандистських газетах і святкові дати. Місцевим прагнули нагадати, що вони можуть святкувати такі свята, як Великдень, лише завдяки армії Вермахту та її зброї.
Водночас людей намагалися схилити до німецьких звичаїв та традицій.
Та не лише газети поширювали пропаганду. Завдяки вирізкам з газет Донеччини відомо, що нацисти привозили місцевим кінострічки, у яких демонстрували перемоги армії Вермахту.
Аби схилити людей на свій бік, пропаганда також робила акцент на локальному патріотизмі республік як окремих держав. Наприклад, писали про українські цінності та символи державності, такі як герб України.
Крім ненависті до більшовиків, жителям Донеччини намагалися прищепити й настрої нацистів щодо євреїв. Антисемітські матеріали з’являлися в газетах регулярно, і євреїв у статтях називали “жидами”.
Зокрема, траплялися випадки, коли нацисти стверджували, що саме євреї нібито розвалили Російську імперію і створили на її місці СРСР, який став “оплотом юдаїзму”, із яким начебто бореться Адольф Гітлер.
Схожі гасла використовували і на адресу таких країн, як США — нібито їхньою країною також керував “рузвельтсько-жидівський уряд”.
Раніше журналісти Вільного Радо розповідали про речі, які в часи окупації Донецької області забороняли нацисти жителям регіону. Наприклад, жителям захоплених міст не дозволяли кататися на санчатах і лускати насіння.
Крім того, ми зібрали маловідомі свідчення нацистських злочинів, які загарбники самі публікували у пропагандистських газетах.