Українські захисники після звільнення зі служби чи демобілізації мають право на поновлення на роботі. Однак не всі роботодавці дотримуються цього обов’язку. У матеріалі ми детально розглядаємо судову практику щодо поновлення на роботі та надаємо поради від фахівців, які розʼяснили, як діяти в таких випадках.
У цьому матеріалі ми разом з юристами розібрали, як поновитись на роботі після служби і які закони та для кого це гарантують.
Це третій текст із серії матеріалів Вільного радіо “Захист прав ветеранів в Україні”. Ми створили цей спецпроєкт, аби розповісти про те, як захистити права військових та ветеранів у суді або ж вирішити переговорами, спираючись на закони. Раніше ми надали пояснення як діяти ветеранам та військовим, яких змушують платити відсотки за кредитами за час служби, а також тим, хто не може отримати зарахування пенсійного стажу за час служби в армії у співвідношенні 1 до 3.
Віталій Гатченко — ветеран ЗСУ, який працював на посаді першого заступника Сіверської міської військової адміністрації до квітня 2022 року — до моменту, коли пішов захищати українські землі від росіян.
Звільнився Віталій зі служби цього року за станом здоровʼя. Й повернувшись з фронту, ветеран захотів поновитись на своїй колишні посаді.
“Мене поновили на посаді, яку я займав до мобілізації. Тоді навіть вдалося відпрацювати кілька днів перед тим, як я взяв відпустку, щоб відпочити. Однак після повернення з відпустки повідомили, що посада більше не входить до структури військової адміністрації. Й тоді мені запропонували перейти в “простій”, — розповідає Віталій.
Віталій розповідає, що отримав листа, в якому було написано: “Сіверська міська військова адміністрація повідомляє, що посада першого заступника міського голови з 17.09 не входить до тимчасової структури апарату виконавчого комітету Сіверської міської ради”.
Тоді ветерану запропонували роботу на іншій посаді — провідного спеціаліста з питань культури та спорту. Однак Віталій з цим не погодився. Звернувся до журналістів, писав про ситуацію на своїй сторінці в соцмережах.
“Завдяки розголосу я почав спілкуватися з представниками комітету Верховної Ради з ветеранської політики, управлінням з ветеранських питань Донецької обласної адміністрації, а також іншими організаціями, які підтримують ветеранів. Хоча ситуація була складною, вдалося досягти позитивного результату: з 10 жовтня мої права були повністю поновлені, а посада знову стала штатною”, — ділиться Віталій.
Він знав свої права, тож зміг вибороти свою посаду навіть без суду. Допомогли, зокрема, правильно оформлені документи ще до мобілізації. Але в Україні є й практика повернення на роботу після служби через суд, адже закон захищає ветеранів. У 2024 році щонайменше дванадцять ветеранів поновились на посадах через суд: майстер гірничої дільниці ШТ №1 ВП “ШУ Добропільське” ДП “Добропіллявугілля-видобуток”, інженер пункту централізованого спостереження та охоронець київського КП “Муніципальна варта”, начальник КП “Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації”, контролер “Миколаївобленерго”, директор з виробництва ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод”, водій СФ ТОВ “Секьюрайті”, виконавець робіт ТОВ “Світанок сервіс”, заступник начальника Тальнівського міжрайонного управління водного господарства, пожежний пожежної обслуги Військової частини, лікар-акушер-гінеколог “Жіночий Лікар Плюс”, директор Дочірнього підприємства “Черкаський облавтодор”.
“Під час дії особливого періоду, а також після його завершення або до дня звільнення з військової служби чи демобілізації, за захисником зберігається місце роботи та посада”, — цитує закон начальниця Придніпровського управління з надання безоплатної правничої допомоги Олена Маньківська.
За її словами, збереження посади означає, що працівник має повернутися саме на ту позицію, яку він займав до проходження військової служби.
Таке право військового чи ветерана закріплене статтею 119 Кодексу законів про працю України. Й стосується воно, за словами адвокатки, не лише великих підприємств чи установ, але й організацій усіх форм власності, фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів, а також фізичних осіб-підприємців, у яких працював військовий до служби.
Платять армійцям з Державного бюджету (для педагогів та науковців продовжують платити їхній середній викладацький оклад та зарплату військову), але роботодавець має зберігати місце роботи для тих, хто пішов боронити державу, щоб вони могли повернутись.
Виключення — виборні посади (представники влади, за яких голосували на виборах), якщо за час служби строк їхніх повноважень закінчився.
Стаття 119 захищає тих, хто працює офіційно у штаті та пішов в увільнення, а не добровільно звільнився перед початком служби.
“Звільнення працівника під час призову на військову службу фактично припиняє всі трудові відносини між працівником і роботодавцем, — наголошує юристка з Безоплатної правничої допомоги. — У такому разі працівник втрачає будь-які гарантії щодо збереження місця роботи та посади, а роботодавець не має перед ним жодних зобов’язань”.
За словами адвокатки ветеранського напрямку Громадської організації “Юридична сотня” Ірини Дмитренко, якщо військовий звільнився до початку служби з власної ініціативи — поновитись на роботі не зможе. Якщо рішення ухвалив сам роботодавець — захисник може звернутись до суду. Адже це грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 Кримінального кодексу України).
Працівник-військовослужбовець, який числиться на посаді, має:
Важливо, що отримання повістки не означає автоматичне зарахування працівника до Збройних сил України. Для підтвердження початку служби необхідно надати мобілізаційне розпорядження, контракт, витяг із наказу або довідку про зарахування до списків військової частини. Якщо працівник не може особисто надати документ, він може надіслати його фото роботодавцю через месенджер чи електронну пошту. Військова частина після зарахування громадянина на військову службу до себе обов’язково повідомляє про це ТЦК, з якого призвали людину. Тобто перелік підтверджуючих перебування на військовій службі документів дещо ширший.
4. Працівнику рекомендується отримати копію наказу про увільнення. Якщо це неможливо зробити особисто, роботодавець може надіслати копію наказу електронною або звичайною поштою для передачі родичам.
У випадку, якщо роботодавець відмовляється оформляти увільнення, працівник може:
Фахівчиня Безоплатної правничої допомоги Олена Маньківська зазначає: Державна служба з питань праці за зверненням може провести перевірку на підприємстві, на яке скаржаться.
Маючи підтвердження увільнення, можна поновитись на посаді після завершення служби в армії. Тут є лише одне виключення: зробити це не можна засудженим за воєнні злочини.
Військовий, звільнившись зі служби, має пройти декілька етапів для поновлення на роботі.
Після звільнення з військової служби захисник має 5 днів для того, щоб стати на військовий облік у ТЦК та СП (Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, — ред.). Необхідно отримати відповідну відмітку у військовому квитку, яка підтверджує факт звільнення з військової служби і взяття на облік.
Після отримання відмітки у військовому квитку захисник може наступного дня звернутись до свого роботодавця для поновлення на роботі з таким переліком документів:
Якщо роботодавець відмовляється прийняти заяву або створює перепони — відправте всі документи рекомендованим листом через Укрпошту з описом вкладення. Це підтвердить факт звернення і захистить ваші права у майбутньому. Паралельно можна звернутися до Державної служби України з питань праці або до суду.
Начальниця Придніпровського управління з надання безоплатної правничої допомоги Олена Маньківська зазначає: при зміні структури чи реорганізації підприємства роботодавець іноді може використовувати звільнення ветерана, але у цьому випадку права ветерана будуть порушені.
“Якщо відбулась зміна в структурі під час того, як людина проходила службу — посаду не мають права скорочувати, оскільки за законом захисник повинен повернутись на ту посаду, з якої був увільнений. Єдиною законною підставою звільнення, коли людина служить — може бути лише повна ліквідація підприємства”, — додає адвокатка Ірина Дмитренко.
За її словами, якщо військового звільнили, коли він повернувся на посаду, наприклад, виникла необхідність скоротити посаду, то йому зобовʼязані запропонувати іншу роботу на підприємстві. Ветеран має повне право залишитись на роботі при рівних умовах праці.
Роботодавець зобов’язаний поновити військового чи ветерана на посаді після звільнення зі служби, якщо він числиться на роботі. У разі невиконання цього, військовий чи ветеран може подати позов до суду.
Документи для позовної заяви про поновлення на роботі після демобілізації:
“Якщо людина звертається до суду з позовом про поновлення на роботі, то одночасно другою позовною умовою в таких справах є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Якщо суд встановить, що звільнення людини було незаконним й поновить людину на роботі — одночасно роботодавець зобовʼязаний виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу”, — зазначає адвокатка ветеранського напрямку Ірина Дмитренко.
Такі виплати регулюють Постановою Кабінету Міністрів України №100 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”, яка має цілий алгоритм розрахунку середнього заробітку.
Нині більшість питань щодо поновлення на роботі демобілізованих чи звільнених із військової служби вирішується без судових розглядів, зазначає зі свого досвіду допомоги ветеранам Олена Маньківська У більшості випадків достатньо одного чи двох звернень до роботодавця, після чого ситуація вирішується мирним шляхом.
Юристка Безоплатної правничої допомоги каже, що якщо ж військові звертаються до суду, процес вирішення може зайняти 3-5 місяців, а в окремих випадках навіть до року чи більше. Це залежить від конкретних обставин справи та швидкості реагування судової системи.
Для ветеранів та військовослужбовців доступні як безоплатні, так і платні юридичні консультації. Вартість платних послуг залежить від складності справи та кваліфікації юриста:
Нагадаємо, військовослужбовці та ветерани, що нині боронять Україну або раніше брали участь у її захисті, мають право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг. Це право поширюється також на членів їхніх сімей, які можуть подати заяву від імені захисника.
Робота над цими проєктами стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.